Справа № 2-823/2010  року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15 вересня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Горейко М. Д.

секретаря:              Гаврилюк Н.Я.,

за участю представника позивача по довіреності від 10.12.2009 року за №1649 Кушика О.М., представника відповідача по довіреності від 02.03.2009 року за №121 ОСОБА_2

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Кредитної спілки "Альянс Україна" в особі Івано-Франківського відділення КС "Альянс Україна" до ОСОБА_3 про розірвання договору кредиту та стягнення заборгованості за договором кредиту, -

встановив:

23.06.2009 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору кредиту та стягнення заборгованості за договором кредиту в розмірі 45459 грн. 35 коп., мотивуючи тим, 07 березня 2008 року відповідач ОСОБА_3 отримав в позивача кредит в розмірі 6800 грн. з терміном погашення до 07 березня 2010 року зі сплатою 0,1918% за кожен день від залишкової суми кредиту. Внаслідок порушення графіку сплати коштів за відповідачем ОСОБА_3 станом на 22 червня 2009 року була наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в сумі 45459 грн. 35 коп.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово змінював позовні вимоги.  11.03.2010 року подов заяву про стягнення з відповідача 42863 грн.05 коп. заборгованості за договором кредиту станом на 10 березня 2010 року, з яких сума неповернутого тіла кредиту складає 6 800 грн., штраф у розмірі 50% за порушення строків сплати кредиту і процентів та дострокове розірвання договору становить 3400 грн., пеня - 27004 грн., проценти за користування кредитом становлять 5659,05 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнала, посилаючись на те, що 22.09.2009 року вона як мати ОСОБА_3 звернулася у кредитну спілку "Альянс Україна" з метою з'ясування суми його заборгованості за договором кредиту та її погашення. Керівник кредитної спілки повідомив їй, що борг становить 11000 грн. і якщо вона зараз оплатить наведену суму, то вони не будуть мати ніяких претензій до нього. В той день вона проплатила 6000 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру. Згідно розписки виданої їй керівником КС 22.09.2009 року. (а. с.40) залишок боргу її сина перед спілкою становив 5 000 грн., які вона неодноразово намагалась сплатити, однак, на її дзвінки ніхто не відповідав, офіс куди вона звернулась перший раз постійно був закритий. На сьогоднішній день вона готова оплатити вказану суму боргу, але не більше, оскільки вважає, що фактично між нею та керівником КС відбулась мирова угода. Вона, як представник ОСОБА_3, пропонувала керівнику КС письмово укласти мирову угоду про те, що на погашення заборгованості за договором кредиту вона сплачує 11000 грн. і спілка не матиме ніяких претензій до нього. Однак, керівник сказав, що юриста немає на роботі у зв'язку з хворобою, тому його відмітка про залишок 5000 грн. і є доказом заборгованості ОСОБА_3 саме в наведеній сумі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       права на належне виконання умов договору кредиту, внаслідок чого кредитна спілка позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

07 березня 2008 року між Кредитною спілкою "Альянс Україна" та ОСОБА_3 укладено договір кредиту №0096-08кІФ (а. с. 8-11), за яким кредитна спілка надала, а позичальник (відповідач) отримав кредит в сумі 6800 грн. (а.с.14) та зобов'язався погасити кредит до 07 березня 2010 року. Умовами п.3.1. договору кредиту (а.с. 8) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 0,1918% річних за час фактичного користування кредитними коштами.

Згідно п. 3.3. кредитного договору ( а. с. 8) відповідач зобов'язався повертати кредитні кошти та проценти за користування коштами щомісячно, вносячи їх відповідно до графіку розрахунків.

Незважаючи на взяті на себе за договором кредиту зобов'язання, відповідач їх не виконував, що підтверджується випискою з рахунку по договору кредиту №0096-08кІФ від 07.03.2008 року (а.с.17) та розрахунком заборгованості за наведеним договором кредиту (а. с. 24).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Пунктами 6.1 та 6.2 договору кредиту передбачено, що за порушення терміну повернення отриманого кредиту та прострочення сплати суми процентів за користування кредитом як до 30-ти календарних днів, так і більше 30-ти календарних днів позичальник сплачує кредитодавцю пеню у розмірі 1-го проценту від загальної суми неповернутого кредиту за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6.3 договору при розірванні кредитного договору з підстав, вказаних у п.5.4.4, позичальник додатково, крім пені, сплачує штраф в розмірі 50% від загальної суми неповернутого кредиту.

Відповідно до п.5.2.1 банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом, виходячи з фактичного залишку і строку користування кредитом, включаючи день погашення.

