АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-477/ 2010 Головуючий по 1 інстанції –
Савенко В.Г.
Категорія ст.115 ч.1 КК України
Доповідач в апеляційній інстанції – Поєдинок І.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого – Поєдинка І.А.
Суддів – Ільченка А.М.,Охріменка І.К.
за участю прокурора – Кожушко Н.В.
захисника – ОСОБА_3
потерпілої – ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляціями прокурора та захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.05.2010 року, яким
ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, засудженого за ст. 115 ч.1, ст.185 ч.1 із застосуванням ст.70 КК України до 9 років позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_5 залишена попередня - тримання під вартою, а початок строку відбування йому покарання визначено рахувати з 11.03.2009 року.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 6398 грн. матеріальної шкоди.
Вирішена доля судових витрат та речових доказів по справі, відповідно до положень ст.ст.81, 91 КПК України
встановила:
Згідно вироку суду, ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 року, знаходячись в кухонному приміщені квартири АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп,яніння, в ході конфлікту, який виник раптово на почві неприязнених стосунків, під час бійки з ОСОБА_6, маючи умисел на вчинення вбивства, умисно наніс останньому декілька ударів молотком в область голови та тулуба, чим причинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, внаслідок чого ОСОБА_6 помер на місці події. Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_6, в приміщенні квартири ОСОБА_5 побачив 2 мобільних телефона та гроші, які таємно викрав, на загальну суму 1930 грн.
В апеляції прокурор просить вирок в частині призначеного покарання скасувати в зв,язку з невідповідністю призначеного судом покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м,якості і постановити новий вирок, яким засудити за сукупністю
2
злочинів до 9 років 6 місяців позбавлення волі, мотивуючи тим, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, не працює, характеризується негативно, вживає наркотики.
Вдоповненнях до апеляції прокурор також просить виключити з вступної частини вироку дані щодо судимості ОСОБА_5 за вироком Золотоніського міськрайсуду від 27.09.2006 року.
В апеляції захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, неповно з,ясовані всі обставини справи, була допущена однобічність судового слідства; вважає, що в діях ОСОБА_5 є склад злочину передбаченого ст.118 КК України – умисне вбивство при перевищені меж необхідної оборони, так як потерпілий першим напав на ОСОБА_5, наніс удар та погрожував його життю, вийти з приміщення кухні ОСОБА_5 не міг, оскільки потерпілий стояв на дверях; також вважає, що суд 1 інстанції безпідставно вказав як обтяжуючу обставину – скоєння злочину в стані сп,яніння, так як ОСОБА_5 був тверезий і вживав вино за 11 годин до вчинення злочину.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_3, підтримавших свою апеляцію та заперечувавших проти задоволення апеляції прокурора, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію з доповненнями та просив залишити апеляцію захисника без задоволення, пояснення потерпілої, яка підтримала апеляцію прокурора, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора з доповненнями підлягає частковому задоволенню, а апеляцію захисника слід залишити без задоволення.
Так, висновок суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи і грунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку і які не оспорюються в апеляції.
Колегія суддів вважає, що висновки суду 1 інстанції про винуватість ОСОБА_5 у злочині передбаченому ч.1 ст.115 КК України, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які судом 1 інстанції досліджені всебічно, повно і об,єктивно.
Як свідчать матеріали кримінальної справи і дані протоколу судового засідання, органом досудового слідства й судом 1 інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому посилання в апеляційній скарзі захисника засудженого про те, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, неповно з,ясовані всі обставини справи, була допущена однобічність судового слідства, не грунтуються на матеріалах справи.
Немає підстав вважати, що викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Виходячи з сукупності доказів, які отримали відповідну оцінку у вироку, суд 1 інстанції обгрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч.1 ст.115 КК України, тому доводи апеляції його захисника про неправивильну кваліфікацію, у зв,язку з тим, що в діях ОСОБА_5 є склад злочину передбачений ст.118 КК України – умисне вбивство при перевищені меж необхідної оборони, так як потерпілий першим напав на ОСОБА_5, наніс удар та погрожував його життю, вийти з приміщення кухні ОСОБА_5 не міг, оскільки потерпілий стояв на дверях, є безпідставними та не грунтуються на матеріалах справи. З приводу того, що потерпілий вчиняв проти ОСОБА_5 яке небудь суспільно небезпечне діяння або створював реальну загрозу заподіяння шкоди, суду не надано ніяких належних доказів.
Ці заперечення були детально розглянуті судом 1 інстанції та спростовані наведеними у його вироку доказами, а саме показаннями самого ОСОБА_5, як в судовому засідані, так і на досудовому слідстві, даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю засудженого ОСОБА_5, даними висновку судово-медичної екпертизи потерпілого ОСОБА_6, з яких видно кількість нанесенних ударів, їх характер та локалізація, наслідки їх отримання та причини конфлікту, який виник між ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6, тому колегія суддів вважає дані доводи апеляції про перевищення меж необхідної оборони з боку ОСОБА_5 такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та дії ОСОБА_5 у даному випадку не можливо
3
вважати такими, що вчинені з перевищенням меж необхідної оборони.
Так мотивуючи висновки про винність ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд обгрунтовано послався на показання самого засудженого, які він давав під час досудового та судового слідства, визнаючи те, що дійсно вході конфлікту з ОСОБА_6, він наніс останньому декілька ударів молотком в область голови. При цьому ОСОБА_5 вказував на деталі, які могли бути відомі тільки особі, причетній до злочину, а саме місце в яке він наносив удари потерпілому, а також про мотиви, які спонукали його це зробити, що надалі знайшло своє підтвердження в ході слідства, в тому числі у висновках експерта про виявлені у потерпілого тілесні ушкодженя в області голови, які могли утворитися від ударів молотком.
