ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2010 р. Справа № 2-а-3358/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
Суддів: Курка Олега Петровича
Сторчака Володимира Юрійовича
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: ОСОБА_2
до: Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Житомирський окружний адміністративний суд
про: визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів
ВСТАНОВИВ :
27 серпня 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла з Житомирського окружного адміністративного суду адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до 1) Державного казначейства України, 2) Державної судової адміністрації України, третя особа, як не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Житомирський окружний адміністративний суд про визнання протиправною бездіяльності Державного казначейства України та Державної судової адміністрації, що полягає у незабезпеченні позивача житлом протягом встановленого законом строку; стягнення з Державної судової адміністрації України, в місячний термін із дня набрання рішенням законної сили, шляхом списання з рахунку Державного казначейства України на рахунок Житомирського окружного адміністративного суду 316800 грн. для придбання квартири та передачу її у користування позивачу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач з жовтня 2008 року працює на посаді судді Житомирського окружного адміністративного суду та відповідно до Закону України “Про статус суддів”(надалі по тексту Закон України "Про статус суддів" від 15.12.1992 №2862-XII, що був чинний на час виникнення спірних правовідносин) має право на забезпечення благоустроєним житлом.
Згідно положень вказаного Закону передбачено, що не пізніше ніж через шість місяців після обрання, суддя місцевого спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєними житлом у вигляді окремої квартири або будинку. У разі ж такого незабезпечення, суддя забезпечується житлом за рахунок державного бюджету.
З травня 2009 року ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку в першочерговій черзі. На момент звернення до суду належним житлом не забезпечена.
З огляду на це позивач, просить визнати протиправною бездіяльність Державного казначейства України та Державної судової адміністрації України; стягнути з Державної судової адміністрації грошові кошти шляхом списання їх з рахунку Державного казначейства України для придбання житла та передачі їй у користування.
07.09.10 р. за вх. №19171 на адресу суду надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справі відповідача - Міністерство фінансів України. В обгрунтування зазначеного зауважила, що Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, який організовує у межах наданих повноважень виконання актів законодавства та здійснює контроль за їх реалізацією і основним завданням якого є розроблення в установленому порядку проекту Закону про державний бюджет на відповідний рік та організація роботи пов'язаної із його складанням та виконанням, тому є органом уповноваженим представляти інтереси держави у даних правовідносинах.
Разом з тим, в зв"язку з залученням відповідача - Міністерство фінансів України, позивач уточнила позовні вимоги відповідно до яких просила суд визнати діяльність Міністерства фінансів України, Державного казначейства України та Державної судової адміністрації України, що полягає у незабезпеченні її як судді житлом протягом встановленого законом строку протиправною; стягнути з Міністерства фінансів України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Державного казначейства України на розрахунковий рахунок Житомирського окружного адміністративного суду 316800 грн. для придбання квартири і передачі їй в користування.
Ухвалою суду від 07.09.2010 року залучено до участі у справі відповідача - Міністерство фінансів України.
Відповідно до ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби розглядаються та вирішуються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі
Враховуючи скорочені строки розгляду адміністративної справи, з урахуванням положень ст.ст. 34, 38 КАС України, копію даної ухвали направлено сторонам по справі факсимільним зв"язком, продублювавши поштовим відправленням.
В судове засідання позивач не з'явилась, надавши заяву про розгляд справи без її участі.
Представник Державної судової адміністрації України надав суду письмові заперечення в яких вимоги позивача не визнав, оскільки вважає, що забезпечення житлом позивача є обов’язком районної державної адміністрації, як місцевого органу державної виконавчої влади. В задоволенні позову просив відмовити та справу розглянути без його участі.
