Справа № 2-1121/2007р
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
З квітня 2007 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого - Кропліс Л.В.
при секретарі - Нетесі С.М.
з участю відповідача - ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2- про стягнення аліментів, суд, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, вказуючи, що з відповідачем перебували у шлюбі, від спільного проживання мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, тому позивач просить стягнути аліменти на її користь в розмірі 1/4 частини заробітку відповідача щомісячно до повноліття дочки. Крім того, просить стягнути на її користь аліменти на своє утримання до досягнення дитиною 3 років в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву, в якій підтримала позов, просить розглянути справу без її участі.
Відповідач позов визнав, згоден на стягнення аліментів на утримання дитини.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, що підтверджується наданим свідоцтвом про народження, дитина знаходиться на утриманні позивачки, відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає, тому відповідач зобов'язаний утримувати свою неповнолітню дитину до її повноліття.
Згідно ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина має незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
2
В судовому засіданні встановлено, що відповідач не працює, стабільного доходу не має, тому враховуючи його матеріальний стан, відсутність постійного місця роботи, суд вважає, що у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу на утримання позивачки немає, тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
На підставі ст. 88 ч.1,3 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати по справі, що складаються з судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 180, 182,183,84 Сімейного кодексу України, ст.214-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, 1978 року народження, уродженця м. Кіровограда, проживає в м. АДРЕСА_1, непрацюючого, щомісячно аліменти в розмірі 1/4 розміру всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_1на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, починаючи з 02.03.2007 року до досягнення дитиною повноліття - 10.06.2022 року.
Стягнути з ОСОБА_2судові витрати по справі -державне мито на користь держави - 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 7 грн. 50 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу підлягає негайному виконанню.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційну скаргу протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.