КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-2529/09                                   Головуючий у 1-й інстанції:   Гумен В.М.  

Суддя-доповідач:  Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" вересня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

                         Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                   Головуючого-судді:                                     Мельничука В.П.

                                         суддів:                                        Шведа Е.Ю., Попович О.В.,   

                             при секретарі:                                      Плаксі В.І.                                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до старшого інспектора гр. ОДР Прилуцького ВДАІ капітана міліції Чалого Вячеслава Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

                                                   В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що стосовно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною, оскільки відповідач невірно тлумачить п. 15.9 Правил Дорожнього руху.

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 грудня 2009 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до старшого інспектора гр. ОДР Прилуцького ВДАІ капітана міліції Чалого Вячеслава Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просить прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

           Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін.

 Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

        Судом першої інстанції встановлено, що старшим інспектором гр. ОДР Прилуцького ВДАІ капітана міліції 25 липня 2009 року складено протокол серії СВ № 055023 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

         У відповідності до вищевказаного протоколу, 05 листопада 2009 року у м. Прилуки Чернігівської області по вулиці Переяслівська,  ОСОБА_2 керував автомобілем марки Форд «Фокус»реєстраційний номер НОМЕР_1 та зупинив автомобіль на в’їзді до прилеглої території, внаслідок чого порушив вимоги п. 15.9 Правил дорожнього руху.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивач здійснив зупинку  вищевказаного автомобіля за 7,4 м. від виїзду з прилеглої території.

        Постановою серії СВ 026542 позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 280 гривень.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вищевказаного адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач дійсно зупинив автомобіль на в’їзді до прилеглої території, чим порушив вимоги п. 15.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.п. и п. 15.9 ПДР, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306, заборонена зупинка ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306, прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.

Предметом розгляду даної справи є оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Зазначена постанова перевірялась судом першої інстанції на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Колегією суддів встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови був фотоматеріал, отриманий за допомогою фотоапарата SAMSUNG D 760, який належить УДАІ УМВС України в Чернігівській області на підставі свідоцтва № 2004 від 03.12.2008 року, призначений для фотографування та протокол від 05 листопада 2009 року.

       За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у якості доказу вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП є протокол та копія фотографії.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної  особи   в   його  вчиненні  та  інші   обставини,  що  мають  значення   для   правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

          Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Підтвердженням вчинення адміністративного проступку є докази.

Таким чином, оскільки доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення є протокол, який складений у відповідності до норм чинного законодавства, а також фотоматеріал отриманий за допомогою фотоапарата SAMSUNG D 760, який належить УДАІ УМВС України в Чернігівській області на підставі свідоцтва № 2004 від 03.12.2008 року, призначений для фотографування,  внаслідок чого було прийнято постанову про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначене свідчить про факт скоєння позивачем правопорушення.

Із наведеного випливає, що позивач по справі на виконання вимог ст. 71 КАС України не надав суду першої інстанції доказів у підтвердження правомірності своїх дій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені обставини свідчать про факт вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Колегія суддів вважає, що співробітником відповідача було вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, в даному випадку відповідач діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим –ухвалене судом на підставі повного та всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

 З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

  Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

                                                     У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –залишити без задоволення, а постанову  Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 грудня 2009 року –без змін.

  Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя:                                                                                   В.П. Мельничук

                      Судді:                                                                                   Е.Ю. Швед

                                                                                                                    О.В. Попович