Справа № 2– А – 937/10

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06 жовтня 2010 року                                         м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого           –  судді  Малиновського О.М. ,

при секретарі          –  Стояновій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління ДАІ ГУ УМВС України в Миколаївській області, інспектора ДПС роти ДПС ВОН ОНТ м. Миколаїва Коба Валерія Леонідовича – про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,  -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 14.09.2010р. звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ВЕ № 176237 від 06.09.2010р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Позивач зазначав, що він їхав на автомобілі Чері, р/н НОМЕР_2, по вулиці В.Морській в м. Миколаєві та виконав проїзд регульованого перехрестя з вулицею Пушкінська на дозвільний (миготливий) сигнал світлофору. Проте був зупинений інспектором ДПС, який склав відносно нього протокол, а потім і постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122КУпАП, зазначивши, що він проїхав перехрестя на заборонений сингал світлофору та порушив вимоги п. 16.3 ПДР.  На думку позивача він не порушував правил дорожнього руху, інспектором ДПС адміністративна справа розглянута одноособово, без урахування обставин на які він посилався в обґрунтування своєї невинуватості. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.

Позивач надіслав до суду заяву в якій підтримав позовні вимоги, просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідачі в судове засідання не явились  без поважних на те причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.  

Суд,  вивчивши адміністративну справу, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що інспектор ДПС м. Миколаєва,  Коба В.Л. 06.09.2010р. об 09-15 годині склав відносно ОСОБА_1 протокол серії ВЕ1№062519 зазначивши, що останній  керуючи транспортним засобом марки „Чері”, р/н НОМЕР_2, по вулиці Морській в м. Миколаєві не зупинився перед краєм проїзної перехрещувальної частини та проїхав перехрестя з вул. Пушкінської на заборонений сигнал світлофору, чим порушив п.16.3 ПДР.  Проте на який заборонений сингал світлофору, жовтий чи червоний в протоколі та постанові інспектор не зазначив. Виявивши дане порушення інспектором було складено постанову серії ВН № 176237 від 06.09.2010р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.  

Відповідно до п.16.3. у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещувальній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 або 1.13, світлофором, так щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні – перед краєм перехрещувальної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.    

Згідно п. «в» п.8.7.3. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р., зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.  Відповідно до п.п. «ґ», «е» п.8.7.3 жовтий та червоний сигнали світлофору забороняють рух. Пункт 8.11. ПДР  визначає, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,  винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються в тому числі показаннями технічних приладів.

З боку відповідача  суду не надано жодного доказу, який би спростовував доводи викладені в позовній заяві ОСОБА_1 В зв’язку з чим, об’єктивно встановити перетинання ОСОБА_1 перехрестя вулиць на заборонений жовтий чи заборонений червоний сингал світлофору, а рівно як і незабезпечення з боку ОСОБА_1 безпечного руху при перетинанні перехрестя,  є неможливим. Інспектор ДПС такі суперечності в постанові про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності не спростував та в загалі не звернув уваги на пояснення ОСОБА_1, який заперечував проти скоєння правопорушення. Більш того, як вбачається з наданої в судовому засіданні постанови серії ВЕ № 176237 та протоколу серії ВЕ1№062519, дані бланки раніше використовувались інспектором ДПС щодо встановлення та притягнення іншої особи до адміністративної відповідальності. Проте з незрозумілих причин повторно були використані щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

При таких обставинах ухвалена інспектором ДПС постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не може вважатися обґрунтованою та законною. В зв’язку з чим суд вважає, що пред’явлені позовні вимоги слідує задовольнити шляхом скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Керуючись ст.ст.10,11,76,79,160,161,163 КАС України, ст.ст.256,268,288,293 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ

          Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

            Визнати протиправною та скасувати постанову серії ВЕ № 176237 від 06.09.2010р. щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП.  

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя –