АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–5632/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія : - Фролов О.Л.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Бородійчук В.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 19” серпня 2010 року . м. Черкаси
Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого : Бородійчука В.Г.
Суддів : Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі : Пономаренко Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 30.04.2009 року за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі, Черкаської області, Головного управління пенсійного фонду України у Черкаській області про визнання нечинними дії пенсійного фонду України по невиплаті соціальної допомоги та стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, -
в с т а н о в и л а :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни. На підставу своїх вимог посилається на те, що він, відповідно до ст.1 Закону України від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни. Згідно із ст.6 цього Закону з першого січня 2006 року йому повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком але у 2006-2007 роках така допомога йому не виплачувалась, так як Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" та Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік" було фактично призупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відповідно до рішень Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано, що призупинення дії норм ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" Законами України „Про Державний бюджет на 2006 рік" та „Про Державний бюджет на 2007 рік" є неконституційними, що і змусило позивача звернутись до суду.
У зв’язку з пропущенням процесуального строку на звернення до суду, позивач заявляв клопотання про поновлення цього строку.
Постановою суду позов ОСОБА_6 задоволено, а також поновлено пропущений процесуальний строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 рік.
Не погоджуючись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у позові ОСОБА_6, мотивуючи своє прохання тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.
Позивач звернувся до суду першої інстанції 10.02.2009 року в якій було зазначено прохання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, які стосуються нарахування та виплати щомісячної соціальної державної допомоги як дитині війни за 2006-2007 року.
Відповідачем 23.02.2009 року було надане заперечення, в якому він наполягає на відмові у поновлені пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду . Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено, що встановлює річний строк для звернення до адміністративного суду, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачем цей строк був пропущений, так позовна заява була подана лише у 2009 році.
Відповідно до ст. 100 КАС України (в редакції яка діяла на момент розгляду справи судом першої інстанції) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Проте у запереченні відповідача містилося наполегливе прохання відмовити в поновлені строку.
Тобто судом першої інстанції, при ухваленні рішення, було допущено порушення процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення норм процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи
З огляду викладено та аналізуючи доводи апеляційної скарги, керуючись ст.ст. . 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПУ України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі задовольнити, а постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 30.04.2009 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити повністю.
Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя В.Г.Бородійчук