Справа №1-44/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

13 березня 2007 року Галицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді  Клюби В. В.

секретаря                             Днесь X. В.

з участю: прокурора            Андріуци М. І.

потерпілого                         ОСОБА_2

підсудного                           ОСОБА_1

захисника                             ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі справу про обвинувачення ОСОБА_1, 1ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, працюючого електриком приватного підприємства «Світязь», несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 заподіяв потерпілому умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження при таких обставинах:

З вересня 2006 року близько 07.00 години, у АДРЕСА_1 неподалік приміщення школи, де в той час проходило весілля, в ході суперечки з потерпілим ОСОБА_2 умисно наніс йому спочатку два удари рукою в обличчя, а потім удар ногою в ділянку щелепи. Внаслідок дій підсудного потерпілому спричинено тілесні ушкодження: забій м'яких тканин обличчя з травматичним набряком і садном в цій ділянці, закритий перелом нижньої щелепи зліва, який відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення. Також у потерпілого були виявлені інші тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

2

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винність у пред'явленому йому обвинуваченні визнав і підтвердив обставини вчиненого ним злочину і крім цього дав показання, що крім нього інші особи не наносили ударів потерпілому. Позовні вимоги ОСОБА_2 в частині відшкодування матеріальної шкоди визнає частково, зокрема щодо понесення ним витрат на лікування в сумі 500 гривень та на придбання продуктів харчування в зв'язку із спеціальною дієтою в сумі 200 гривень. Решти позовних вимог в тому числі і вимог про відшкодування моральної шкоди не визнає.

Крім визнання вини підсудним його винність в судовому засіданні доводиться показаннями потерпілого, свідків, протоколами очним ставок, висновком судово - медичної експертизи.

Так потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні дав показання, що 2 вересня 2006 оку перебував на весіллі у АДРЕСА_1. Вранці 3 вересня 2006 року весілля закінчилося і він хотів йти додому. Разом з ОСОБА_4 він направився до центрального входу школи, де ОСОБА_4 пішов по своїх потребах і просив його почекати. Біля входу він побачив підсудного, ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 і вирішив з ними попрощатися. Коли перебував біля вказаних осіб, відчув удар рукою в потиличну ділянку голови, а потів підсудний наніс йому удар кулаком в обличчя та ліктем в голову. Від цих ударів він впав і інші особи нанесли йому кілька ударів по тілу, а коли він намагався піднятися, підсудний ногою наніс йому удар ногою у щелепу, в зв'язку з чим він відчув сильний біль і втратив свідомість. Він перебував на стаціонарному лікуванні і поніс витрати на придбання ліків. Також було пошкоджено його костюм. Неправомірними діями підсудного йому заподіяно і моральну шкоду. Тому підтримує свої позовні вимоги до підсудного. Вимоги про відшкодування шкоди до інших осіб він не пред'являє, оскільки не може переконливо стверджувати, що крім підсудного саме ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 наносили йому удари. Разом з тим просить не карати підсудного.

Свідок ОСОБА_8, дала в судовому засіданні показання, що не була очевидцем конфлікту потерпілого з підсудним, проте вранці 3 вересня 2006 року, коли її син ОСОБА_2 прийшов додому, вона виявила у нього на обличчі сліди побиття. Одразу він не хотів нічого розповідати, проте пізніше сказав, що його побив підсудний. Також до неї підходив батько підсудного і сказав, що конфлікт стався через потерпілого.

Відповідно до показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_1, що 2 та 3 вересня 2006 року вони перебували на весіллі у АДРЕСА_1. Вночі З вересня 2006 року потерпілий і хотів вилити на них вино, але підсудний почав заспокоювати потерпілого. В свою чергу потерпілий хотів вдарити пляшкою підсудного, але підсудний

3

ухилився і потерпілий наніс удар ОСОБА_7 Потерпілого вони не били не бачили, що його бив підсудний.

