Справа №2–217/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2010 року Цюрупинський районний
суд Херсонської області
в складі: судді Лебедя І.П.
при секретарі Білій Ю.В.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Цюрупинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – ОСОБА_4) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди в розмірі 15175грн. 43 коп., моральної шкоди у розмірі 25000грн. В подальшому у зв'язку з заявою позивача про уточнення позовних вимог розмір матеріальної шкоди зменшено до 13752грн.
У судовому засіданні позивач підтримала свій позов і в його обґрунтування пояснила, що 25 січня 2007 року о 04-ій годині водій ОСОБА_4 керував автомобілем «Камаз-5410» державний номерний знак «НОМЕР_1», який належить на праві власності гр. ОСОБА_5, і на 274 км дороги Одеса-Мелітополь скоїв наїзд на її 17- річного сина ОСОБА_6, в результаті чого син загинув на місці. За даним фактом слідчим відділом Новокаховського місцевого відділу УМВС Херсонської області порушувалась кримінальна справа, яка 06 серпня 2007 року була закрита з тих підстав, що згідно висновку судової авто-технічної експертизи за № 446/03.08.07 від 19.03.2007 року водій автомобіля «Камаз-5410» ОСОБА_4 не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода, як екстреним гальмуванням, так і застосуванням екстреного маневру. Сина вона поховала 27 січня 2007 року. Просить стягнути з відповідачки як з власника джерела підвищеної небезпеки матеріальну шкоду, що складається з витрат на поховання сина, на бензин у зв’язку з виїздом в судово-медичні установи, в правоохоронні органи, до адвоката, на установку пам’ятника, на правову допомогу, всього на 13 752 грн., а також моральну шкоду, яку вона оцінює в сумі 25 000 грн.,спричинену душевними стражданнями внаслідок загибелі близької людини-сина. Вона дійсно витратилася на закупівлю бензину під час похорону сина, але чеки на закупівлю бензину вона під час похорону на автозаправних станціях не брала, тому вона надала суду чеки про придбання бензину в жовтні і листопаді 2007 року.
Представник позивачки ОСОБА_7 на перших судових засіданнях позовні вимоги підтримав і доповнив, що згідно з роз*ясненнями, викладеними у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 зі змінами і доповненнями «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» відповідачка як власник джерела підвищеної небезпеки повинна відшкодувати завдану шкоду в повному обсязі незалежно від наявності вини особи, яка керувала транспортним засобом.
Відповідач і представник відповідача в судовому засіданні позов визнали частково і пояснили, що не заперечують проти часткового стягнення з відповідачки як власника джерела підвищеної небезпеки матеріальної і моральної шкоди, але на їх думку слід задовольнити позовні вимоги в частині витрат на одяг в сумі 549 грн. згідно товарного чеку УПТК опт від 26.01.2007 року (а.с. 22), похоронні приналежності у сумі 291,90 грн. згідно довідки-розрахунку Свято-Миколаївської церкви смт. Н.Маячка від 26.02.2007 року (а.с. 23) та 885 грн. згідно квитанції прибуткового касового ордеру № 4 від 26.01.2007 року (а.с. 24) , витрати на пам*ятник в сумі 500 грн., на закупівлю продуктів на поминальний обід в сумі 1647 грн. згідно товарного чеку № 14 від 26.01.2007 року (а.с. 16) , а також погоджуються на стягнення моральної шкоди у розмірі до 1000 грн. В задоволенні решти позовних вимог просять відмовити, оскільки позивачка не надала доказів щодо витрат на пальне, а надані позивачкою чеки про придбання бензину датовані 01 та 24 жовтня, 03 та 06 листопадом 2007 року, тобто через 10 місяців після поховання, не надані докази щодо витрат на лікування позивачки, не надані докази щодо обсягу роботи адвоката ОСОБА_8 по наданню правової допомоги.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_4 у суд не з*явився, про час і місце судового засідання неодноразово повідомлявся, у зв*язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін і їх представників, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 січня 2007 року приблизно о 04-ій годині ОСОБА_4, керуючи автомобілем «КАМАЗ-5410» державний номерний знак «НОМЕР_1», з напівпричепом «GRAAFF» державний номерний знак «НОМЕР_2», який на праві власності належить ОСОБА_9, рухаючись по трасі «Одеса-Мелітополь» в напрямку м. Мелітополь зі швидкістю приблизно 60-70км/год., на ділянці дороги 274 км+210 м. вказаної автодороги здійснив наїзд на 17-річного ОСОБА_6, який від отриманих ушкоджень помер на місці ДТП. По даному факту СВ Новокаховського МВ УМВС України в Херсонські області було порушено кримінальну справу № 180045-2007 року за ознаками злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, а 06 серпня 2007 року постановою слідчого СВ Новокаховського МВ УМВС України було закрито вказану кримінальну справу на підставі ст.6 п.2 КПК України, оскільки згідно висновку судово-автотехнічної експертизи №446/03.08.07 від 19.03.2007 року, водій авто «КАМАЗ-5410», ОСОБА_10 не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода, як екстреним гальмуванням, так і застосуванням екстреного маневру. Позивачка 27 січня 2007 року поховала сина.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1167 зазначеного Кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Суд вважає за необхідне стягнути матеріальну шкоду, що складається з витрат на одяг в сумі 549 грн. згідно товарного чеку УПТК опт від 26.01.2007 року (а.с. 22), похоронні приналежності у сумі 291,90 грн. згідно довідки-розрахунку Свято-Миколаївської церкви смт. Н.Маячка від 26.02.2007 року (а.с. 23) та 885 грн. згідно квитанції прибуткового касового ордеру № 4 від 26.01.2007 року (а.с. 24) , витрати на пам*ятник в сумі 1944,10грн (а.с.14), на закупівлю продуктів на поминальний обід в сумі 1647,75 грн. згідно товарного чеку № 14 від 26.01.2007 року (а.с. 16) та в сумі 2168,60 грн. згідно довідки ЧП ОСОБА_11 (а.с.19) , на лікування позивачки в сумі 83,89 грн. (а.с.13), оскільки крім чека на суму 83,89 грн. позивачка не надала суду доказів щодо придбання нею ліків на суму 931,27 грн. В задоволенні вимог позивачки щодо стягнення витрат на пальне слід відмовити, так як надані позивачкою чеки про придбання бензину датовані 01 та 24 жовтня, 03 та 06 листопадом 2007 року, тобто через значний проміжок часу після поховання сина. Суд вважає , що позивачці завдано моральної шкоди, спричиненої душевними стражданнями внаслідок загибелі близької людини - її сина, але на думку суду її розмір позивачем завищено, оскілки шкоду заподіяно з необережності. Тому суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди повинен бути зменшений до 10 000грн.
Згідно квитанції № 11 від 28.09.2007р. позивачка витратила на правову допомогу адвоката ОСОБА_7 2500 грн. (а.с.21). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов*язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» при визначення розміру витрат на правову допомогу суд виходить із розрахунку 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи адвоката ОСОБА_7 у судових засіданнях згідно протоколів судових засідань, що складає загальну суму 1436,10 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 209,212–215, 224 – 226 ЦПК України , ст.ст.1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 7570,24 грн., моральної шкоди 10000грн., витрат на правову допомогу 1436,10 грн., а всього стягнути 19006,34 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 84,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 1,50 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.П.Лебідь