Зокрема, засуджений ОСОБА_5 під час досудового та судового слідства послідовно стверд- жував, що під час конфлікту з потерпілим, він наніс останньому декілька ударів молотком в область голови.
Аналізуючи показання засудженого під час досудового та судового слідства про те, що під час конфлікту з потерпілим, він наніс останньому декілька ударів молотком в область голови, суд 1 інстанції у вироку навів зміст цих показань, оскільки дані показання відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами.
Зокрема, ці показання узгоджуються з висновками судово-медичних експертиз, з яких вбачається, що причиною смерті ОСОБА_6 є черепно-мозкова травма у вигляді числених ран та саден на голові, переломів кісток склепіння та основи черепа з крововиливом під м,які мозкові оболонки головного мозку та мозочка, отримані ушкодження відносяться до тяжких за ознакою небезпеки для життя та могли бути спричинені молотком. Крім того у потерпілого виявлені численні садна та синці на голові, передпліччі та кінцівках.
Під час відтворення обстановки та обставин події засуджений ОСОБА_5 у присутності понятих, захисника та спеціаліста детально відтворив обставини вчинення зазначених у вироку суду злочинних дій щодо потерплого ОСОБА_6, що підтверджується відповідним протоколом.
Згідно з даними протоколу огляду місця події від 09.03.2010 року, труп ОСОБА_6 зі слідами насильницької смерті виявлено в квартирі АДРЕСА_2.
З показань свідка ОСОБА_8 видно, що 09.03.2010 року ОСОБА_5 розказав йому про те, що побив чоловіка на ім,я ОСОБА_5, від чого останній помер.
Посилання захисника засудженого в апеляції на те, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи, неповно з,ясовані всі обставини справи, була допущена однобічність судового слідства, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки кримінальна справа відносно ОСОБА_5 розглянута об,єктивно, повно і всебічно та судом 1 інстанції досліджені всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного її вирішення та суд вжив заходів до перевірки всіх доказів по справі та в межах своїх прав та обов,язків дав цим доказам оцінку з урахуванням вимог ст.67 КПК України.
Щодо доводів апеляції захисника засудженого про те, що суд 1 інстанції безпідставно вказав як обтяжуючу обставину – скоєння злочину в стані сп,яніння, так як ОСОБА_5 був тверезий і вживав вино за 11 годин до вчинення злочину, то колегія суддів вважає, що вони також є безпідставними. Так згідно показів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, останні бачили ОСОБА_5 09.03.2010 року в стані алкогольного сп,яніння, буже збудженого. Із показів свідка ОСОБА_10 видно, що 08.03.209 року вона разом з ОСОБА_5 у вечірній час вживала алкогольні напої, особисто ОСОБА_5 в її присутності випив приблизно 600 гр. горілки.
Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів, які свідчать, що засуджений ОСОБА_5 саме з метою умисного вбивства ОСОБА_6 наніс останньому декілька ударів молотком в область голови та тулуба, внаслідок чого настала смерть останнього на місці події.
Колегія суддів вважає, що апеляція прокурора щодо м,якості покарання призначеного ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, оскільки при призначенні покарання суд 1 інстанції у відповідності до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, обставини справи, дані про особу засудженого, який не має судимості, характеризується переважно позитивно.
4
Таким чином, з урахуванням викладених обставин, даних про особу засудженого, обставин пом,якшуючих покарання та суттєво знижуючих ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, суд 1 інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч.ч.2,3 ст.50 КК України може бути досягнута при призначені Скібі міри покарання за сукупністю злочинів у вигляді 9 років позбавлення волі, тим більше, що суть апеляції прокурора зводиться лише до призначення остаточного покарання у вигляді 9 років 6 місяців позбавлення волі замість 9 років позбавлення волі призначених судом 1 інстанції.
На думку колегії суддів, даний висновок суду 1 інстанції є законним та обгрунтованим, а доводи апеляції прокурора про призначення ОСОБА_5 надмірно м,якого покарання, не переконливими та не підлягаючими задоволенню. Призначене ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів та призначено в межах санкцій ч.1 ст.185 та ч.1 ст.115 КК України та обгрунтовано застосовано принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, тому апеляція прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.
При цьому колегія суддів вважає, що апеляція прокурора з доповненнями, щодо виключення з вступної частини вироку суду даних щодо судимості ОСОБА_5 за вироком Золотоніського міськрайсуду Черкаської області від 27.09.2006 року, підлягає до задоволення, оскільки дана судимісь погашена, так як ОСОБА_5 звільнений від покарання на підставі ст.309 ч.4 КК України.
Згідно ст.365 КПК України, вирок суду 1 інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, при розгляді справи колегією суддів не встановлено.
При таких обставинах, підстав для скасування вироку не мае, тому апеляцію захисника засудженого слід залишити без задоволення, а апеляцію прокурора з доповненнями задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колепя суддів,-
ухвалила:
Апеляцію захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення. Апеляцію прокурора з доповненнями задовольнити частково.
Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06 травня 2010 року щодо ОСОБА_5 – змінити.
Виключити із вступної частини вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06 травня 2010 року вказівку про наявність у ОСОБА_5 судимості за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.09.2006 року.
В решті вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області щодо ОСОБА_5 – залишити без змін.
Головуючий
Судді