Представник Державного казначейства України в наданих суду письмових поясненнях позов не визнала. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, справу розглядати без участі їх представника. Із пояснень відповідача слідує, що для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. В даному випадку, як зазначає Держказначейство України, функції головного розпорядника бюджетних коштів Державного бюджету України щодо матеріального забезпечення діяльності судів, забезпечення суддів благоустроєним житлом виконує ДСА України. А відтак саме вона є головним розпорядником цих коштів та здійснює їх розподіл самостійно. Відповідно до зазначеного, Державне казначейство України не має права розпоряджатися коштами, які призначені для фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Житомирський окружний адміністративний суд надіслав суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач - Міністерство фінансів України у судове засідання призначене на 17.09.10 р. не з’явився, повноважного представника не направив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений ухвалою суду від 07.09.2010 року, що направлена на його адресу. Наряду із наведеним, разом з ухвалою, направлено копію позовної заяви.
Факт отримання вказаних документів уповноваженою особою відповідача 15.09.10 р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
В той же час, судовий виклик відповідача було здійснено також іншими способами в порядку передбаченому ст.38 КАС України. Зокрема, 10.09.10 р. відповідача повідомлено про розгляд справи за його участю чи участю його представника факсимільним зв’язком, про що свідчить складена секретарем судового засідання телефонограма. Крім того 13.09.10р. ухвала суду про залучення відповідача направлена на його електронну адресу електронною поштою, що підтверджується реєстром вихідної електронної пошти суду від 13.09.10р.
Отже, судом вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю та реалізації ним права судового захисту, своїх прав та інтересів.
Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оглянувши матеріали справи, клопотання, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта суд, відповідно до вказаної частини 6 статті 128 КАС України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до Указу Президента України №843/2008 від 19.09.2008 року ОСОБА_2 призначено суддею Житомирського окружного адміністративного суду.
Згідно довідки виконавчого комітету Житомирської міської ради №363 від 03.12.09 р. ОСОБА_2 у відповідності до рішення Житомирської міської ради за №348 включена до списку осіб, які користуються правом позачергового отримання житла як суддя.
Як вбачається зі списку суддів, які потребують покращення житлових умов, наданого відділом кадрів Житомирського окружного адміністративного суду, станом на 01.01.10 р., позивач власним житлом не забезпечена в зв’язку із чим вимушена наймати житлову площу.
Оскільки спірні правовідносини виникли до набрання чинності Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010р. №2453, застосуванню підлягає той нормативно-правовий акт, який регулював виключно ці правовідносини.
Відповідно до ч. 7 ст. 44 Закону України “Про статус суддів” (чинного на час виникнення спірних правовідносин) не пізніш як через шість місяців після обрання суддя місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку або службовим житлом за місцем знаходження суду.
Названою статтею закону про статус суддів також передбачено, що не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду, вищого спеціалізованого суду, апеляційного та місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири чи будинку або службовим житлом за місцем знаходження суду. У разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами і передати їх у користування судді.
Фінансування судів для цієї мети, а також порядок розрахунків з державним бюджетом органу державної виконавчої влади, який своєчасно не надав судді житло, визначається Постановою Кабінету Міністрів України №707 від 03.08.2005 року та затвердженим нею Порядком забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів (далі –Порядок №707).
Вказаний Порядок забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів визначає процедуру забезпечення суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів благоустроєним житлом, суддям, які відповідно до житлового законодавства перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, надають окрему квартиру або будинок місцеві органи виконавчої влади не пізніше ніж через шість місяців після їх обрання на посаду. Також ним визначено, що розмір житла визначається відповідно до норм забезпечення житловою площею згідно із законодавством та з урахуванням права на додаткову житлову площу.
Відповідно до п. 7 Порядку №707, в разі коли місцевий орган виконавчої влади у шестимісячний строк не забезпечив житлом суддю, який потребує поліпшення житлових умов, суд на підставі його заяви за погодженням з Державною судовою адміністрацією або її територіальним управлінням (стосовно судді місцевого суду) може прийняти рішення про придбання житла за рахунок коштів державного бюджету та передачу його у користування судді.
Відповідно до ст. ст. 48 та 49 чинного Житлового Кодексу Української РСР, жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.
Відповідно до статті 47 Житлового кодексу, норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 кв. м. на одну особу.
Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.
Суддя має право на додаткову жилу площу відповідно до вимог статті 49 Житлового кодексу України. Жиле приміщення може бути надано з перевищенням норми жилої площі, якщо воно складається з однієї кімнати (однокімнатна квартира) або призначається для осіб різної статі (частина друга статті 50).
З урахуванням вказаних положень Житлового кодексу, суддя Токарева М.С, має право на отримання однокімнатної квартири загальною площею 40 кв. м.
При вирішенні даної справи, суд враховує чинність Постанови КМУ №1246 від 17.10.2007 року, відповідно до якої рішення про придбання житла на ринку приймають розпорядники. Вартість такого житла визначається за результатами проведення тендеру з урахуванням найменшої ціни, що склалася у регіоні, але не вище опосередкованої вартості спорудження житла: для м. Києва - опосередкованої вартості спорудження житла, збільшеної у 2,5 рази; для м. Севастополя, обласних центрів, міст Київської області та Чорноморського узбережжя Криму - опосередкованої вартості спорудження житла, збільшеної у 2 рази.
Визначаючись щодо суми коштів, необхідної для придбання житла судді Токаревій М.С. суд враховує відсутність заперечень, відносно визначеної позивачем вартості 1 кв. м. житла в розмірі 7920 грн. у ДСА України на яке законодавством покладено обов'язок проведення відповідного розрахунку.
При оцінці доказів судом береться до уваги затверджений контрольний список суддів Житомирського окружного адміністративного суду, що потребують поліпшення житлових умов, в якому сума коштів необхідних для придбання житла ОСОБА_2 визначалась виходячи із розміру 40 кв.м загальної площі житла. Таким чином, вартість 1 кв.м. житла не може перевищувати 7920 грн., а загальний розмір коштів державного бюджету України для придбання житла судді Токаревій С.М. складає 316800 грн., за умови, що житлова площа становить не менше 23,65 кв., а загальна площа складає не більше 40 кв.м., що відповідає розмірам однокімнатної квартири.
Статтями 82, 83 Бюджетного кодексу України передбачається, що видатки на забезпечення судочинства здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 130 Конституції України вказує, що обов’язок по забезпеченню фінансування та належних умов для функціонування судів і діяльності суддів покладено на державу.
Зокрема, згідно з пунктами 9-11 частини першої статті 126 Закону України «Про судоустрій України», Державна судова адміністрація (ДСА України) відповідно до покладених на неї повноважень, зокрема, виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів у випадках, передбачених цим Законом, здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату судів, забезпечує медичне обслуговування і санаторно-курортне лікування суддів та працівників апарату судів, вживає заходів щодо забезпечення їх благоустроєним житлом.
Відповідно ч. 2 п. 1 до Указу Президента України "Про Положення про Державну судову адміністрацію України" від 3 березня 2003 року на Державну судову адміністрацію України покладено обов’язок щодо організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи, а ч. 4 п. 3 передбачає, що основним завданням ДСА України є здійснення матеріального і соціального забезпечення суддів та працівників судів.
Крім того, п. 4 Положення встановлено, що ДСА України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: готує матеріали для формування пропозицій до державного бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування; виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів, передбачених на фінансове забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції та діяльності кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів, органів суддівського самоврядування, інших органів і установ судової системи та ДСА України; здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апаратів судів.
Так як Державна судова адміністрація України є головним розпорядником бюджетних коштів передбачених в Державному бюджеті на утримання суддів, тому несе відповідальність за фінансове забезпечення кожного суду. А оскільки ДСА України не виконала в повному обсязі вимоги постанови КМ України від 3 серпня 2005р. №707 щодо забезпечення житлом судді, який потребує поліпшення житлових умов, в її діях вбачаються очевидні ознаки бездіяльності, яка виходячи з обставин справи є протиправною.
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. №1837, Мінфін у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
Згідно з даним Положенням Міністерство фінансів України, зокрема, забезпечує підготовку проекту основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; розроблення в установленому порядку проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, прогнозних показників зведеного бюджету України, організацію роботи, пов'язаної із складенням та виконанням Державного бюджету України, координацію діяльності учасників бюджетного процесу.
Відповідно до положень ст. 32 Бюджетного кодексу України проект закону про Державний бюджет України розробляє Кабінет Міністрів України. Міністр фінансів України відповідає за складання проекту закону про Державний бюджет України, визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, які використовуються для бюджетних запитів і розроблення пропозицій проекту Державного бюджету України.
Головні розпорядники бюджетних коштів, згідно ст. 35 Бюджетного кодексу України організовують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України.
Мінфін відповідно до покладених на нього завдань і повноважень на будь-якому етапі складання і розгляду проекту Державного бюджету України проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу Міністр фінансів України приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабміну.
Міністерству фінансів України як державному органу був відомий зміст постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2005р. №707 "Про затвердження Порядку забезпечення житлом суддів Апеляційного суду України, апеляційних і місцевих судів", а відтак при аналізі бюджетних запитів розпорядника бюджетних коштів - ДСА України, Мінфном мало б бути перевірено їх відповідність вимогам зазначеної постанови та здійснено відповідне коригування.
Суд відмічає, що ці чинники не були поза межами контролю держави в особі її органів і, отже, визнає відповідальність Міністерства фінансів України за ситуацію, що склалася.
Що ж стосується вимог про визнання протиправною бездіяльності Державного казначейства України щодо незабезпечення позивача житлом протягом встановленого законом строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.
Статтею 48 Бюджетного кодексу України визначено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів.
Відповідно до п. 1, 3 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 21.12.2005 року, Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується основним завданням забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає, в тому рахунку розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів.
Згідно з п. 4 вказаного Положення, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів через систему електронних платежів Національного банку.
Разом із тим, ч.ч. 1, 2 ст. 21 Бюджетного кодексу України визначено, що для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Кошти бюджету, які отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Державне казначейство України не є розпорядником бюджетних коштів та не здійснює розподіл коштів за напрямками видатків щодо матеріального забезпечення суддів, а тому не є тим учасником бюджетного процесу, який у спірних правовідносинах повинен нести відповідальність.
Натомість, відповідно до ст. ст. 120, 126 Закону України "Про судоустрій", та відповідних норм Положення "Про Державну судову адміністрацію України", функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансування видатків на матеріальне забезпечення суддів виконує Державна судова адміністрація України.
Враховуючи викладене вище, правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Державного казначейства України відсутні.
Відповідно до ст.13 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” повноваження щодо забезпечення житлом суддів, як і інших осіб, які мають право на отримання житла, місцевою районною державною адміністрацією не відноситься до компетенції таких.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Рішенням Конституційного суду України від 01 грудня 2004 року №20-рп/2004 встановлено, що норми про матеріальне і побутове забезпечення суддів, їх соціальний захист не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації. Надання суддям пільг, компенсацій і гарантій не може ставитись у залежність від бюджетного фінансування.
Отже, бездіяльність відповідачів призвела до порушення права позивача на отримання благоустроєного житла, яке, за таких обставин, потребує судового захисту шляхом стягнення з Міністерства фінансів України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Державного казначейства України на розрахунковий рахунок Житомирського окружного адміністративного суду для придбання квартири і передачі її в користування позивачу.
За правилами встановленими ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до Декрету Міністрів України "Про державне мито" від сплати державного мита звільняються, зокрема позивачі - робітники та службовці - за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, щодо незабезпечення судді Токаревої Марії Сергіївни житлом протягом встановленого законом строку.
3. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо не врахування при розробленні проекту Державного бюджету України на 2009 - 2010 роки коштів на придбання благоустроєного житла в м. Житомирі для судді Житомирського окружного адміністративного суду Токаревої Марії Сергіївни.
4. Стягнути з Міністерства фінансів України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Державного казначейства України на розрахунковий рахунок Житомирського окружного адміністративного суду 316800 грн. для придбання квартири і передачі в користування судді Житомирського окружного адміністративного суду Токаревій Марії Сергіївні.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий. /підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Судді /підпис/. Курко Олег Петрович
/підпис/. Сторчак Володимир Юрійович
Копія вірна:
Суддя:
Секретар:
17.09.2010