Справа №2а-2194
2010 року
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2010 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
Головуючого – судді Нікандрової С.О.
секретар Олійник М.Ю.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача Сінченко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до роти ДПС ДАІ №2 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, інспектора ДПС роти №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Бондаренко Юрія Миколайовича, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позов мотивував тим, що постановою серії АР №259428 від 26.03.2010 року його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн. Відповідно до вказаної постанови 26.03.2010 року о 12 год. 45 хв. на 342 км а/д Харків – Сімферополь, ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 2104, державний номер НОМЕР_1, не надав перевагу в русі пішоходу, який рухався по пішохідному переходу. Позивач вважає постанову неправомірною, оскільки викладені в ній обставини вчинення ним правопорушення не відповідають дійсності, і при русі автомобіля на пішохідному переході пішоходів не було, тому просить скасувати оскаржувану постанову.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, викладених в позові.
Представник відповідача - роти ДПС ДАІ №2 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Сінченко О.О. в судовому засіданні заперечував проти позову, пояснив, що згідно розстановки нарядів ДПС на 26.03.2010 року і маршрутної карти маршруту №2 роти ДПС ДАІ №2 інспектор ДПС роти №2 Бондаренко Ю.М. в складі групи разом з інспектором Притула В.В. ніс чергування на ділянці 342 км а/д Харків – Сімферополь, яка проходить через місто Василівка, о 12 годин 45 хвилин ОСОБА_1 на автомобілі ВАЗ 2104, державний номер НОМЕР_1 виїхав з вулиці Б.Хмельницького на головну дорогу не зупинився перед пішохідним переходом, по якому рухався пішохід. Після вчинення правопорушення ОСОБА_1 зупинений інспектором ДПС №2 Бондаренко Ю.М., і відносно нього в присутності свідків складений протокол про адміністративне правопорушення, від пояснень в протоколі і підписання протоколу і постанові про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився. У зв’язку з відмовою ОСОБА_1 в одержанні постанови про адміністративне правопорушення, зазначена постанова направлена йому поштою 03.04.2010 року, конверт з постановою повернуто 06.04.2010 року без вручення у зв’язку з відмовою адресата в його одержанні. Вважає дії інспектора щодо накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 правомірними, оскільки він, виконуючи посадові обов’язки по нагляду за безпекою дорожнього руху, в межах своїх повноважень, під час чергування при безпосередньому виявленні правопорушення ОСОБА_1, зупинив його і склав протокол про адміністративне правопорушення, відібрав пояснення від свідка, за участю свідків запропонував правопорушнику дати свої пояснення, намагався вручити правопорушнику протокол і постанову про адміністративне правопорушення, направив порушнику постанову про адміністративне правопорушення, від отримання якої він відмовився. Вважає, що правопорушником без поважних причин пропущений десятиденний термін оскарження постанови до суду.
Відповідач - інспектор ДПС роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Бондаренко Юрія Миколайовича в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України м ісцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, складена відповідачем, є правовим актом індивідуальної дії (п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2).
Даний спір є публічно-правовим, оскільки, виник з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, а саме: інспектора ДПС роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Бондаренко Ю.М., що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні функції щодо прийняття рішень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Ч.2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно, обов'язок щодо доказування правомірності винесення рішення про накладення адміністративного стягнення покладається на відповідача.
Постановою інспектора ДПС роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Бондаренко Ю.М. серії АР №259428 від 26.03.2010 року його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн.
В судовому засіданні встановлено, що зазначену постанову винесено у відповідності з діючим законодавством. Вказаний висновок суду ґрунтується на наступному.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ст.122 частина 1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно п.18.1. Правил дорожнього руху України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-, і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст.254 КУпАП за вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.
Згідно ст256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім»я, по батькові особи, яка склала протокол; особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості.
Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, в ньому робиться запис про це.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АР №174133 від 26.03.2010 року, 26.03.2010 року о 12 год. 45 хв. на 342 км а/д Харків – Сімферополь, ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 2104, державний номер НОМЕР_1, не надав перевагу в русі пішоходу, який рухався по пішохідному переходу, чим порушив вимоги п.18.1. Правил дорожнього руху України.
Згідно оголошених пояснень свідка ОСОБА_5 встановлено, що 26.03.2010 року о 12 годин 45 хв. на 342 км а/д Харків – Сімферополь автомобіль НОМЕР_2 не уступив дорогу коли він разом з іншими пішоходами переходив дорогу по пішохідному переходу, після чого він був запрошений працівниками ДПС для дачі пояснень. В його присутності водій автомобіля ВАЗ відмовився від пояснень і підпису в протоколі і постанові про адміністративне правопорушення.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що вимоги ст.ст.254 та 256 КУпАП додержані, адміністративне стягнення накладено правомочним органом, в діях позивача є ознаки правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, строк накладення стягнення не сплив.
Суд критично оцінює показання допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які пояснили, що 26.03.2010 року о 12 годин 45 хвилин ОСОБА_1, на автомобілі ВАЗ 2104, державний номер НОМЕР_1, у якого вони перебували в салоні автомобіля, виїхав з вулиці Б.Хмельницького на головну дорогу, при цьому пішоходів на пішохідному переході не було, були лише пішоходи, які переходили дорогу через перехрестя, оскільки зазначені особи перебувають в родинних відносинах з правопорушником і є зацікавленими в результатах розгляду справи, крім того, правопорушником не заявлялося клопотання про опитування зазначених осіб в якості свідків при розгляді адміністративного матеріалу.
Таким чином, на думку суду в даному випадку відповідачем доведено, що виявлення і оформлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, було здійснено у відповідності до вимог КУпАП, Закону України «Про міліцію», Закону України «Про дорожній рух», Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС від 27 березня 2009 року №111 і в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, за таких обставин відсутні підстави для скасування постанови серії АР №259428 від 26.03.2010 року, винесеної інспектором ДПС роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Бондаренко Ю.М.
Керуючись ч.1 ст.122, 251,256,258,283,293, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП; ст.ст. 6-14, 71, 128, 158-163, 185-186,171-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до роти ДПС ДАІ №2 ОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, інспектора ДПС роти №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області Бондаренко Юрія Миколайовича, про скасування постанови про адміністративне правопорушення – відмовити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Нікандрова