Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-266/2007р.                                                           Головуючий у першій

інстанції Лядова Т.Р.

Категорія  5                                                                                   Доповідач у апеляційній

інстанції Колбіна Т.П

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 березня 2007 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого     - Сімоненко В.М.

суддів                               -  Колбіної Т.П., Птіціної В.М.,

при секретарі    -  Благовідові А.В.

за участю - позивача ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_6, відповідачки ОСОБА_2 та представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Ленінського району М.Севастополя від 21 грудня 2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угоди удаваної, частково недійсною та визнання права власності на Ч частку спільно нажитого подружнього майна, -

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2005р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, в якому просив визнати удаваною угоду - договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, визначивши вказану угоду договором купівлі - продажу. Крім того, позивач просить суд визнати частково недійсним договір дарування спірної квартири, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, визначивши за ним право власності на 1/2 частку спірної квартири.

Вимоги мотивовані тим, що він з 16.12.1988р. знаходиться в зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2, яка таємно від нього 28.03.2002р. придбала спірну квартиру у ОСОБА_5, оформивши вказану угоду, як договір дарування. Згодом ОСОБА_2 подарувала спірну квартиру своїй дочці ОСОБА_3 Вказує, що квартира була придбана в період шлюбу, на спірно нажиті кошти, просить суд визнати за ним право власності на 1/2 частку спірної квартири.

2

Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 21 грудня 2006р. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що суд не дав оцінки тому факту, що спірна квартира була придбана в період шлюбу, на спірно нажиті кошти.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2000р. досягли угоди про порядок сумісного господарства за умовами якого, їх загальний бюджет складався з рівнозначних сум, виділених кожним з подружжя, які вони витрачали на придбання продуктів харчування, предметів першої необхідності оплати автомобіля та комунальних послуг. Грошові суми, які залишались у бюджеті подружжя кожен з них витрачав на свій розсуд. Тому придбане ОСОБА_1 майно на свої особисті заощадження, а саме квартира АДРЕСА_1 не може бути визнано спільно нажитим майном.

З такими висновками судова колегія погоджується.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 знаходяться у зареєстрованому шлюбі (а.с.8).

Між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 28.03.2002р. було укладено договір дарування, за умовами якого ОСОБА_2 одержала у дар квартиру АДРЕСА_1(а.с. 31).

20.01.2003р. ОСОБА_2 подарувала дану квартиру своєї донькі ОСОБА_3 (а.с.ЗО).

Відповідно до вимог ст. 22 КпШС (в редакції 1969р.), який діяв на час виникнення спору, для виникнення спільності майна подружжя недостатньо лише придбання майна в період шлюбу. Потрібна наявність сумісного бюджету подружжя.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами, ОСОБА_5 передала відповідачці ОСОБА_2 у дар квартиру АДРЕСА_1 яка була придбана за кошти, отримані у борг від відповідачки ОСОБА_3 у сумі 3200 доларів США та у сумі 1200 доларів США від відповідача ОСОБА_2

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_8 у судовому засіданні (а.с.72-73), він у грудні 2001р. передав ОСОБА_2 1200 доларів США для передачі ОСОБА_5 У 2002р. ОСОБА_2 повернула йому 1200 доларів СІЛА.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 пояснила, що борг свідку ОСОБА_8 вона повернула не за рахунок сімейного бюджету, а за рахунок коштів, отриманих від продажу іменних акцій ЦКБ «Корал». Даний факт підтверджено договором купівлі-продажу цінних паперів від 21.02.2002р на ім'я ОСОБА_2

Таким чином суд першої інстанції правільно прийшов до висновку, що спірна квартира була придбана відповідачкою ОСОБА_2 не за кошти із спільного сімейного бюджету, а тому не є спільним майном подружжя ОСОБА_1.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

з

При таких обставинах, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 303,307,308,313-315 ЦПК України, коллегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення місцевого суду Ленінського району М.Севастополя від 21 грудня 2006р. - залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня оголошення.

Головуючий                           /підпис/                                            В.М. Сімоненко

Судді                                       /підпис/                                            Т.П. Колбіна

/підпис/                                            В. І. Птіціна

Копія вірна:

Суддя апеляційного суду М. Севастополя

Т.П. Колбіна