Справа № 22-15758/10                                

Головуючий у 1 інстанції: Неганова Н.В.

                            Доповідач: Шебуєва В.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2010  року  Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

в складі:       головуючого - судді  Шебуєвої В.А.,

              суддів: Матвєєвої О.А., Немировської О.В.

               при секретарі  Гладун Х.А.

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва на постанову Подільського районного суду м. Києва від 20 липня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 20 липня 2009 року задоволений  частково позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва у нарахуванні ОСОБА_1 підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни у розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва здійснити нарахування ОСОБА_1 підвищення пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, на підставі ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період  з 05  квітня 2006 р. по 31 грудня 2006 р. та дорахувати за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та за період з 22 травня  2008 р. по 31 грудня 2008 р. різницю між цим розміром та отримуваною з 01.01.2007 р.  по 31.12.2007 р. надбавкою в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, а з 01 січня 2008 р. отримуваною надбавкою у розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність.

У решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Повернуто ОСОБА_1 з Державного бюджету України  витрати по оплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва подало апеляційну скаргу. Просить скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 20 липня 2009 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 Посилається на те, що оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість  оскаржуваної постанови, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна  скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, на порушення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, безпідставно не здійснював позивачці, яка є дитиною війни, нарахування підвищення пенсії за віком на 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов‘язав відповідача нарахувати ОСОБА_1, підвищення пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни», на підставі ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період  з 05  квітня 2006 р. по 31 грудня 2006 р. та дорахувати за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та за період з 22 травня  2008 р. по 31 грудня 2008 р. різницю між цим розміром та отримуваною з 01.01.2007 р.  по 31.12.2007 р. надбавкою в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, а з 01 січня 2008 р. отримуваною надбавкою у розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність.

Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2006 рік.

Відповідно до Закону України від 19.01.2006 № 3367-IV “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” внесено зміни, згідно з якими виключено пункт 17 статті 77 цього Закону, а новою редакцією статті 110 Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” не приймалися. Отже, пільги для дітей війни, передбачені статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у 2006 році запроваджено не було.

Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008
№ 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 № 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році – з 09.07.2007, у 2008 році – з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, мають діти війни: за 2007 рік – з 09.07.2007 до 31.12.2007, за 2008 рік – з 22.05.2008 до 31.12.2008. Відповідно у 2007 році у період із 01.01.2007 до 08.07.2007 та у 2008 році – з 01.01.2008 до 21.05.2008 положення законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції безпідставно зобов‘язав Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва здійснити нарахування ОСОБА_1 надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни на підставі ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» за 2006 рік.

ОСОБА_1 мала право як дитина війни на щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 – зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1  відмовити.  В іншій частини постанова Подільського районного суду м.Києва від 20 липня 2009 року підлягає залишенню без змін.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо безпідставного незастосування судом при вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 положень ст.100 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, з відповідною заявою  Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва до суду не зверталося.

Доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва про неправильне застосування ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є необґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 304-1, 307, 309, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва задовольнити частково.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 20 липня 2009 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов‘язання Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва вчинити певні дії скасувати та ухвалити нове рішення.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог  відмовити.

В іншій частині постанову Подільського районного суду м. Києва від 20 липня 2009 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий                    

Судді