За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 10.03.2010 року проведено розрахунок заборгованості за договором кредиту № 0096-08кІФ від 07 березня 2008 року, відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_3 перед кредитною спілкою за кредитними зобов'язаннями в розмірі 42 863 грн. 05 коп., а саме сума неповернутого тіла кредиту становить 6800 грн., сума відсотків за весь термін, передбачений договором, складає 5659 грн. 05 коп., 27004 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті боргу в розмірі 1% від загальної суми неповернутого кредиту за кожен день прострочення, 3400 грн. - штраф в розмірі 50% від несплаченої суми кредиту.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за вказаним договором кредиту відповідачем не представлено суду.

Посилання представника відповідача на відмітку керівника кредитної спілки про залишок 5000 грн., яка на її думку є свідченням мирного врегулювання спору, судом розцінюється як неналежний доказ, оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі наведеного двохстороннього договору, до якого будь-яких змін не вносилось. Доводи представника відповідача є голослівними і не грунтуються на належних доказах. Така відмітка керівника спілки не дає їй підстав стверджувати про зміну умов договору.

Не заслуговують на увагу й доводи представника відповідача про те, що позивач не вправі був сплачену нею 22.09.2009 року суму 6000 грн. на погашення кредиту віднести на погашення штрафних санкцій, оскільки згідно п.6.4 договору кредиту якщо суми, що вноситься позичальником недостатньо для сплати строкового платежу та нарахованих процентів, то в першу чергу сплачується пеня, штраф, потім - проценти за користування кредитом, а надлишок суми звертається в сплату основного боргу. Наведені умови договору відповідають положенням ст. 534 Цивільного кодексу України, якою встановлено черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням.

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч.1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

    З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з договору кредиту № 0096-08КІФ від 07.03.2008 року, між банком та відповідачем ОСОБА_3 07.03.2008 року укладено договір застави (а. с. 12 ) майна: холодильника “Samsung”, газової плити “Rainford”, пральної машини “Samsung”, музичного центру “TECHNICS” мод.SCENН790, які належать відповідачу ОСОБА_3 Вартість застави з урахуванням моментального продажу становить 2 350 грн., ринкова вартість застави — 4 700 грн.

    Згідно п.4 договору у разі, якщо на момент настання терміну виконання зобов'язання забезпеченого заставою, воно не буде виконано, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави.

    Однак, за змістом ст. 16, 20 ЦК України спосіб захисту порушеного права особа вибирає на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту.

    З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту є обгрунтованою.

Проте, з урахуванням положення ч.3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, суд вважав за можливе зменшити відповідачу розмір штрафних санкцій, обмежившись сумою пені в розмірі 2100 грн., яка відповідно до заяви позивача від 03.03.2010 року за №642 (а.с. 46) з оплаченої 22.09.2009 року представником відповідача суми в розмірі 6000 грн. віднесена на погашення пені.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити в частині стягнення заборгованості за договором кредиту в розмірі 12 459 грн. 05 коп., зокрема: суми неповернутого тіла кредиту у розмірі 6800 грн. та 5659 грн. 05 коп. процентів за користування кредитними коштами.

Що стосується позовної вимоги про розірвання договору кредиту, то суд виходить з наступного.

На день постановлення судового рішення термін погашення кредиту настав. Однак, згідно п. 9.2 договору кредиту договір діє до повного виконання сторонами власних обов'язків за цим договором.

За змістом ч.2 ст. 651 Цивільного Кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору  другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Неналежне виконання відповідачем умов договору щодо розміру та строку сплати кредитних коштів і процентів за користування кредитом суд вважає істотним порушенням умов договору кредиту, тому позов в частині його розірвання є підставним і підлягаючим задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві — пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 124 грн. 59 коп. витрат по оплаті судового збору і 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 534, 546 ч.1, 548 ч.1, 551 ч.3, 611, 651 ч.2, 1050 ч.2, 1054 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, –

вирішив:

Позов Кредитної спілки "Альянс Україна" в особі Івано-Франківського відділення КС "Альянс Україна" до ОСОБА_3 про розірвання договору кредиту та стягнення заборгованості за договором кредиту задоволити.

    Розірвати договір кредиту №0096-08кІФ, укладений 07.03.2008 року між Кредитною спілкою "Альянс Україна" та ОСОБА_3.

    Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь КС "Альянс Україна", юридична адреса: 21050 м. Вінниця, вул. Червонохрестівська, 6/1 — 12 459 грн. 05 коп. (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 05 коп.) заборгованості за договором кредиту за №0096-08кІФ від 07.03.2008 року, 124 грн. 59 коп. витрат по оплаті судового збору і 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя:                                  Горейко М. Д.