Справа № 22ц-318/2007р. Головуючий у першій
інстанції Лядова Т.Р.
Категорія 29 Доповідач у апеляційній
інстанції Зотов В.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2007 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Сімоненко В.М.,
суддів - Зотова В.С, Володіної Л.В.,
при секретарі - Матковій С.Г.,
за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу представника позивачів - ОСОБА_3 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 17 жовтня 2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, 3-ї особи комунальне підприємство „Житлосервіс - 13", ОСОБА_5 про визнання приватизації недійсною, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2004р. ОСОБА_2. та її представник позивачів -ОСОБА_3. звернулися до суду із позовом, в якому просили визнати недійсною і відмінити приватизацію кімнат 24-2, 24-3 в комунальній квартирі №АДРЕСА_1 в м.Севастополі.
Вимоги мотивовані тим, що в приватизації спірних кімнат не брали участь всі члени сім'ї. Вказує, що в довідку про склад сім'ї не були включені неповнолітній на той момент ОСОБА_1, а також ОСОБА_6.- мати ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
З урахуванням наведеного та уточнених позовних вимог просять визнати приватизацію спірних кімнат комунальної квартири недійсною в частині порушення прав ОСОБА_1., не включеного до складу сім'ї ОСОБА_2, позбавленого можливості реалізувати своє право на отримання у власність житлового приміщення.
Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 17 жовтня 2006р. у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивачів ОСОБА_3. просить скасувати рішення суду, мотивуючи свої вимоги тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що суд не дав оцінки тому факту, що при приватизації кімнат в комунальній квартирі не були включені всі члени сім'ї ОСОБА_2
2
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення з даним позовом до суду позивачі не були власниками спірної житлової площі, проживали в квартирі за договором найму, укладеного з ОСОБА_5.
Судова колегія вважає, що справа була розглянута з порушенням норм матеріального та процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 17.01.1995р. ОСОБА_2. звернулася до РЄП - 13 з заявою про приватизацію спірних кімнат в комунальній квартирі №АДРЕСА_1 у м. Севастополі(а.с.41.). Розпорядженням органу приватизації №276/9 від 20.0Г.1995р. прохання ОСОБА_2 задоволено, спірні кімнати в комунальній квартирі передані в загальну сумісну власність ОСОБА_2 та членам її сім'ї(а.с.49).
Крім того, судом встановлено, що після приватизації позивачами спірної жилої площі, ними було проведене її відчуження ОСОБА_7, який пізніше подарував кімнати 24-2, 24-3 в комунальній ОСОБА_5.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції розглядаючи справу про визнання приватизації недійсною, в порушення ст. 36 ЦПК України, не притягнув до участі у справі в якості третьої особи власника спірних кімнат в комунальній квартирі АДРЕСА_1 у м. Севастополі - ОСОБА_5, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 301,303,304, п.5 ст.307, 311,315,317,319 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу представника позивачів - ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 17 жовтня 2006р. скасувати і справу направити на новий розгляд.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.