Справа № 2-44/2007
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2007 року Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі: головуючої-судді: Шитченко Н.В., при секретарі: Борисенко О.І., з участю позивача - ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідачки - ОСОБА_3,
представника відповідачки - ОСОБА_4,
представника Чернігівської районної прокуратури - Навозенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3. Улянівської сільської ради, Чернігівського району, Чернігівського районного бюро технічної інвентаризації про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини, частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсною відмову від прийняття спадщини, складену від імені ОСОБА_5 на користь неповнолітньої ОСОБА_6, посвідчену 3 вересня 2004 року секретарем Улянівської сільської ради, Чернігівського району та області, і з урахуванням цього, визнати частково недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7, видане на її ім'я, та свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, видані на ім'я ОСОБА_6, а також на ім'я позивача, змінивши частки у спадковому майні, визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини спірного домоволодіння, мотивуючи свої вимоги тим, що частки у спадковому майні після батька та брата визначені неправильно.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник позивача суду пояснила, що позивач мешкав разом з батьком ОСОБА_5, братом ОСОБА_7 та бабою ОСОБА_8 АДРЕСА_1. Це
домоволодіння належало на праві спільної власності позивачу, його батьку та брату по 1/3
частці кожному із співвласників. Після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась
спадщина на належну спадкодавцю 1/3 частину спірного домоволодіння. Спадкоємцями
першої черги були його неповнолітня донька, ОСОБА_6, та батько. ОСОБА_5. Колишня дружина спадкодавця. ОСОБА_3,
використавши хворобливий стан свекра, написала від його імені 3 вересня 2004 року заяву
про відмову від належної йому частки спадщини на користь ОСОБА_6. Том>
свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Чернігівською районною державною нотаріальною конторою 27 квітня 2006 року, на ім'я ОСОБА_6 слід визнати частково
2
недійсним в частині неправильного визначення обсягу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки спірного домоволодіння. Фактична спадщина на день відкриття складалась з 1/6 частки домоволодіння, як спадщина після смерті ОСОБА_7 та 1/3 належної йому за життя частини будинку. Вважала, що секретарем Улянівської сільської ради порушені вимоги Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, зокрема, не встановлено особу ОСОБА_5, не перевірено його дієздатність. Крім цього, за свідченням позивача та його бабусі, що оточували ОСОБА_5 у останні місяці життя, будь-яка стороння особа, в тому числі секретар сільської ради, до будинку не заходила. ОСОБА_5 був інвалідом першої групи, потребував постійного стороннього догляду, був паралізований, погано бачив та чув, тому малоймовірно, щоб він міг усвідомлювати значення своїх дій. За таких обставин, слід внести зміни до свідоцтва про право на спадщину на ім'я позивача і ОСОБА_6 та визнати відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_6 недійсною.
Відповідачка суду пояснила, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_7 батько якого ОСОБА_5 був її свекром. Після смерті колишнього чоловіка вона навідувалася до нього разом з донькою. Хоча ОСОБА_5 і був паралізованим, проте розмовляти і чути він міг. тому, на її думку, поставити свій підпис у документі він мав можливість. Після смерті колишнього чоловіка вона в інтересах доньки звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини і нотаріус роз'яснила їй, що батько чоловіка є також спадкоємцем, а тому повинен або відмовитись від спадщини, або подати заяву про її прийняття. Тому вона звернулась до сільського голови, оскільки секретаря сільської ради на той час не було, з проханням допомогти вирішити це питання, оскільки ОСОБА_5 мав намір відмовитись від належної йому частки. Яким чином спірна відмова була оформлена, їй невідомо, особисто вона її не складала і не писала, тому вважає, що підстав для визнання її недійсною немає. У вересні 2006 року ОСОБА_5 у присутності позивача говорив про те, що до нього приходили з сільської ради і він відмовився від спадщини на користь онуки.
Представник відповідачки ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення вимог позивача. Суду пояснила, що не погоджується з доводами, викладеними в позовній заяві, оскільки вважає, що в судовому засіданні не встановлено відсутність волевиявлення ОСОБА_5 при складанні відмови від спадщини, а також те, що цю відмову у нього підписувала саме відповідачка по справі. Вважала, що покази свідка ОСОБА_9 суд повинен сприйняти критично і не зважати на них при прийнятті рішення, оскільки вона в даний час не с секретарем сільської ради і могла повідомити суду інформацію, що не відповідає дійсності.
