Справа № 2-1267\2007
РІШЕННЯ
іменем України
19 березня 2007 року Тернопільський міськрайонний суд в складі:
головуючої - Щавурської Н.Б.,
при секретарі - Дручок О.В.,
з участю адвоката - ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі цивільну справу за позовом
ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення грошових коштів та моральної шкоди, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2. про стягнення коштів в сумі 5 050 грн., що еквівалентно 1 000 дол. США за курсом Національного банку України та 3 000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що кошти в сумі 1 000 дол. США були передані відповідачу відповідно до їх письмової домовленості про відкриття останнім шенгенської візи для виїзду в Португалію. Однак, ОСОБА_2. не виконав взятих на себе зобов"язань, а отриманих коштів не повернув, завдавши своїми діями моральну шкоду.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позовні вимоги уточнив, зменшивши розмір коштів, що підлягають стягненню з відповідача в його користь до 4500 грн., що еквівалентно 900 доларам США, з підстав часткового виконання відповідачем своїх зобов»язань та повернення йому добровільно коштів в сумі еквівалентній 100 доларам США. Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 3000 грн. підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що з вини відповідача, який разом з грішми взяв у нього закордонний паспорт і до сьогоднішнього дня не повернув, був порушений його звичний спосіб життя, оскільки через неналежне виконання зобов»язань ОСОБА_2. він був позбавлений реалізувати свої наміри щодо виїзду на роботу за кордон, змушений був звертатися за захистом порушеного права у правоохоронні органи, з»являтися на виклики останніх для дачі пояснень, звертатися у відповідні органи для виготовлення іншого паспорта та проводити оплату за втрачений в сумі 250 грн; також змушений був продати коня, щоб повертати відсотки за користування 1000 доларів США, які він позичав у сторонніх осіб, щоб передати ОСОБА_2. Вищеперелічені обставини у сукупності викликали у нього душевні страждання, емоційне та нервове напруження, що негативно відбивалося на стосунках у сім»ї.
Відповідач ОСОБА_2. у судовому засіданні позову не визнав. В обґрунтування своїх заперечень пояснив, що дійсно ним були отримані відповідно до письмової розписки кошти від позивача в сумі 1000 доларів СІЛА для оформлення шенгенської візи, однак того ж дня 900 доларів США були передані ним під розписку його знайомому ОСОБА_4 для виконання вказаних зобов»язань, а кошти в сумі еквівалентній 100 доларам США повернуті позивачу в судовому засіданні, у зв»язку з чим вважає пред»явлену до нього вимогу на решту суми безпідставною, як і безпідставною вважає вимогу про стягнення моральної шкоди у зв»язку з відсутністю його вини у невиконанні зобов»язань.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти:
В кінці вересня 2005 року між позивачем ОСОБА_1. та відповідачем ОСОБА_2. було досягнуто домовленості, згідно якої останній зобов'язувався на протязі тижня відкрити ОСОБА_1. шенгенську візу для виїзду в Португалію.
Відповідно до вказаної домовленості ОСОБА_1. передав ОСОБА_2. кошти в сумі 1000 дол. США, що стверджується розпискою, написаною ОСОБА_2., оригінал якої знаходиться у позивача (а.с.4).
Станом на 06.02.2007 року відповідач не надав позивачу послуг, пов"язаних з відкриттям шенгенської візи для виїзду в Португалію та не повернув отримані з цією метою кошти і закордонний паспорт позивача.
Невиконання відповідачем ОСОБА_2. свого зобов»язання стало підставою для звернень позивачаОСОБА_1. за захистом порушеного права у правоохоронні органи, що стверджується копією його заяви від 18.07.2006 року на ім»я прокурора м.Тернополя про притягнення ОСОБА_2.
2
до кримінальної відповідальності за ст. 190 ч.2 КК України; відповідями ТМВ УМВС України в Тернопільській області № 4523 від 23.03.2006 року та № М-43 від 12.04.2006 року, Чортківського РВ УМВС України № М-35п від 15.03.2006 року, прокуратури М.Тернополя № 66/06 від 08.08.2006 року з приводу зверненьОСОБА_1. (a.c.l 1,13-16).
Згідно довідки Управління НБУ в Тернопільській області № 13008-30X386 від 06.02.2007 року офіційний курс гривні до долара США станом на 05.02.2007 року (день звернення позивача до суду з даним позовом) встановлений: 100 дол. США = 505 грн. (а.с.10).
У відповідності до ст.526 ч.І Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а відповідно до ст.530 ч.І цього ж Кодексу якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.610 ч.1 Цивільного кодексу України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст.611 ч.1 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст.902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто, а згідно ч.2 цієї ж статті право виконавця покладення виконання договору про надання послуг на іншу особу обумовлюється договором, однак, при цьому виконавець залишається відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
У відповідності до ч.1 ст.906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_2. на день розгляду справи в суді не виконано взяті на себе за договором про надання послуг, оформленим письмовою розпискою, зобов»язання по оформленню позивачу шенгенської візи і не повернуто отримані в зв»язку з наданням вищевказаних послуг кошти в сумі еквівалентній 900 доларам США, що складає 4500 грн., суд вважає, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_2. в користь позивачаОСОБА_1. коштів в сумі 4 500 грн., а також витрат пов"язаних з наданням правової допомоги в сумі 700 грн., підтверджених квитанціями від 06.02.2007 року та від 05.03.2007 року (а.с.6, 31), сплачених ним судових витрат при подачі позовної заяви в сумі пропорційній задоволеній частині позовних вимог, що складає 82 грн. 70 коп., а також витрат, пов»язаних з належним сповіщенням відповідача про день розгляду справи в суді (направленням телеграми за кошти позивача) в сумі 10 грн. 08 коп., підтвердженбий відповідним фіскальним чеком (а.с.20).
При цьому суд не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність його вини у невиконанні зобов»язання з підстав передачі коштів для цієї мети ОСОБА_4, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами регулюються поняттям договірних відносин у формі договору про надання послуг, відповідальність за невиконання зобов»язань згідно якого покладена як діючим законодавством, так і укладеним між сторонами у вигляді письмової розписки договором лише безпосередньо на відповідача. Що ж стосується питання наявності чи відсутності порушення будь-яких прав відповідача ОСОБА_2. внаслідок неналежного виконання ОСОБА_4домовленостей, які виникли безпосередньо між ними обома, то дане питання може бути вирішено у передбаченому законом порядку шляхом звернення ОСОБА_2. до суду з окремим позовом до ОСОБА_4.
Крім цього, суд приходить до висновку, що діями відповідача ОСОБА_2. позивачу ОСОБА_1. була заподіяна також моральна шкода, яка полягає в певних душевних стражданнях внаслідок того, що протягом тривалого часу позивач не зміг реалізувати свої наміри виїхати за кордон на роботу, оскільки закордонний паспорт відповідачем не повернутий до сьогодні; був порушений його звичний спосіб життя, що сверджується підтвердженими документально фактами неодноразових письмових звернень за захистом порушеного права до правоохоронних органів,
2
необхідністю неодноразової явки на виклики останніх для дачі пояснень, а також - зверненням за захистом порушеного права до суду.
Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає до відшкодування позивачу ОСОБА_1., суд враховує характер та обсяг моральних страждань; їх тривалість; істотність вимушених змін, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану; а тому вважає, що в цій частині його позов, виходячи з вимог розумності і справедливості, підлягає до часткового задоволення - в сумі 600 грн.
При цьому, суд не враховує пояснення позивачаОСОБА_1. в частині обставин, які вплинули на заподіяння йому моральних страждань, сплату ним відсотків за передані відповідачу кошти у зв»язку з отриманням останніх на підставі договору позики та необхідністю продати у зв»язку з забезпеченням сплати відсотків коня, а також проведені ним додаткові витрати в сумі 250 грн. для виготовлення іншого закордонного паспорта, як такі що не підтверджені з його боку будь-якими доказами.
Керуючись ст.ст.88, 209 ч.1, 2, 3; 213-215, 217, 218, 223, 294 ч.1, 295 ч.4 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст. 509, 526-527, 610 ч.1, 611 ч.1, 901, 902 ч.ч.1, 2; 906 ч.1 Цивільного кодексу України суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення грошових коштів та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2в користь ОСОБА_14 500 (чотири тисячі п"ятсот) грн., грошових коштів за невиконання зобов"язання; 600 (шістсот) грн. моральної шкоди; 700 (сімсот) грн. витрат, пов"язаних з наданням правової допомоги, а також 82 грн. (вісімдесят дві) 70 коп. судових витрат, пов»язаних з подачею позовної заяви та 10 (десять) грн. 08 коп. судових витрат, пов»язаних з викликом відповідача до суду; а всього - 5 892 (п"ять тисяч вісімсот дев»яносто дві) грн. 78 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження чи апеляційну скаргу в строк встановлений для їх подання не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано -після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.