Справа №2а-2207
2010 року
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2010 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
Головуючого – судді Нікандрової С.О.
секретар Олійник М.Ю.
за участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, інспектора ДАІ з обслуговування адміністративної території Оріхівського району УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Коваленко Андрія Івановича про визнання дій незаконними і скасування протоколу і постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, інспектора ДАІ з обслуговування адміністративної території Оріхівського району УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Коваленко Андрія Івановича про визнання дій незаконними і скасування протоколу і постанови про накладення адміністративного стягнення. Позов мотивував тим, що постановою серії АР №309343 від 23 червня 2010 року його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн. Відповідно до вказаної постанови 23 червня 2010 року о 15 год. 00 хв. в м. Оріхів по вул. Запорізькій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ДЕУ Сенс, державний номер НОМЕР_1, здійснив в`їзд на перехрестя з вул. Миру на дозволений сигнал світлофору та зупинився перед світлофором, що встановлений на виїзді з перехрестя. Позивач вважає постанову неправомірною, оскільки після проїзду заокруглень проїзної частини кожної з доріг вулиць Запорізької-Миру, та від’їхавши від пішохідного переходу зазначеного перехрестя на відстань більш ніж 10 метрів він зупинився на заборонений сигнал світлофору, який не відноситься до перехрестя вулиць Запорізької-Миру, тобто діяв у відповідності до розділу 16 Правил дорожнього руху, тому просить скасувати оскаржувану постанову.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги на підставах, викладених в позовній заяві.
Представник УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, інспектор ДАІ з обслуговування адміністративної території Оріхівського району УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Коваленко А.І. в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, письмові заперечення проти позову не надали.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України м ісцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, складена відповідачем, є правовим актом індивідуальної дії (п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2).
Даний спір є публічно-правовим, оскільки, виник з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, а саме: інспектором ДАІ з обслуговування адміністративної території Оріхівського району УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Коваленко А.І., що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні функції щодо прийняття рішень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч.2 ст.122 КУпАП.
Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Постановою інспектора ДАІ з обслуговування адміністративної території Оріхівського району УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Коваленко Андрія Івановича серії АР №309343 від 23 червня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн.
Відповідно до вказаної постанови 23 червня 2010 року о 15 год. 00 хв. в м. Оріхів по вул. Запорізькій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ДЕУ Сенс, державний номер НОМЕР_1, здійснив в`їзд на перехрестя з вул. Миру на дозволений сигнал світлофору та зупинився перед світлофором, що встановлений на виїзді з перехрестя.
Ч.2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно, обов'язок щодо доказування правомірності винесення рішення про накладення адміністративного стягнення покладається на відповідача.
Перед прийняттям рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати твердження позивача, але таких доказів постанова не містить.
На пропозицію суду, яку було викладено в ухвалі 19.07.2010 року, надати докази на підтвердження обставин, зазначених в постанові про адміністративне правопорушення, адміністративну справу у відношенні ОСОБА_1 та матеріали, які можуть бути використані як доказ у справі, не було надано відповідних доказів, тому суд вирішує справу на основі наявних доказів відповідно до вимог ч.6 ст.71 КАС України.
На думку суду відповідачем не доведено, що в даному випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, було здійснено у відповідності до вимог КУпАП, Закону України «Про міліцію», Закону України «Про дорожній рух», Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС від 27 березня 2009 року №111, так як відповідачем документів та матеріалів, які відповідно до ст.251 КУпАП можуть бути використані як докази у справі, не надано.
З матеріалів справи суд не може визначити чи був в діях позивача склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки не встановлено, що правопорушником здійснено порушення правил проїзду перехрестя, за таких обставин постанову серії АР №309343 від 23.06.2010 року, винесену інспектором БДПС ВДАІ з ОДДЗ при ГУМВС України в Дніпропетровській області Ананченко В.О., належить скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити.
Враховуючи, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення винесена інспектором 23 червня 2010 року, а отримана позивачем лише 01 липня 2010 року, суд вважає за можливе поновити позивачу строк оскарження постанови, передбачений ст.289 КУпАП.
Керуючись ч.2 ст.122, 251,256,258,283,293, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП; ст.ст. 6-14, 71, 128, 158-163, 185-186,171-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, інспектора ДАІ з обслуговування адміністративної території Оріхівського району УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Коваленко Андрія Івановича про визнання дій незаконними і скасування протоколу і постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії АР №309343 від 23.06.2010 року.
Постанову про адміністративне правопорушення серії АР №309343 від 23 червня 2010 року, винесену інспектором ДАІ з обслуговування адміністративної території Оріхівського району УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Коваленко Андрія Івановича, скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП - закрити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя С.О.Нікандрова