ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 вересня 2010 р. Справа №2а-9899/10/17/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В. , при секретарі Сподарик Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АРК
до Приватного підприємства "Автотранс-А"
про стягнення,
за участю:
від позивача – не з’явився,
від відповідача – не з’явився,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду АР Крим 30.07.2010року надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим до Приватного підприємства «Автотранс-А» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків сумою 432,96 грн. та застосовані фінансові санкції за затримку подання відомостей до системи персоніфікованого обліку в строки передбачені законодавством у розмірі 170,00 грн.
Ухвалою суду від 30.07.10 р. відкрито провадження в адміністративній справі, з’ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, визначено факти, які необхідно встановити для вирішення спору, вивчено документи надані позивачем, за результатами чого закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 19.08.2010 року.
В судове засідання представник позивача не з’явився, представник позивача, Лук’ірна В.Д., направив клопотання про розгляд справи без його участі у зв’язку з зайнятістю, позовні вимоги підтримав частково, подавши до канцелярії суду заяву про зменшення позовних вимог у зв’язку із частковою сплатою заборгованості сумою 179,60 грн., в іншій частині позову, щодо стягнення заборгованості сумою 423,36 грн., представник позивача просив прийняти відмову від позову у зв’язку із погашенням та перерахуванням зазначеної суми на розрахунковий рахунок позивача.
Відповідач, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, позов не визнав, просив провадження по справі припинити, пославшись на виконання відповідачем зобов’язань перед позивачем, що підтвердив копією витягу з особового рахунку відповідно до якого платіжними дорученнями від 16.08.2010 року № 104 сумою 408,36 грн., № 105 сумою 24,60 грн., № 106 сумою 170,00 грн., який залучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши клопотання представників позивача та відповідача, суд приходить до висновку, що сторони про час день та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому перешкод для розгляду справи в судовому засіданні 16.09.2010 року не знаходить та вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, клопотання позивача про зменшення позовних вимог, клопотання відповідача про припинення провадження по справі, судом з’ясовано, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим на підставі п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України, п. 6 ч. 1 ст. 64, ч. 3 ст. 106 Закону України від 09.07.03 № 1058-VI «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якою органи Пенсійного фонду України наділені правом на звернення до суду з позовами про стягнення недоїмки, у тому числі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги у разі, якщо її не оскаржено страхувальником.
З огляду на викладене та зважаючи на положення ст.ст. 17, 18, 50 КАС України на цю справу поширюється компетенція адміністративних судів та вона підсудна окружному адміністративному суду.
Позивач просить стягнути з відповідача своєчасно невідшкодовані страхові внески за квітень 2010 року, що утворилась внаслідок несплати відповідачем страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за квітень 2010 року (а.с.09) та застосовані до нього фінансові санкції за неподання відомостей до системи персоніфікованого обліку у строки, встановлені законодавством, сумою 170,00 грн. (а.с.10).
Статтею 46 Конституції України право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
Роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є страхувальниками.
Страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Приватне підприємство «Автотранс-А» зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим як юридична особа, ідентифікаційний код 35283456, про що свідчить копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.05).
Відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до статті ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески – кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Стаття 3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначає, що Пенсійний фонд, підприємства, установи, організації та фізичні особи, що здійснюють перерахування внесків до системи накопичувального пенсійного забезпечення, а також підприємства, установи, організації (далі - організації), що здійснюють виплату і доставку пенсій, є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до п. 4, 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, а також нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду
Згідно п. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач добровільно нарахував та подавав позивачу розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до якого загальна сума страхових внесків станом на 01.05.2010 р. складає 432,96 грн., що підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 4 місяць 2010 року (а.с.09).
В зв’язку із несвоєчасною сплатою страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у відповідача перед позивачем утворилася недоїмка.
В наслідок несплати відповідачем заборгованості позивач спрямував відповідачу вимогу про сплату боргу № Ю-512С від 07.07.2010 р. у сумі 632,96 грн. (а.с.07), яка була отримана відповідачем 09.07.2010 року, про що свідчить відмітка у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.08).
Рішенням № 510 від 14.06.2010 року про застосування фінансових санкцій за неподання відомостей до системи персоніфікованого обліку в строки, встановлені законодавством до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу сумою 170,00 грн.
Частиною 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що протягом 10 робочих днів з дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкції. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач 16.08.2010 року сплатив заявлену до відшкодування суму недоїмки зі сплати страхових внесків та суму штрафних санкцій (а.с.25).
Відповідачем до канцелярії суду подано докази, що підтверджують погашення заборгованості, а саме: витяг з особового рахунку, згідно якого 16.08.2010 платіжними дорученнями № 104 сумою 408,36 грн., № 105 сумою 24,60 грн., № 106 сумою 170,00 грн., що у сумі складає 632,96 грн. (а.с.25)
За таких обставин, враховуючи положення ч. 1 ст. 69, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КАС України витяг з особового рахунку (а.с. 25), є належним доказом відшкодування боргу по сплаті страхових внесків відповідачем, що існував станом на 30.07.2010 року.
Оскільки підстава звернення до суду припинилася шляхом поновлення порушеного права позивача, то підстави для задоволення заяви про зменшення позовних вимог відсутні, як і відсутні підстави для повторного стягнення страхових внесків за вимогою позивача від 07.07.10 р. № ю-512С у суду, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому у покладенні відшкодування судових витрат, понесених позивачем на відповідача – слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу3 розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення цього строку, з якого суб’єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя О.В. Папуша