справа №2-А-2927/2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року                                                                                                       м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Сум у складі: головуючого -  судді Катрич О.М., при секретарі – Кучерявій Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради  про бездіяльність органів виконавчої влади  та стягнення недоотриманої грошової допомоги, -

                                 ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід II групи, захворювання якого пов'язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, є прирівняним до інвалідів війни.

Відповідно до чинного законодавства України, він має право отримувати щорічну допомогу на оздоровлення, розмір якої для інвалідів II групи, згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дорівнює 5-м мінімальним заробітним платам, а також право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни, розмір якої для інвалідів II групи, згідно ст.13 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дорівнює 8-ми мінімальним пенсіям за віком.

Управлінням праці та соціального захисту населення Сумської міської ради  за 2009 рік було призначено та виплачено йому в лютому зазначеного року допомогу на оздоровлення у сумі 120 грн., а як інваліду війни II групи до 5  травня за 2009 рік у квітні цього року було призначено та виплачено у розмірі 430 грн. Вказані суми виплат значно менші, ніж це передбачено ст. 48 та ст.13  вищезазначених Законів України, що є порушенням чинного законодавства.

У січні 2010 року звернувся до відповідача з заявою про нарахування пенсії відповідно до вимог закону, але отримав відмову. Вважає, що таким чином управління праці та соціального захисту Сумської міської ради  не виконало необхідних дій з перерахунку та виплати йому разових грошових допомог, передбачених законами, тим самим проявило бездіяльність та порушило його права.

Позивач просить:

    1.  Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради  провести перерахунок та виплату недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення,  як інваліду ІІ групи щодо захворювання яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою в сумі 2905 грн., виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на березень 2009 року.

    2.     Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради  провести перерахунок та виплату  недоотриманої щорічної допомоги до 5 травня, як інваліду ІІ групи в сумі  3554 грн., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком станом на квітень 2009 року.

В судовому засідання позивач та його представник позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, в наданих до суду запереченнях просили у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивачу виплачувалася щорічна допомога на оздоровлення кожного року виходячи з порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та порядку, встановленому постановами Кабінету Міністрів України, інвалідам 2 групи наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щорічна допомога на оздоровлення здійснюється у розмірі 120 грн. і як інваліду війни II групи до 5 травня - у квітні 2009 р. було призначено та виплачено 430 грн.  Норми, які вводяться Законом України «Про Державний бюджет», діють протягом бюджетного року, є безумовними та пріоритетними відносно інших законів. Кошти на виплату допомоги відповідач отримує від Головного управління праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації, а воно в свою чергу отримує субвенцію від головного розпорядника коштів -Міністерства праці та соціальної політики України, тому Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради не має можливості виплатити позивачеві допомогу, так як розмір таких коштів не передбачений у державному бюджеті та не виділений управлінню.

    Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

    Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід II групи, захворювання якого пов'язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, є прирівняним до інвалідів війни (а.с. 5). Отримує щорічну допомогу на оздоровлення, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також щорічну разову грошову допомогу до 5 травня відповідно до  ст.13 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

   Рішенням МСЕК від 13.10.1994 року ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності  внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією довідки МСЕК (а.с. 7).

Недоплачені кошти на оздоровлення щорічної грошової допомоги здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право особи на їх отримання та обов'язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

Виходячи із завдання адміністративного судочинства на адміністративні суди покладено обов'язок при оскарженні рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є органи соціального захисту населення, перевіряти оскаржувані рішення, дії або бездіяльність на їх відповідність певним критеріям, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до з ч.2 ст.19, ч.3 ст.22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 48   «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік» установлений такий розмір мінімальної заробітної плати: з 1 січня 2009 року -  605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, з 1 листопада 2009 року - 744 гривні на місяць.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року, прожитковий мінімум на 2009 рік на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, установлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, визначено, що з 1 жовтня 2008 року прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, складає 498 грн. на місяць, що і приймається за основу на грудень місяць 2008 року, а значить і на квітень 2009 року.

У відповідності із ч.2 ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України.

Як вбачається з довідки  відповідача щорічна допомога на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачена позивачу у квітні 2009 р. у розмірі 120 грн., а щорічна разова грошова допомоги до 5 травня відповідно до ст.13 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - у  лютому 2009 р. у розмірі  430 грн.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5-и мінімальних заробітних плат, а також щорічну разову грошову допомогу до 5 травня інвалідам війни у розмірі  8-ми мінімальних пенсій за віком та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Міністерство праці та соціальної політики України, яке діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

            Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань  перед позивачем.

Таким чином, разова грошова допомога відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» повинна бути виплачена позивачу у розмірі 3554 грн.( 498 грн. х 8 – 430грн.= 3554 грн.), а щорічна допомога на оздоровлення відповідно до  ч. 4  ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - у розмірі 2905 грн. ( 605 грн. х 5 – 120 = 2905 грн.).

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України передбачає: «У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу».

Керуючись ст. ст. 17, 69-71,76-86, 99-100, 158-160, 163 КАС України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік», суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення м. Сум  про бездіяльність органів виконавчої влади  та стягнення недоотриманої грошової допомоги.

             Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради по не нарахуванню та не довиплаті за 2009 рік в повному обсязі щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яті мінімальних заробітних плат відповідно до вимог ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та разової грошової допомоги, як інваліду війни II групи, в розмірі восьмі мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

        Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради провести нарахування щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 в розмірі п'яті мінімальних заробітних плат відповідно до вимог ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та разової грошової допомоги, як інваліду війни II групи, в розмірі восьмі мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

        Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради провести доплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 в розмірі п'яті мінімальних заробітних плат відповідно до вимог ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 2905 грн. та разової грошової допомоги, як інваліду війни II групи, в розмірі до восьмі мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 3554 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду.

 В разі повідомлення суб»єкта владних повноваженьу випадку та порядку, передбачених ч.4 ст.167 КАС України, десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п»ятиденного строку з моменту отримання суб»єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

                                          Суддя                 (підпис)               О. М. Катрич

                       Вірно:        Суддя                                О.М. Катрич