Справа № 2а-1835/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2010 року 11 година 45 хвилин м. Кіровське
Кіровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Назаренко Г.В.
при секретарі Крамар В.М.
за участю відповідача Зібінського О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_2 до ІДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кіровське та АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Зібінського Олександра Юрійовича про визнання дій по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення протиправними, скасування протоколу про адмністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі, -
ВСТАНОВИВ:
9 вересня 2010 року на адресу суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_2, яка здана на пошту 2 вересня 2010 року, до УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, в якій позивачем ставиться питання про визнання дій ІДПС ВДАІ м. Кіровське Зібінського О.Ю. по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та накладенню адміністративного стягнення протиправними, скасування протоколу та постанови у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 23 серпня 2010 року приблизно о 10 годині 27 хвилин, керуючи автомобілем ЗАЗ-DAEWOO, державний номер НОМЕР_1 по вулиці Панфіловців, на перехресті вулиць Панфіловців та Шахтарської в м. Кіровське, переконавшись у тому, що виконання повороту буде небезпечним, здійснив поворот ліворуч на вулицю Шахтарську, де був зупинений інспектором ДАІ, який повідомив йому, що він порушив правила дорожнього руху, а саме не дав переваги пішоходу, які нібито переходив проїзну частину вулиці Шахтарській, що зафіксовано засобами відеозйомки. На його зауваження, що підчас повороту будь-яких пішоходів на проїзній частині, які б її переходили, не було, працівник ДАІ показав йому відеозапис, на якому взагалі не можна було побачити пішохода, який би переходив проїзну частину вулиці Шахтарській під час здійснення ним маневру ліворуч, однак було видно, як пішохід перейшов проїзну частину вулиці Шахтарській вже після того, як він здійснив маневр. Співробітником ДАІ відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, за змістом якого він, керуючи автомобілем, не дав переваги пішоходу, який рухався в попутному напрямку, на яку повертав водій, а також постанову, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Вважав дії працівника ДАІ по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення незаконним та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав: пункт 16.2 Правил дорожнього руху не передбачає обов’язку водія надавати дорогу пішоходам, які рухаються в попутному напрямку вулиці, на яку повертає водій; порушення п.16.2 Правил дорожнього руху не підпадає під кваліфікацію ч.2 ст.122 КУпАП; в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків, як бачили, як він повертав ліворуч; до протоколу не додані фотознімки, на яких зафіксований факт вчинення правопорушення; працівник ДАІ ніс службу на приватному автомобілі та здійснював нагляд за дорожнім рухом не в місці встановленому дислокацією маршрутів патрулювання і постів; працівником ДАІ не надано доказів, що він має спеціальне звання та має право розглядати справи про адміністративні правопорушення; при накладенні стягнення не були враховані характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність; незрозуміла абревіатура та скорочення „ІДПС ВДАІ м. Кіровське мол. сержант міліції Зібінський О.М.”, не викладена повною мірою суть скоєного правопорушення, не описані встановлені обставини, в тому числі не записано, чи були взагалі на дорозі конкретні пішоходи, яким нібито не надано дорогу; в резолютивній частині постанови не вбачається, чи визнано його винним та з яких міркувань посадова особа виходила при призначенні саме такого розміру штрафу; працівник ДАІ не роз’яснив йому процесуальних прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП; він був позбавлений можливості знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватись юридичною допомогою; постанова була складена одразу після складання протоколу ще до його ознайомлення із змістом протоколу та надання ним відповідних пояснень.
Ухвалою Кіровського міського суду Донецької області від 20 вересня 2010 року за згодою позивача була допущена заміна первинного відповідача по справі – УДАІ ГУМВС України в Донецькій області – належним відповідачем - ІДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кіровське та АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Зібінським О. Ю.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, від якого надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач позов не визнав і суду пояснив, що 23 серпня 2010 року при несенні ним служби на перехресті вулиць Панфіловців та Шахтарській в м. Кіровське було виявлено порушення водієм автомобілю ЗАЗ-DAEWOO, державний номер НОМЕР_1, правил проїзду перехресть, що виразилось в тому, що водій автомобілю, повертаючи ліворуч з вулиці Панфіловців на вулицю Шахтарську, не надав переваги пішоходу, який переходив проїзну частину і вимусив через це змінити напрямок руху в попутному з автомобілем, про що він склав протокол про адміністративне правопорушення та постанову, якою наклав на водія адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., враховуючи при цьому загальні правила накладення адміністративних стягнень і роз’яснивши водію процесуальні права, про що в протоколі міститься його особистий підпис. Водій знайомився з матеріалами справи, давав свої пояснення і не заявляв клопотання про те, що бажає скористуватись юридичною допомогою. Факт порушення водієм правил дорожнього руху було зафіксовано на відеокамеру.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, показання технічного приладу, що має функції відеозапису, фотознімки із зображенням автомобілю позивача на перехресті вулиць Панфіловців та Шахтарській в м. Кіровське, оглянувши матеріали про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.
23 серпня 2010 року о 10 годині 27 хвилин ІДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кіровське та АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Зібінським О.Ю. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АН1 № 058313, згідно якого ОСОБА_2 23 серпня 2010 року о 10 годині 17 хвилин не перехресті вулиць Панфіловців та Шахтарській в м. Кіровське, керуючи автомобілем ЗАЗ-DAEWOO, державний номер НОМЕР_1, повертаючи ліворуч, не надав переваги у русі пішоходу, який рухався в попутному напрямку, на яку повертав водій, чим порушив вимоги п.16.2 ПДД, за що відповідальність передбачена с.2 ст.122 КУпАП. Посадовою особою 23 серпня 2010 року була складена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АН № 647413 відносно ОСОБА_2 за змістом правопорушення, аналогічним протоколу, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть.
Відповідно до п.16.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 з наступними змінами та доповненнями (далі – ПДД) на регульованих та нерегульованих перехрестях водій, повертаючи ліворуч повинен надати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку. Даний пункт ПДР регулює правила поведінки водія автомобілю на регульованих та нерегульованих перехрестях. За таких обставин суд не може погодитись з думкою позивача про те, що порушення п.16.2 ПДД не підпадає під кваліфікацію ч.2 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративні правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншим документами.
Наявність в діях позивача адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та винності його у вчиненні цього правопорушення підтверджені протоколом про адміністративне правопорушення, доданими до матеріалів справи фотознімками та відтвореним в судовому засіданні відеозаписом, на яких зображені місце скоєння адміністративного правопорушення, траєкторія руху автомобілю, яким керує позивач на перехресті вулиць Шахтарській та Панфіловців в м. Кіровське при повороті ліворуч з вулиці Шахтарській на вулицю Панфіловців, наявність пішоходу на проїзній частині дороги Шахтарській, напрямок його руху, вимушеність зміни напрямку руху у зв’язку з не пропуском його автомобілем, яким керував позивач.
Некоректне висловлювання в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові в справі про адміністративне правопорушення відносно ненадання водієм ОСОБА_2 переваги у русі пішоходу, який рухався у попутному напрямку, не спростовує факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та вину у ньому позивача.
Відповідно до п.4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 26 лютого 2009 року № 77 до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності.
Як слідує з пояснень відповідача – посадової особи, свідків адміністративного правопорушення не було, а опросити особу, яка знаходилась в салоні автомобілю позивача він не вважав за необхідне, оскільки той є батьком водія, отже був заінтересований в однобічному та необ’єктивному розгляді справи, заважав йому складати відносно водія протокол та постанову, нав’язував свою думку.
При складанні відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення відповідач знаходився у напрямку руху працівників ДАІ, визначеному схемою маршруту патрулювання посту № 1, затвердженої начальником УДАІ ГУМВС України в Донецькій області. Несення служби на приватному автомобілі не може служити підставою для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення і не спростовує самого факту вчинення адміністративного правопорушення позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.222 ЦПК України від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право за адміністративні правопорушення, передбачені зокрема частинами першою і другою статті 122 КУпАП, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ, які мають спеціальні звання.
Згідно пред’явленого суду службового посвідчення Зібінський Олександр Юрійовича перебуває на посаді інспектора ДПС при УДАІ і має звання молодшого сержанта міліції, отже сумнівів щодо правомірності розгляду ним справи про адміністративне правопорушення і накладенню адміністративного стягнень на позивача за ч.2 ст.122 КУпАП у суду не виникає.
Посилання позивача на недотримання відповідачем загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення безпідставні, оскільки працівником ДАІ при накладенні адміністративного стягнення на позивача враховувалося, що він порушив правила проїзду перехрестя, дата його народження, громадянство, місце роботи та проживання, пояснення по суті порушення, отже відповідачем при накладенні стягнення були враховані характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Як випливає із змісту статей 23, 24 КУпАП адміністративні стягнення застосовуються за вчинення адміністративних правопорушень. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадянський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Аналіз зазначеним норм дає підстави вважати, що накладенню адміністративного стягнення на позивача посадовою особою - відповідачем передував висновок про його винність у скоєному адміністративному правопорушенні.
Адміністративне стягнення, накладене на позивача, знаходиться у межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть.
Неспроможні також і зауваження позивача проте, що посадовою особою при складанні протоколу не роз’яснювались його процесуальні права, так як в протоколі про адміністративне правопорушення міститься підпис ОСОБА_2 про роз’яснення йому прав і обов’язків, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, та про ознайомлення з місцем та часом розгляду справи.
За думкою суду, позивач не був позбавлений можливості знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням, оскільки, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, він давав пояснення по суті порушення, в яких висловив свою незгоду з діями працівника ДАІ, що не можна зробити без ознайомлення з матеріалами справи, що складаються лише з протоколу та постанови; в протоколі та матеріалах справи відсутні будь-які клопотання позивача, у тому числі про його бажання скористуватись юридичною допомогою і відкладення розгляду справи для укладення угоди із адвокатом або іншим фахівцем у галузі права.
Факт порушення процесуального порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.
Суд приходить до висновку про те, що відповідач діяв у відповідності до вимог закону, його дії по складанню протоколу про адміністративні правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача є правомірними, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю.
Відповідно до ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.16.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, керуючись ст. ст.159-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до ІДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кіровське та АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Зібінського Олександра Юрійовича про визнання дій по складанню протоколу про адміністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення протиправними, скасування протоколу про адмністративне правопорушення та постанови в справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі відмовити повністю за необґрунтованістю.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: