Судове рішення #11269484

   

   

АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД    ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц – 3457/2010 р.                                    Головуючий по 1 інстанції


Категорія 37                   - Діденко Т.І.

Доповідач в апеляційній

інстанції    - Трюхан Г.М.


                            УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

             23 вересня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючого Магди Л.Ф.

суддів Трюхана Г.М., Бабенка В.М.

при секретарі Голобородько С.О.


                                         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 про визнання права власності на будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, треті особи: ОСОБА_9, Монастирищенська державна нотаріальна контора Черкаської області про усунення від права на спадкування та про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів,-

                            в с т а н о в и л а :

17 листопада 2009 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на будинок з надвірними спорудами в порядку спадкування.

Підставою для позову вважає те , що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його баба – ОСОБА_11, яка проживала в АДРЕСА_1. Після смерті баби залишилось спадкове майно: житловий будинок, земельна ділянка (пай), майновий сертифікат.

Спадкоємцями першої черги по закону після смерті ОСОБА_11 є: син ОСОБА_12, який проживав постійно до дня смерті з матір’ю в с. Шабастівка Монастирищенського району та дочки ОСОБА_6, ОСОБА_9.

Згідно п.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на  час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Син спадкодавця ОСОБА_12, в Монастирищенській державній нотаріальній конторі отримав свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 2,432 га і майновий пай на суму 4893 грн., спадкова справа № 106 за 2005 рік. Отримати свідоцтво про право на спадщину на будинок ОСОБА_12 не зміг, так як спадкодавець за життя не оформила права власності на будинок. Після смерті спадкодавця дочки померлої – ОСОБА_9 та ОСОБА_6 в установлений строк та у встановленому порядку від спадщини відмовились.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_12 – батько позивача та син ОСОБА_11 Після його смерті спадкоємцями першої черги за законом є: він – син спадкодавця, дочка – ОСОБА_8 та дружина ОСОБА_10

Просив визнати за ним право власності на будинок з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 Черкаської області в порядку спадкування за заповітом та за законом.

24 грудня 2009 року ОСОБА_6 звернулась до суду з зустрычним позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, треті особи: ОСОБА_9, Монастирищенська державна нотаріальна контора Черкаської області про усунення від права на спадкування та про спадкування та про надання додаткового строку на прийняття спадщини.

Підставою для позову вважає те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_11, яка проживала по АДРЕСА_2 в АДРЕСА_1. Після смерті матері залишилось спадкове майно: жилий будинок, земельна ділянка (пай), майновий сертифікат; єдиними спадкоємцями першої черги залишились діти померлої: ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_12.

Фактично  у спадковому будинку проживав ОСОБА_12, який хворів, не мав іншого місця проживання, у зв’язку з чим позивачка із сестрою відмовились від прийняття спадщини після смерті матері на користь ОСОБА_12.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_12 помер. Після його смерті спадкоємцями першої черги за законом є його дружина ОСОБА_10 та діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

ОСОБА_12 фактично припинив шлюбні відносини з дружиною та переїхав проживати у спірний будинок у 1998 році. З тих пір відносини з сім’єю – дружиною та дітьми не підтримував.

З 2003 року ОСОБА_12 хворів, стояв на обліку у зв’язку з психічним захворюванням, зловживав спиртними напоями, останні роки перед смертю потребував сторонньої допомоги, догляду, оскільки не працював з 1998 року по день смерті. В той час його діти були вже повнолітніми, знали про такий стан батька, проте ні діти, ні його дружина, ніякої допомоги померлому не надавали.

Згідно ч. 5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування, якщо буде встановлено, що вона ухилялась від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік чи хворобу був у безпорадному стані. Тому саме з цих підстав позивачка вважає, що дружина та діти ОСОБА_12 повинні бути усунені від права на спадкування за законом після його смерті.

ОСОБА_6 є спадкоємцем другої черги за законом після смерті ОСОБА_12, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, але у встановлений законом строк не встигла звернутись у нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, у зв’язку з тим, що проживає в м. Маріуполь Донецької області та на той час хворіла.

ОСОБА_6 просила усунути від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_12 його спадкоємців першої черги за законом – дружину ОСОБА_10 та дітей _ОСОБА_7., ОСОБА_8, визначити їй додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23 березня 2010 року позов ОСОБА_7 задоволено.

