Справа  № 1- 123/10

              УКРАЇНА

                                                                         Житомирський районний суд Житомирської області

                                                                   В И Р О К

Іменем України

14 квітня 2010 р. Житомирський районний суд  Житомирської області

в складі: головуючого  судді                   Башинського  С.Ф.

   секретаря                                     Вольської В.В.

               за участю прокурора              Романової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, громадянин України, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

             Підсудний ОСОБА_1 10 вересня 2009 року в 11 год., знаходячись в АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2, з гаманця, що знаходився під матрацом ліжка, таємно викрав гроші в сумі 1100 гривень і викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

           В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненому злочині визнав повністю і пояснив, що він дійсно 10 вересня 2009 року в 11 год., знаходячись в ОСОБА_2, з гаманця, що знаходився під матрацом ліжка, таємно викрав гроші в сумі 1100 гривень.

У звязку з повним визнанням підсудним своєї вини у скоєнні злочину, суд відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, розяснивши при цьому учасникам судового розгляду справи наслідки застосування даної статті КПК України.

    Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчинені злочину доведена і дії його кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна \крадіжка.

        Призначаючи покарання суд враховує характер і суспільну небезпечність вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, який характеризується негативно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, обставини справи, що обтяжують і пом’якшують покарання.

    Обставини, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому злочині і добровільне відшкодування потерпілій завданої шкоди.

    Обставин, що обтяжують його покарання не встановлено.

    Враховуючи наведене, особу підсудного ОСОБА_1, який на обліку в психоневрологічному і наркологічному диспансерах не перебуває, пом’якшуючі і відсутність обтяжуючих обставин по справі, думку потерпілої, яка просить суд не карати підсудного, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і призначає йому покарання, у виді позбавлення волі, звільнивши його відповідно до ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання із випробуванням.

        Керуючись ст. ст.  323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

    ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК  України і призначити йому покарання у виді 2-х років позбавлення волі.

    Відповідно до ст.ст.75,76  КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання із випробуванням і іспитовим строком 2 роки,  зобов’язавши його не виїжджати за межі України без дозволу кримінально – виконавчої інспекції та періодично там реєструватись.

    Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити попередній у виді підписки про невиїзд.

        Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

    Суддя: