Справа № 2-1489\07

РІШЕННЯ

іменем   України

19 березня 2007 року Тернопільський міськрайонний суд в складі:

головуючої - Щавурської Н.Б.,

при секретарі - Дручок О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за

позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3. про визнання останньої такою, що втратила право на користування житловим приміщенням в квартирі № АДРЕСА_1, посилаючись на те, що відповідач з 2005 року без поважних за вказаною адресою не проживає.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позовні вимоги підтримав і обґрунтовуючи їх, пояснив, що фактично відповідач, яка є його колишньою дружиною, в квартирі № АДРЕСА_1не проживає протягом останніх десяти років, хоча з його боку перешкод для її проживання не чинилося; будь-яких речей її в даній квартирі немає. Місце її перебування на даний час не йому не відоме. Враховуючи відсутність відповідача за вищевказаною адресою протягом більше шести місяців без поважних причин, просить визнати її такою, що втратила право на користування вищевказаним житловим приміщенням.

Залучений судом до участі в справі як співпозивач - повнолітній член сім»ї наймача ОСОБА_2. підтримав позовні вимоги свого батька повністю у письмовій заяві, адресованій суду 19.03.2007 року; просить розгляд справи провести у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3. у судове засідання не з'явилася і про причини неявки суд не повідомила, хоча судом приймалися міри для належного її повідомлення про день і час розгляду справи. У зв"язку з цим, у відповідності до ст.169 ч.4 ЦПК України, суд вважає неявку відповідача неявкою без поважних причин, що не перешкоджає заочному розгляду справи у її відсутності та постановлению зі згоди позивачів заочного рішення на підставі наявних доказів про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти

Позивач ОСОБА_1. є наймачем комунальної квартири № АДРЕСА_1в М.Тернополі. Крім нього, в даній квартирі зареєстровані його колишня дружина ОСОБА_3. -відповідач по справі та повнолітній син - співпозивач ОСОБА_2. Дані факти стверджуюится довідкою № 4050, виданою 28.10.29006 року господарським товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія», свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1між ОСОБА_1. і ОСОБА_3., виданим 15.02.2007 року позивачу Відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції (а.с.5-6).

Протягом близько десяти останніх років відповідач ОСОБА_3. в квартирі № АДРЕСА_1в м.Тернополі не проживає і будь-яких доказів, що з боку позивача їй чиняться перешкоди у проживанні в даному житлі судом не здобуто. Викладені факти стверджуються показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., які є сусідами позивача і показали, що часто з ним спілкуються, заходять до нього в квартиру, однак дружини його не бачили в ній близько останніх десяти років підряд.

З підстав непроживання відповідача за вищевказаною адресою не представилось можливим і вручити їй на вимогу суду судову повістку працівниками ГТОВ «Мрія» 12.03.2007 року, про що свідчить відповідний акт (а.с.18).

У відповідності до ст.71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім"ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, і даний

2

строк може бути продовженим судом, якщо наймач або члени його сім"ї були відсутні з поважних причин. А згідно ст.72 цього ж Кодексу визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням внаслідок відсутності понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що відповідач ОСОБА_3. не проживає в квартирі № АДРЕСА_1 без поважних причин протягом десяти років підряд, і тому в даному випадку мають місце порушення прав позивачів ОСОБА_1., ОСОБА_2. зі сторони відповідача ОСОБА_3., які підлягають захисту шляхом визнання останньої такою, що втратила право на користування житловим приміщенням за вищевказаною адресою.

Керуючись ст.ст.88, 209 ч.1, 2; 213-215, 217, 218, 223-226, 228, 232-233, 294 ч.1, 295 ч,1 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст 71, 72 ЖК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням задоволити.

Визнати ОСОБА_3такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: м.АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження чи апеляційну скаргу в строк встановлений для їх подання не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано -після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача ОСОБА_3., поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.