Представник Чернігівської районної прокуратури Навозенко О.І. проти задоволення позову заперечувала.
Представники відповідачів - Чернігівського районного бюро технічної інвентаризації та Улянівської сільської ради, представник третьої особи - Чернігівської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилися, надали суду заяви при розгляд справи без їх участі.
Допитана в якості свідка ОСОБА_9пояснила, що з 2001 по 2006 рік працювала на посаді секретаря Улянівської сільської ради, Чернігівського району. Відповідачка ОСОБА_3 разом з матір'ю звернулись до неї з усною заявою про те, що необхідно написати відмову від спадщини від імені свекра, який, як вони пояснили, бажав, щоб частка у спадщині залишилась онуці. Вона була обізнана про близькі родинні стосунки відповідачки та ОСОБА_5, тому на пропозицію погодилась, написала зі зразка текст відмови і віддала його ОСОБА_3 для того, щоб остання поставила підпис свекра. Особисто вона до ОСОБА_5 не ходила, його особу не встановлювала, дієздатність не перевіряла, наслідків відмови від спадщини не роз'яснювала. Була обізнана про те, що він хворий, паралізований і потребує стороннього догляду, але довірилась відповідачці, оскільки вважала, що між нею і ОСОБА_5 справді с домовленість. ОСОБА_3 принесла їй вже підписану заяву і вона засвідчила підпис ОСОБА_5 Вважала, що допустила порушення закону при вчиненні даної нотаріальної дії.
ОСОБА_10 допитаний в якості свідка показав, що є братом ОСОБА_5. щоденно був у нього і тому може впевнено сказати про те, що був би обізнаний, якщо б брат підписав відмову від спадщини на користь онуки.
Свідок ОСОБА_11 пояснила, що є сестрою відповідачки і знає про те. що ОСОБА_3 з колишнім чоловіком збирались мешкати разом, але цьому зашкодила смерть ОСОБА_7 Але ОСОБА_3 спілкувалась зі свекром. Свекор не заперечував проти того, що онуці належало все спадкове майно після смерті ОСОБА_7. У вересня 2006 року, коли родина зібралась разом. ОСОБА_5 повідомив проте, що відмовляється від належної йому частки спадщини.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено наступне.
Згідно виданого виконкомом Улянівської сільської ради свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с. 10), будинок АДРЕСА_1, належав на праві приватної власності ОСОБА_5. ОСОБА_7 та ОСОБА_1 по 1/3 частці кожному.
Згідно свідоцтва про смерть (а.с. 14), ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації актів про смерть Улянівської сільської ради зроблено запис за № 06. Після смерті на належну йому 1/3 частину спірного домоволодіння відкрилась спадщина. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7були його неповнолітня донька ОСОБА_6 та батько ОСОБА_5. Відповідачка ОСОБА_3 від імені неповнолітньої доньки звернулась з заявою про прийняття спадщини до Чернігівської районної державної нотаріальної контори, про що свідчить надана суду копія спадкової справи № 755 після смерті ОСОБА_7(а.с. 63-68). В цій же спадковій справі міститься і заява, складена від імені ОСОБА_5, про відмову від належної йому частки спадщини на користь онуки ОСОБА_6, (а.с. 63)
Оцінюючи вказаний документ, суд зважає на наступне. У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. І Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 1994 року, №256/466. посадові особи сільських рад народних депутатів мають право засвідчувати справжність підпису на документах. За п. 5 цієї інструкції вказані посадові особи зобов'язані роз'яснювати громадянам їх права і обов"язки. попереджувати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду. Положення п.п. 8, 10. 13 даного нормативного акту зобов'язують зазначати в посвідчувальному написі на документі і в реєстрі вчинення нотаріальних дій місце вчинення нотаріальної дії, якщо це відбувається поза приміщенням виконавчого комітету, із зазначенням адреси, а також причини цього, встановлювати особу громадянина, а також підписувати необхідні документи у присутності представника виконавчого комітету, яка вчиняє нотаріальну дію.
