Справа №1-48/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2007 року Галицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді  Клюби В. В.

секретаря                             Днесь X. В.

з участю: прокурора            Андріуци М. І.

потерпілих                           ОСОБА_3, та ОСОБА_2

підсудного                           ОСОБА_1

захисника                               ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі справу про обвинувачення ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Каркаралинськ Карагандинської області Республіки Казахстан, українця, громадянина Республіки Казахстан, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого шламівником відкритого акціонерного товариства «Івано -Франківськцемент», жителя АДРЕСА_1, несудимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 незаконно заволодів транспортним засобом при таких обставинах: 31 грудня 2006 року близько 11.00 години у с. Тустані Галицького району, поблизу магазину підприємця ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, для заволодіння транспортним засобом з метою - покататися, підійшов до автомобіля ВАЗ -2103, державний номер НОМЕР_1, який на підставі доручення перебуває у володінні ОСОБА_3 і, скориставшись тим, що двері були відчинені та у замку запалювання був ключ, незаконно заволодів автомобілем. В подальшому, розпочавши рух, вчинив зіткнення автомобілем із огорожею господарства ОСОБА_2. Внаслідок наїзду на огорожу, автомобіль було пошкоджено і потерпілому заподіяно шкоду на суму 4826 гривень 52 коп..

2

Підсудний ОСОБА_1 свою винність у пред'явленому йому обвинуваченні визнав і повністю підтвердив обставини вчиненого ним злочину, а також визнав, що вчинив інкриміновані йому дії у стані алкогольного сп'яніння. Цивільний позов ОСОБА_3, в частині відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля в сумі, визначеній експертом, визнає. З іншими позовними вимогами не погодився. Щиро кається у вчиненому.

При цьому підсудний вважає за недоцільне досліджувати докази, які у справі, стосовно обставин вчиненого ним діяння, оскільки не оспорює фактичних обставин справи. З таким обсягом дослідження доказів по справі погодилися в судовому засіданні інші учасники процесу.

ОСОБА_3 підтримав свої позовні вимоги і пояснив, що підсудний спричинив йому крім матеріальної шкоди ряд незручностей, позбавивши можливості займатися підприємницькою діяльністю і використовувати автомобіль для потреб сім'ї. Також кошти, які він взяв у кредит для придбання товару, змушений використовувати на ремонт автомобіля. Відповідач не бажає відшкодовувати заподіяну шкоду, а тому просить позов задовольнити повністю.

За наведених вище обставин справи, суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст. 289 ч. 1 КК України, так як він незаконно заволодів транспортним засобом і підсудний погодився з обсягом пред'явленого йому обвинувачення.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире каяття підсудного у вчиненому, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

За місцем проживання та праці підсудний, як особа, характеризується позитивно.

За таких обставин суд вважає, що підсудному слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі і в межах санкції ст. 289 ч. 1 КК України.

З врахуванням тяжкості вчиненого злочину та обставин його вчинення, особи підсудного, його поведінки до вчинення злочину, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання. Тому на підставі ст. 75 КК України його слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

Вимоги потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди     в  сумі 4826 гривень 52  коп.  визнаються підсудним (цивільним

3

відповідачем)  і   підтверджуються  Звітом     про  оцінку  вартості  матеріального збитку підприємства «Декра Експерт» від 27 січня 2007 року (а. с. 28 - 33).

Також суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_3 про відшкодування витрат на повідомлення ОСОБА_1 про час та місце проведення експертизи, на придбання пального для доставки спеціаліста до місця огляду транспортного засобу та за проведення автотоварознавчого дослідження, оскільки ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що таке повідомлення отримував, а пальне придбано 12 січня 2007 року - в день проведення огляду автомобіля, що стверджується відповідно фіскальним чеком ВАТ «Концерн Галнафтогаз», Актом огляду транспортного засобу (а. с. 37 - 41) та квитанція №29 від 8 лютого 2007 року. Тобто вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди підлягають до задоволення в сумі 5240 гривень 13 коп..

Разом з тим посилання позивача на зобов'язання відповідача сплатити половину нарахованих йому (позивачу) відсотків за користування кредитом як матеріальну шкоду не заслуговують на увагу, так як зобов'язання за кредитним договором виникли за взаємною згодою сторін кредитного договору внаслідок укладення такого договору, який крім цього укладено після вчинення підсудним інкримінованих йому дій. Тому сплата позивачем відсотків є виконанням іншого виду цивільно - правового зобов'язання і не пов'язане із наслідками вчиненого підсудним суспільно - небезпечного діяння.

Оскільки ОСОБА_3 тривалий час позбавлений можливості використовувати автомобіль, який перебуває у його володіння, що призводить до втрати нормальних життєвих зв'язків, порушує звичний для нього спосіб життя, його вимоги про відшкодування моральної шкоди є підставними. Разом з тим, враховуючи характер моральних переживань та істотність вимушених змін у звичному способі життя потерпілого, суд приходить до висновку, що вимоги про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково.

Речовий доказ по справі (а. . 44, 45) слід повернути власнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324, 327, КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю два роки.

Застосувавши ст.  76 КК України,  покласти на ОСОБА_1 обов'язки:

4

·    не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

·    повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 5240 гривень 13 коп. матеріальної шкоди та 1200 гривень моральної шкоди.

Речовий доказ, шапку із тканини чорного кольору повернути ОСОБА_1.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередньо обраний - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з часу проголошення вироку через Галицький районний суд.