Справа № 2-10352/2010 року

                              Р І Ш Е Н Н Я

                  І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

24 вересня 2010 року                         Рівненський міський суд

в  особі головуючого судді       Головчака М.М.,

            при секретарі       Редько К.О.,

з участю представника позивача       Лукашина Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_2,ОСОБА_3, приватного підприємства «Рівне транс»  про звернення стягнення на майно,

                        встановив:

ПАТ КБ „ПриватБанк” звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємства «Рівнетранс» про звернення стягнення на предмет застави: автомобіль ВMW,модель 525,рік випуску 1997,тип транспортного засобу: легковий седан-В, № кузова (шасі):НОМЕР_1,реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2, на автомобіль  DAF, модель 95XF480,рік випуску 2000, тип транспортного засобу вантажний-с, № кузова(шасі) НОМЕР_3,реєстраційний номер НОМЕР_4,що належить на праві власності ОСОБА_3,та на автомобіль «Богдан»,модель  АО9201,рік випуску 2005, тип транспортного засобу автобус-D,№ кузова (шасі) НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_6,що належить на праві власності приватному підприємству «Рівне транс», шляхом продажу ПАТ КБ «ПриватБанк»  з укладенням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаних автомобілів з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень,необхідних для здійснення продажу.  

В судовому засіданні представник позивача Лукашин Є.В. позов підтримав. Пояснив, що 11.09.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 0709/27,відповідно до якого Банк надав останньому кредит в сумі 65 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.09.2010 року. Відповідно до умов договору ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання сплачувати Банку кошти  в рахунок погашення заборгованості за кредитом, яка складається із боргу за договором,відсотків,комісії та інших витрат. В забезпечення виконання зобов’язання між Банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватним підприємством «Рівнетранс» 12.09.2007 року були укладені договори застави за №0709/27/ТЗ/1, №0709/27/ТЗ/2 та №0709/27/ТЗ/3,відповідно до яких останні надали в заставу належне їм майно,а саме автомобілі марки «BMW», р.н. НОМЕР_2, марки «DAF», р.н. НОМЕР_4 та марки «Богдан», р.н. НОМЕР_6. В порушення вищезазначених умов Договору відповідач ОСОБА_2 свої зобов’язання не виконав, в зв’язку з чим станом на 08.04.2010 року борг перед Банком складає 70 219,80 доларів США. Відповідно до вимог Закону України „Про заставу”, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі,якщо в момент настання терміну виконання зобов»язання,забезпеченого заставою, воно не буде виконане. Тому, покликаючись на викладені обставини, просить позов задовольнити.

Відповідачі  в судове засідання повторно не з’явились, про день та час розгляду справи були повідомлені в установленому порядку, заперечень проти позову не подали.

Зі згоди представника позивача, згідно ст.224 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку,  що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 11.09.2007 року між ПАТ КБ „ПриватБанк” та        ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 0709/27, відповідно до якого Банк надав останньому кредит в сумі 65 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.09.2010 року.

Відповідач ОСОБА_2 відповідно взяв на себе зобов’язання щомісяця сплачувати Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом,відсотків, винагороди.

Однак, в порушення своїх договірних зобов’язань та вимог чинного законодавства він не дотримувалася термінів погашення кредиту та відсотків, встановлених в договорі, що підтверджено  розрахунком, наявним у матеріалах справи, згідно якого сума заборгованості станом на 08.04.2010 року складає 70 219,80 доларів США,а саме 44 671,60 доларів США – заборгованість за кредитом, 15 346,14 доларів США – заборгованість по процентам, 6 828,24 доларів США – пеня, 31,53 – штраф (фіксована сума),3 342,30 – штраф(процентна складова).

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватним підприємством «Рівнетранс» 12.09.2007 року були укладені договори застави за №0709/27/ТЗ/1, №0709/27/ТЗ/2 та №0709/27/ТЗ/3,відповідно до яких останні надали в заставу належне їм майно,а саме автомобілі марки «BMW», р.н. НОМЕР_2, марки «DAF», р.н. НОМЕР_4 та марки «Богдан», р.н. НОМЕР_6.

Відповідно до п.15.8.1,15.8.3 Договорів застави, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку,якщо в момент настання термінів виконання позичальником будь-якого із зобов»язань,передбачених кредитним договором,вони не будуть виконані, та звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов»язань за кредитним договором у випадках порушення позичальником якого-небудь із зобов»язань,передбачених умовами кредитного договору, порушення заставодавцем будь-якого із зобов»язань, передбачених цим договором.    

Відповідно до ст.576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужено заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Окремі види застав визначено ст. 575 ЦКУ, згідно з якою закладом  є  застава  рухомого  майна,  що  передається  у володіння  заставодержателя  або  за  його  наказом  - у володіння третій особі.

Відносини закладу регулюються Законами України «Про заставу», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

 Згідно ст.19 Закону України «Про заставу», за рахунок  заставленого  майна  заставодержатель  має  право задовольнити свої вимоги в  повному  обсязі,  що  визначається  на момент фактичного задоволення, включаючи  проценти,  відшкодування збитків,  завданих  прострочкою  виконання  (а  у    випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а  також  витрати  на  здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не  передбачено  договором застави.

У відповідності із ст. 20 вищевказаного Закону, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави  в  разі,  якщо  в  момент  настання  терміну    виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано,  якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч.2 ст.28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30  днів  з  моменту  реєстрації  в  Державному реєстрі    відомостей   про   звернення   стягнення   на   предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене  обтяженням,  залишається  невиконаним  і  в разі якщо предмет  забезпечувального  обтяження  знаходиться   у   володінні боржника,  останній  зобов'язаний  на  вимогу  обтяжувача  негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача.  До  закінчення процедури   звернення  стягнення  обтяжувач  зобов'язаний  вживати заходи  щодо  збереження  відповідного  рухомого  майна  згідно  з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності  таких умов  та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, враховуючи порушення ОСОБА_2 вищенаведених вимог Кредитного договору,договорів застави та вимог чинного законодавства, підстави для задоволення позову за рішенням суду наявні.

Згідно  ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З оглянутих в судовому засіданні платіжних доручень вбачається, що за подачу до суду позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп.

Тому підстави для стягнення судових витрат в зазначеному розмірі також наявні.

 На підставі ст.ст.526,527,530,575,576,1050,1054 ЦК України, ст.ст.19,20 Закону України „Про заставу”, ст. 28 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», керуючись ст.ст.88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-226,232,292, 294 ЦПК України, суд,  –

                    В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_2,ОСОБА_3, приватного підприємства «Рівне транс»  про звернення стягнення на майно задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0709/27 від 11.09.2007 року в сумі 70 219,80 доларів США звернути стягнення на автомобіль ВMW,модель 525,рік випуску 1997,тип транспортного засобу: легковий седан-В, №кузова (шасі):НОМЕР_1,реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2, на автомобіль  DAF, модель 95XF480,рік випуску 2000, тип транспортного засобу вантажний-с, №кузова(шасі) НОМЕР_3,реєстраційний номер НОМЕР_4,що належить на праві власності ОСОБА_3, на автомобіль «Богдан»,модель  АО9201,рік випуску 2005, тип транспортного засобу автобус-D,№ кузова (шасі) НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_6,що належить на праві власності приватному підприємству «Рівне транс» шляхом продажу ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаних автомобілів з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень,необхідних для здійснення продажу.  

Стягнути з ОСОБА_2,ОСОБА_3, приватного підприємства «Рівне транс»,солідарно, на користь публічного акціонерного товариства  комерційний банк  „ПриватБанк” витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі  120 грн. 00 коп., а всього 1820 грн. 00 коп. (одна тисяча вісімсот двадцять грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Рівненського міського суду                     М.М.Головчак