4
Згідно пояснень свідка ОСОБА_9, вказані вимоги інструкції нею були порушені, оскільки до ОСОБА_5 вона особисто не ходила, наслідки вчинення нотаріальної дії йому не роз'яснювала, дієздатність не перевіряла. її свідчення узгоджуються з поясненнями позивача про те, що батько був паралізованим, за ним постійно хтось доглядав, тому прихід сторонніх осіб, в тому числі секретаря сільської ради, не залишився б не поміченим. Крім того. ОСОБА_5 погано чув і бачив, тому без сторонньої допомоги навряд чи зміг би щось підписати. В самій заяві про відмову від спадщини, а також журналі вчинення нотаріальних дій Улянівської сільської ради також відсутні відмітки про те. що посадова особа вчиняла певну нотаріальну дію поза приміщенням сільської ради, хоча сторони не заперечували, що ОСОБА_5 внаслідок хвороби був позбавлений можливості самостійно пересуватись.
Суд вважає покази ОСОБА_9 такими, що відповідають дійсності, оскільки вона попереджена судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, надані нею пояснення узгоджуються з іншими обставинами справи, і не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_9шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини по справі, оскільки в даній цивільній справі факту такої самообмови не встановлено, у відповідних процесуальних документах він свого відображення не знайшов, мотивів, за яких вказане могло б відбутися, суду не наведено.
Тому, на думку суду, слід визнати недійсною складену 3 вересня 2004 року від імені ОСОБА_5 заяву про відмову від належної йому частки у спадщині на користь ОСОБА_6. З урахуванням цього, недійсним слід вважати також видане Чернігівською районною державною нотаріальною конторою 27 квітня 2006 року, № 2-1619. свідоцтво про право на спадщину на ім'я ОСОБА_6 на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться АДРЕСА_1, (спадкова справа № 755 за 2004 рік). Враховуючи, що померлий ОСОБА_5 є правонаступником в майнових правах померлого сина ОСОБА_7та прийняв спадщин) після його смерті згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України, оскільки постійно проживав зі спадкодавцем на час смерті, його заява про відмову від спадщини є такою, що суперечить закону, суд вважає його та ОСОБА_6 такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7 в розмірі 1/6 частини спірного домоволодіння кожний.
Виходячи з цього, за життя ОСОБА_5 на праві власності належала Уг частка домоволодіння, з розрахунку: 1/3 + 1/6 частка спадкового майна=1/2. Саме такий обсяг спадкового майна повинні були спадкувати позивач та ОСОБА_6. частки яких були наступними : позивача - 2/3, враховуючи відмову від спадщини на його користь ОСОБА_8, ОСОБА_6 - 1/3, а отже свідоцтва про право на спадщину за законом, видані Чернігівською районною державною нотаріальною конторою 27 квітня 2006 року на ім'я ОСОБА_1 за реєстровим № 2-1622, а також на ім*я ОСОБА_6 за реєстровим № 2-1625 слід також визнати недійсними, визнавши за позивачем право власності на 2/3 частини спірного домоволодіння.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209. 212. 213-215 ЦПК України, ст.ст. 203, 207, 215, 216, 1261, 1268, 1273 Цивільного кодексу України, п.п 1. 8. 10. ІЗ. Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 1994 року, № 256/466,
ВИРІШИВ:
5
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3. Улянівської сільської ради. Чернігівського району, Чернігівського районного бюро технічної інвентаризації про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини, частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності - задовольнити частково.
Визнати недійсною заяву від імені ОСОБА_5, складен) 3 вересня 2004 року про відмову від належної йому частки у спадщині після померлого ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6.
Свідоцтво про право на спадщину за законом № 2-1619 від 27 квітня 2006 року, видане державним нотаріусом Чернігівської районної державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_6 після померлого ОСОБА_7 про право на спадщину в частині 1/3 частини домоволодіння, розташованого АДРЕСА_1, визнати недійсним.
Свідоцтво про право на спадщину за законом № 2-1625 від 27 квітня 2006 року, видане державним нотаріусом Чернігівської районної державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_6 після померлого ОСОБА_5 про право на спадщин} в частці 1/3 частини спадкового майна, яке складалось з 1/3 частини домоволодіння, розташованого АДРЕСА_1, визнати недійсним.
Свідоцтво про право на спадщину за законом № 2-1622 від 27 квітня 2006 року, видане
державним нотаріусом Чернігівської районної державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_1 після померлого ОСОБА_5 про право на спадщин)
в частині 2/3 частин спадкового майна, що складається з 1/3 частини домоволодіння,
розташованого АДРЕСА_1, визнати недійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини домоволодіння, розташованого АДРЕСА_1 та області.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного
суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 10 днів з дня
проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду
Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.