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_4 він був на весіллі 2, 3 вересня 2006 року у АДРЕСА_1 і коли із потерпілий йшли додому, він відлучився на декілька хвилин по власних потребах, а повернувшись, побачив що потерпілий лежить на землі, а біля нього стоять люди і зокрема, підсудний та його брат ОСОБА_1.. При цьому у потерпілого була розбита губа та на сорочці були сліди крові. Чи бив хтось потерпілого він не бачив і не знає. На досудовому слідстві він давав показання щодо осіб, які наносили удари потерпілому, оскільки йому невідома особа нанесла удар і він також перебував у стані сп'яніння. Щоб потерпілому наносили удари підсудний, ОСОБА_1., ОСОБА_6 чи ОСОБА_7 він не бачив.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_4, даних на досудовому слідстві і відповідно до ст. 306 ч. 1 п. 1 КПК України оголошених в судовому засіданні (а. с. 51 - 53) 3 вересня 2006 року, коли він повертався разом з потерпілим з весілля, підсудний ОСОБА_1., ОСОБА_7 та ОСОБА_6 били потерпілого, а також він удару когось із вказаних осіб в обличчя потерпілий впав.

Згідно з висновком судово - медичної експертизи №243 від 24 грудня 2006 року у потерпілого виявлені тілесні ушкодження: забій м'яких тканин обличчя з травматичним набряком і садном в цій ділянці, закритий перелом нижньої щелепи зліва, який відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення. Також у потерпілого були виявлені інші тілесні ушкодження: забій м'яких тканин в ділянках правого ліктьового суглоба з травматичним набряком, крововиливом в цій ділянці та крижово - клубового з'єднання справа, травматичним набряком і саднами в цій ділянці; травматичний періодонтит першого зуба справа та першого зуба зліва на верхній щелепі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (а. с. 34 - 35).

В ході очних ставок між потерпілим та підсудним, а також із свідком ОСОБА_1 потерпілий підтвердив викладені ним обставини спричинення йому тілесних ушкоджень підсудним. В свою чергу підсудний та свідок заперечили свою причетність до спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, а також до його побиття взагалі. Про це свідчать протоколи очних ставок від 22 січня 2007 року (а. с. 75 - 76, 80-81).

За наведених вище обставин справи та досліджених в судовому засіданні доказів, суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст. 122 ч. 1 КК України, так як він умисно заподіяв потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості, яке не є небезпечним для життя в момент спричинення, але таке, що спричинило тривалий розлад. Винність

4

підсудного у вчиненому повністю доведена в судовому засіданні сукупністю досліджених доказів.

Разом з тим суд не враховує твердження обвинувачення про вчинення підсудним інкримінованих йому дій у стані алкогольного сп'яніння, оскільки сам підсудний заперечив вказану обставину, а досудовим слідством не представлено належних доказів цього.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире каяття підсудного у вчиненому, молодий вік підсудного, думку потерпілого, який просить не карати підсудного.

За місцем проживання підсудний, як особа, характеризується позитивно. Також підсудний виключно позитивно характеризується за місцем праці і підприємство звернулося із клопотанням про передачу підсудного на поруки трудовому колективу.

За таких обставин суд вважає, що підсудному слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі і в межах санкції ст. 122 ч. 1 КК України.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину та обставини йог вчинення, особу винного, його поведінку до вчинення злочину, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання і тому на підставі ст. 75 КК України його слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням. Також на підсудного слід покласти обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Вимоги потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_2 до підсудного про відшкодування матеріальної шкоди підлягають до задоволення сумі 700 гривень, оскільки підсудним цивільний позов в цій частині визнано і визнання позову в цій частині не суперечить закону і не порушує прав чи законних інтересів інших осіб. Щодо відшкодування вартості костюма, цивільним позивачем не представлено суду доказів понесення ним таких витрат в зв'язку із винною, протиправною поведінкою підсудного. Тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Разом з тим ОСОБА_2 терпів фізичний біль в зв'язку з діями підсудного, що призвело до моральних переживань, втрати нормальних життєвих зв'язків. Тому його вимоги про відшкодування моральної шкоди є підставними. Разом з тим, враховуючи характер тілесних ушкоджень, ступінь їх тяжкості, обставин, що призвели до втрати нормальних життєвих зв'язків та істотність вимушених змін у звичному способі життя потерпілого, суд приходить до висновку, що вимоги про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково.

5

Письмові докази, і зокрема розписку ОСОБА_5 від 15 вересня, рецепт на ім'я ОСОБА_2, а також квитанція про оплату вартості медикаментів слід залишити у матеріалах справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324, 327, КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік.

Застосувавши ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки

·      не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої системи;

·      повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 700 гривень матеріальної та 800 гривень моральної шкоди.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередньо обраний - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з часу проголошення вироку через Галицький районний суд.