Справа №22а-447/07р.             Головуючий в суді 1 інстанції: Околот Г.М.

Доповідач: Карайван Т.Д.

УХВАЛА

 Іменем України

22 лютого 2007 року Апеляційний суд Луганської області в складі:

Головуючого: Карайван Т.Д.

Суддів: Коротенко Є.В., Дмитрієвої Л.Д.

При секретарі: Компанієць В.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Красно донського міськрайонного суду Луганської області від 7 грудня 2006 року за: адміністративним позовом ОСОБА_1на неправомірні дії, Головного; управління МНС України в Луганській області щодо відмови в нарахуванні страхових виплат,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2006 року позивач звернувся з зазначеним позовом до суду. В обґрунтування позовних вимог посилався на те,що він проходив службу у збройних силах з 4 серпня 1981 року по 28 вересня 1994 року.

З 1 квітня 1995 року по 2003   рік він служив в органах внутрішніх справ, з 2003 року по 205 року в МНС України в Луганській області.

У період з 23 лютого по 26 березня 1987 року він виконував службові обов"язки у складі оперативної групи Міністерства оборони СРСР по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у 30-ти кілометровій зоні, де отримав дозу опромінення 9,3 рентген.

10 серпня 2005 року Луганська обласна МСЕК встановила йому другу групу інвалідності, вказавши причиною виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У жовтні 2005 року він звільнився зі служби у зв"язку з виходом на пенсію.

25 травня 2006 року він звернувся з листом до Головного Управління МНС в Луганській області щодо порядку нарахування страхової суми при звільненні з органів МНС України. Але йому було відмовлено в нарахуванні страхової суми. Відповідач посилався на те,що його захворювання, які пов'Язані з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що в подальшому призвели до встановлення йому 2 групи інвалідності, відносяться до періоду служби в Збройних силах (з 1981 по 1994 p.p.), а в органах внутрішніх справ він служив з 1 квітня 1995 року тому на нього не поінирюється "Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженого Постановою КМУ від 29 червня 1991 року №59, а поширюється Постанова КМУ України від 19 серпня №488 "Про умови державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядок виплати їм та членам їх сімей страхових сум" і тому страхова сума повинна нараховуватися згідно з цією Постановою.

Він вважає відмову відповідача в нарахуванні йому страхових виплат згідно з п.п."а" п.2 Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування   осіб   рядового,   начальницького   та   вільнонайманого   складу   органів   і

2

підрозділів внутрішніх справ України" затвердженого Постановою КМУ від 29 червня 1991 року №59 не законним, тому просив суд задовольнити його вимоги, визнати незаконною бездіяльність відповідача та зобов"язати його нарахувати страхові суми на підставі зазначеної вище Постанови.

Оскаржуваною постановою, суд відмовив позивачеві в задоволені його позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду та ухвалити нбову постанову про задоволення його позовних вимог, посилаючись нба неправильне застосування судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, осіб,-які приймають участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд не знайшов підстав для її задоволення.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову, або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що позивач з 1981 по 1994 рік проходив службу у Збройних силах, а з 1 квітня 1995 року по листопад 2005 року - у.МНС України на посаді начальника Красно донського районного відділу Головного управління МНС України в Луганській області та був звільнений у зв"язку з виходом на пенсію. Судом також встановлено, що позивач з 23 лютого по 26 березня 1987 року виконував функціональні обов"язки у складі оперативної групи МО СРСР по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно довідки Луганської обласної МСЕК, позивачу 10 серпня 2005 року була встановлена 2 група інвалідності по захворюванню, яке пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Оскільки ОСОБА_1отримав захворювання яке пов"язане з періодом, коли він не

був особою рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів

внутрішніх справ і не виконував службові обов'язки, пов"язані з безпосередньою участю

в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю у складі

органів внутрішніх справ, а являвся військовослужбовцем, суд дійшов обґрунтованого

висновку, що на нього не може розповсюджуватися Положення "Про порядок та умови

державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та

вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженого

Постановою КМУ №627 від 19 листопада 1992 року, і правильно відмовив позивачеві в

задоволенні позовних вимог.                                                

Доводи апеляційної скарги не спростовують виводів суду та не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушені або неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права.

Постанова суду відповідає вимогам закону і підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст..ст.. 198,200,206 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

3

Постанову Красно донського міськрайонного суду Луганської області від 7 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з моменту її проголошення.