Справа №2-1-2007г.

 РЕШЕНИЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 січня 2007 року       Тарутинський районний суд Одеської області

у складі: головуючого - судді                                            Топал O.K.

при секретарі                                                                       Васюта Я.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1. до ВАТ ім. Калініна про стягнення заробітної плати за затримку у видачі трудової книжки та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ВАТ ім. Калініна про стягнення заробітної плати, мотивуючи позов тим, що він був прийнятий на роботу в ВАТ ім. Калініна в якості сторожа тракторної бригади. Однак до роботи його не допускають, заробітну плату не виплачують. Дізнавшись під час судового слухання, що він звільнений з роботи, позивач, не оспорюючи законність звільнення, змінив позовні вимоги, та наполягає на стягненні заробітної плати за затримку у видачі трудової книжки та стягнення моральної шкоди.

Представник відповідача, голова ВАТ ім. Калініна позов не визнав, вважає, що позивач звільнений на законив підставах, затримку видачі трудової книжки об'ясняє тим, що позивач не звертався з заявою про видачу трудової книжки. Також не визнає моральну шкоду, т.я. вважає, що позивач не бажав працювати.

Дослідивши представлені докази, заслухавши доводи сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Так судом встановлено, що позивач дійсно відповідно розпорядження за № 37-к був прийнятий на роботу сторожем тракторної бригади. В зв'язку з тим, що йому не виплачували заробітну плата, позивач звернувся до суду. В ході судового засідання стало відомо, що позивач звільнений з роботи ще 18.05.2006 р. в зв'язку з завершенням робіт (розпорядження № 50-к від 18.05.2006 р.). При звернені до суду позивач залучив докази: копію трудової книжки (копію видав відділ кадрів) а.с.5, копію розпорядження за № 37-к від 0804.2006р. (а.с.7) з яких видно, що позивач прийнятий на посаду сторожа постійно. Трудова книжка на час звернення позивача до суду 12.10.2006. р. знаходилась в відділі кадрів ВАТ і запис про звільнення від 18.05.2006 р. там відсутній. Однак, позивач не оспорює законність свого звільнення, а вимагає виплатити заробітну плату за затримку у видачі трудової книжки. Так як не день розгляду справи в суді, трудова книжки знаходилась в відділі кадрів ВАТ, то 10.11.2006 р. позивач звернувся до відповідача про видачу трудової книжки. Через декілька днів трудову книжку йому повернули з записом про звільнення 18.05.2006 р. Встановити точну дату видачі трудової книжки, суду не вдалось, т.я. відповідач пояснив, що такі записи у господарстві не ведуться.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що при прийнятті та звільнені позивача з роботи, відповідачем суттєво порушені його трудові права. Відповідно розпорядження №

2

50-к від 18.05.2006 р. позивач звільнений з роботи. Про своє звільнення він не знав і не міг знати, т.я. був прийнятий на роботу постійно і заяву про звільнення не писав.

Відповідно ст..47 КЗПП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки передбачені ст.ЛІб КЗПП. При невиконанні вимог ст.,116 КЗПП власник або уповноважений ним орган несе відповідальність по ст.. 117 КЗПП і зобов'язаний виплатити середній заробіток за весь час затримки видачі трудової книжки.

Заперечення відповідача спростовуються доказами, та не основуються на законі.

Відповідно довідки ВАТ позивач пропрацював трохи більше місяця і його заробіток склав 180 грн. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час (Постанова KM України від 26.09.2001 р. № 1266). Затримка видачі трудової книжки склала 6 місяців. До сплати 180x6=1080 грн.

Розглядаючи вимоги про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що дійсно порушення законних прав позивача призвело до моральних страждань, та втрати нормальних життєвих зв'язків, і вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, ст..237 -1 КЗПП України. Однак сума моральної шкоди підлягає задоволенню на 500 грн.

На підставі висловленого, керуючись ст.ст.10. 57, 60, ГПК України, суд

 ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ ім. Калініна на користь ОСОБА_1 1080 грн. заробітної плати та 500 грн. моральної шкоди, а всього 1580 грн.

Стягнути з ВАТ ім. Калініна на користь держави 51 грн. та 17 грн. судового збору, та 30 грн. судових витрат.

Заява про оскарження рішення подається протягом 10 днів.

Апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подачі заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга нечула подана в строк 20 днів, то рішення набуває законної сили після закінчення цього строку.