Визнано за ОСОБА_7 в порядку спадкування право власності на житловий будинок: веранда 1 площею 6,1 кв.м.; кладова 11 площею 3,9 кв.м.; кімнати 1 площею 7,3 кв.м.; кімната 2 площею 10,4 кв.м.; кімната 3 площею 14,7 кв.м.; кухня площею 9 кв.м.; надвірні будівлі: погріб Б, погріб під а, гараж В, сараї Г та Д, вбиральня Е, літня кухня Ж, огорожа, ворота, які розташовані по АДРЕСА_2 в АДРЕСА_1.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_6 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі вона просила скасувати рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23 березня 2010 року як незаконне та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 та задовольнити її позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, а судове рішення залишенню без змін з слідуючих підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_11, що підтверджується свідоцтвом про смерть серіїх НОМЕР_4, яке видане 26 червня 2009 року ВРАЦС Монастирищенського районного управління юстиції.

ОСОБА_12 являвся сином ОСОБА_11, що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_3, яке 14 січня 1954 року видане Шабастівським с/ЗАГС Монастирищенського району Черкаської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_12 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, яке видане 06 січня 2009 року виконкомом Шабастівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області.

Позивач ОСОБА_7 є сином ОСОБА_12 та внуком ОСОБА_11, що підтверджено свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_1, яке видане 17 серпня 1982 року Шабастівською сільською радою.

Відповідно до довідки виконкому Шабастівської сільської ради № 339 від 13 серпня 2009 року, яка видана у зв’язку з оформленням спадкових прав, ОСОБА_11 народилася, постійно проживала і померла в с. Шабастівка, АДРЕСА_2; після її смерті залишилося спадкове майно, її спадкоємцями є син ОСОБА_12, дочки ОСОБА_6 та ОСОБА_9; заповіти від імені покійної складені в Шабастівській сільській раді 12 січня 1995 року за реєстром № 01 та 26 лютого 1998 року за реєстром № 15.

26 лютого 1998 року ОСОБА_11 склала заповіт, відповідно до якого земельний сертифікат заповіла своєму синові ОСОБА_12. Заповіт чинний, що підтверджено відміткою на заповіті від 17 січня 2005 року.

12 січня 1995 року ОСОБА_11 склала заповіт, відповідно до якого житловий будинок з надвірними будівлями заповіла своєму синові ОСОБА_12 та внуку ОСОБА_7, який є позивачем по справі. Заповіт чинний, що підтверджено відміткою на заповіті від 22 грудня 2009 року.

Відповідно до довідки виконкому Шабастівської сільської ради № 309 від 15 липня 2009 року, яка видана у зв’язку з оформленням спадкових справ, ОСОБА_12, народився, проживав і помер в с. Шабастівка; після його смерті залишилося спадкове майно, його спадкоємцями є син ОСОБА_7, дочка ОСОБА_8, дружина ОСОБА_10. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про одруження ОСОБА_12 та ОСОБА_10, свідоцтвами про народження ОСОБА_7 та ОСОБА_13 та свідоцтвом про шлюб ОСОБА_13 та ОСОБА_14. Заповіту від імені покійного складено не було.

Позивачка ОСОБА_6 не надала суду доказів, які б стали підставою для усунення від права спадкоємців першої черги дружини та дітей ОСОБА_12, тому суд вірно відмовив у задоволенні її позовних вимог.      

Колегія суддів вважає, що при вирішенні спору судом першої інстанції вірно врахував волю спадкодавця ОСОБА_11, яку вона висловила в своєму заповіті 12 січня 1995 року та  вірно застосував норми чинного законодавства та виніс справедливе та законне рішення.

Доводи апелянта не є суттєвими, були предметом дослідження суду і не дають підстав для задоволення апеляційної скарги.

  А тому, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -

                                                  у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23 березня 2010 року відхилити.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 про визнання права власності на будинок з надвірними будівлями в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, треті особи: ОСОБА_9, Монастирищенська державна нотаріальна контора Черкаської області про усунення від права на спадкування та про надання додаткового строку для прийняття спадщини залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий         /підпис/    

Судді             /підписи/

Згідно з оригіналом

Суддя                                     Г.М. Трюхан

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація