АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-5459/2010
Категорія 57 Головуючий по 1 інстанції
Ротаєнко Д.С.
Доповідач в апеляційній
інстанції Ювшин В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2010 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі
головуючого: Ювшина В.І.
суддів: Сіренка Ю.В., Скіця М.І.
при секретарі Петренко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області на постанову Монастирищенського районного суду м. Черкаси від 15 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії по нарахуванню недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни», поновлення пропущеного строку для звернення до суду, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_3 звернулася до суду з позов до управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії по нарахуванню недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни». Зазначала, що вона відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни.
Згідно ст. 6 Закону має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їй, як дитині війни, протягом 2006-2007 років не нараховувалося та не виплачувалося, а протягом 2008 року нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством. На підставі наведених обставин ОСОБА_3 просить суд задовольнити її вимоги, визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що становить 3 944,30 грн. та відновити пропущений строк на звернення до суду.
Постановою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15 липня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_3 з 11 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з 11 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно за виключенням виплаченого підвищення за вказаний період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог, так як вважає постанову суду незаконною і необґрунтованою та винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права .
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів в апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18.11.2004 р.), дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України № 2195-ІУ виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зміни до вказаного вище закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Таким чином з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. діяв Закону № 2195-ІУ, яким пенсія підвищувалася на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплати у 2008 р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм із 1 січня 2008 р. до 21 травня 2008 р. Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив із того, що управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами вищеназваних законів і здійснювати позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог вказаних законів таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України № 2191-ІУ державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов’язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, судова колегія,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському району Черкаської області на постанову Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15 липня 2009 року відхилити.
Постанову Монастирищенського району Черкаської області від 15 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя В.І.Ювшин