АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-570/ 2010 Головуючий по 1 інстанції –
Сухомудренко В.В.
Категорія ст.185 ч.3 КК України
Доповідач в апеляційній інстанції – Поєдинок І.А.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого – Поєдинка І.А.
Суддів – Ільченка А.М., Лиги М.П.
за участю прокурора – Свищ Л.А.
захисників – ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08.07.2010 року, яким
ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Сміла, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утримані малолітню дитину, раніше судимого: 1) 16.01.2001 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч.3 ст.81, ст.208 КК України (1960 року) до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.45 КК України (1960 року) з іспитовим строком 2 роки; 2) 15.03.2002 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ст.185 ч.3 із застосуванням ст71 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнившогося 06.08.2007 року за Постановою Придніпровського райсуду м.Черкаси умовно-достроково на 5 місяців 11 днів, проживаючого в АДРЕСА_1, засудженого судом:
-за ст.185 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі;
-за ст.186 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання – 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 роки.
Згідно ст.76 КК України покладені обов,язки: не виїзджати за межі України на постіне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з,являтися в ці органи для реєстрації.
Запобіжний захід змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд та звільнено з-
2
під варти в залі суду.
Зараховано в строк відбутого покарання утримання під вартою в період з 02.05.2010 року по 08.07.2010 року.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 1977 грн., на користь ОСОБА_7 10296 грн.
Вирішена доля судових витрат та речових доказів по справі, відповідно до положень ст.ст.81, 91, 92 КПК України.
встановила:
ОСОБА_5 08.02.2009 року близько 1 години, за попередньою змовою та разом з іншою особою, будучи в стані алкогольного сп,яніння, з метою крадіжки, розбивши скло вікна, проник в приміщення магазину «Ажур» по вул.Свердлова 66 в м.Сміла, звідки таємно викрав картки поповнення рахунків різних операторів мобільного зв,язку, чим завдав ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1977 грн.
ОСОБА_5.15.04.2009 року близько 1 години 30 хвилин за попередньою змовою та разом з іншою особою, будучи в стані алкогольного сп,яніння, з метою крадіжки, розбивши скло вікна та пошкодивши металеву решітку, проник в приміщення магазину «Підкова» по вул.Комунарській в с.Плоске Смілянського району, звідки таємно викрав 9925,75 грн. та картки поповнення рахунків різних операторів мобільного зв,язку, чим завдав ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 10496 грн.
ОСОБА_5 29.04.2010 року близько 20 години 30 хвилин, будучи в стані алкогольного сп,яніння, в приміщенні ресторану «Етуаль» по вул.Перемоги 20-а в м.Сміла, відкрито викрав у ОСОБА_8 ноубук «АСУС», чив завдав останній матеріальну шкоду на суму 4200 грн.
Як вбачається з апеляції прокурора, не оспорюючи виду та розміру покарання призначеного ОСОБА_5, прокурор вказує на безпідставне застосування до засудженого положень ст.75 КК України, тому просить вирок в частині призначеного покарання скасувати в зв,язку з невідповідністю призначеного покарання, ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м,якості та постановити новий вирок, яким призначити засудженому покарання: за ч.3 ст.185 КК України 5 років позбавлення волі, за ч.2 ст.186 КК України 4 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі реально. В апеляції прокурор зазначає, що судом 1 інстанції не в повній мірі враховано, що ОСОБА_5 раніше двічі судимий, вчинені злочини є тяжкими, вчинив 3 злочини, не працює, перебуваючи на волі матиме можливість вчиняти нові злочини.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора який підтримав апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_5, його захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню.
Так, висновок суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочинів передбачених ч.3 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України, при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи та підтверджується сукупністю зібраних та досліджених в порядку ст.299 КПК України доказів, яким суд дав належну оцінку і які не оспорюються в апеляції. Дії ОСОБА_5 за ст. 185 ч.3 та ст.186 ч.2 КК України кваліфіковані вірно, що ніким не оспорюється, також ніким не оспорюється вид та розмір призначеного ОСОБА_5 покарання.
Однак, як вбачається з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_5 із застосуванням ст.75 КК України, суд 1 інстанції належним чином не врахував, що всі злочини вчинені ОСОБА_5 відносяться до категорії тяжких, кількість епізодів злочинної діяльності, яка складається з 3 епізодів, всі 3 злочини вчинені в стані алкогольного сп,яніння, характер його злочинних дій по епізодам крадіжок, що виразились в пошкодженні металевої решітки та розбитті віконного скла. Крім того,
3
ОСОБА_5 раніше двічі судимий за корисні злочини та знову скоїв корисний злочин через невеликий проміжок часу після відбуття покарання за попереднім вироком суду, що об,єктивно свідчить про його небажання встати на шлях виправлення.
При таких обставинах призначене Головченку судом 1 інстанції покарання в частині застосування до нього положень ст.75 КК України у вироку від 08.07.2010 року, є невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок м,якості, тому вирок суду в частині застосування положень ст.75 КК України підлягає скасуванню, у зв,язку з чим апеляція прокурора підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає, що при призначені міри покарання ОСОБА_5, враховано позитивну характеристику, його щире каяття, знаходження на утриманні малолітньої дитини, незадовільний стан здоров,я, часткове відшкодування завданої шкоди, тому мета покарання, передбачена ч.ч.2,3 ст.50 КК України може бути досягнута при призначені ОСОБА_5 міри покарання в межах санкцій ч.3 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України, а за сукупністю злочинів у вигляді 5 років позбавлення волі, що є достатнім покаранням необхідним для його виправлення.
Підстав для призначення покарання менш суворого або нижче від найнижчої межі,колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст.378, 379 КПК України, колепя суддів,-
засудила:
Апеляцію прокурора – задовольнити.
Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08 липня 2010 року стосовно ОСОБА_5 в частині застосування положень ст.75 КК України – скасувати, виключивши з вироку суду застосування до ОСОБА_5 ст.75 КК України.
Вважати ОСОБА_5 засудженим до покарання призначеного вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08 липня 2010 року, без застосування ст.75 КК України.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбутого покарання, утримання під вартою в період з 02 травня 2010 року по 08 липня 2010 року.
Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити попередній підписку про невиїзд.
В решті вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08 липня 2010 року стосовно ОСОБА_5 – залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду України через апеляційний суд Черкаської області на протязі одного місяця з дня його проголошення.
Головуючий - підпис
Судді – підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя І.А.Поєдинок