Справа № 22ц-2845/2007 p. Головуючий у 1-ій інстанції
Категорія 17-19 Ткаченко Н.Ю.
доповідач Пищида М.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2007 р. м. Дніпропетровськ
Судова колегія суддів палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого : Стежко В.А.
Суддів: Приходченко А.П., Пищиди М.М.
При секретарі: Білоконь Н.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань України в м.Чернівці на рішення Тернавського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань України в м. Тернівці про стягнення недоплаченої страхової виплати одноразової допомоги ,-
ВСТАНОВИЛА :
У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань України в м. Тернівці, посилаючись на те, що він з 02. 07. 1973 року по 25. 09. 2002 рік знаходився у трудових відносинах з відкритим акціонерним товариством «Павлоградвугілля». В період роботи, позивач, 23. 12. 1992 року отримав виробничу травму. Згідно висновку МСЕК від 10. 10. 2002 року позивачу було встановлено 15% стійкої втрати професійної працездатності Постановою відділення ВД ФССНВУ в м. Тернівці за № 67/1 від 29. 10. 2001 року позивачу було призначено одноразову допомогу в зв»язку із втратою працездатності, відповідно довідки МСЕК від 10. 10. 2001 року, із розрахунку: 968, 23 х15 = 14523, 45 грн. - за актом № 105 від 29. 12. 1992 року та обмежено чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати Хдоходу/ з якої справляються внески до фонду у розмірі 6 400 грн., виплачено 6400 грн. Крім того, за час робити на підприємстві в підземних , шкідливих умовах позивач захворів професійними захворюваннями, згідно акту за формою П - 4 від 15. 08. 2002 року. За висновком МСЕК від 19. 098. 2002 року позивачу було совокупно встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 65 % безстроково, з яких 60% - первинно; 5% - повторно, а також його було визнано інвалідом третьої групи від профзахворювання безстроково. Постановою відділення ВД ФССНВУ в м. Тернівці за № 666/2 від ЗО вересня 23002 року позивачу було при значено одноразову допомогу в зв»язку із втратою працездатності, відповідно довідки МСЕК від 19 вересня 20023 року, обмежено до виплати граничною сумою 8 800 грн., тобто граничною сумою заробітної плати з якої справлялися внески до Фонду на той період. З цим розміром позивач не згоден, оскільки вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" при повторному ушкодженні здоров'я, пов'язаного з іншим професійним захворюванням або травмуванням, обмеження розміру одноразової страхової виплати не передбачено. Тому просив стягнути з відповідача недоплачену суму одноразової страхової виплати у розмірі 60506 грн. (а.с.2).
Рішенням Тернавського міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2007 року задоволено позов.. ОСОБА_1., на його користь з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та
2
професійних захворювань України в м.Першотравенську стягнуто недоплачену одноразову допомогу у розмірі 60506 грн. (а.с.29-32).
В апеляційній скарзі відповідач, не заперечуючи проти факту повторного ушкодження здоров'я ОСОБА_1. при виконанні трудових обов'язків, просить це рішення скасувати і в позові відмовити, посилаючись на те, що суд, на їх погляд, неправильно застосував норми матеріального права і не нарахував вимоги ч.2 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" щодо обмеження одноразової допомоги чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати.
Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є обгрунтованною і підлягає задоволенню з наступних підстав .
Постановлюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до ч.2 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" при повторному ушкодженні здоров'я, пов'язаного з іншим професійним захворюванням або травмуванням, обмеження розміру одноразової страхової виплати не передбачено.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою ВВД Фонду за № 666/2 від ЗО вересня 2002 року у зв'язку з повторним ушкодженням здоров'я на підставі МСЕК від 19 вересня 2002 року позивачу нараховано одноразову страхову виплату за 15% збільшення втрати працездатності (тобто внаслідок повторного ушкодження здоров'я) у розмірі 57755 грн. з обмеженням виплати чотирикратним розміром заробітної плати у сумі 8800 грн. (а.с.16-17) .
Згідно з абзацем другим ч.2 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК.
Разом з тим, за змістом цього Закону одноразова страхова виплата при встановленні потерпілому іншого, вищого ступіня втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, не є особим видом одноразової страхової виплати. Тому вимоги абзаца першого ч.2 ст.34 цього Закону встановлюют загальний порядок розрахунку одноразової страхової виплати у разі стійкої втрати професійної працездатності щодо обмеження розміру одноразової страхової виплати чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду.
У зв'язку з цим позовні вимоги ОСОБА_1. про стягнення на його користь недосплаченої суми одноразової допомоги не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині є необгрунтованим і підлягає скасуванню.
Враховуючи на це колегія суддів вважає за необхідне постановити нове рішення про відмову ОСОБА_1. в позові про стягнення на його користь недосплаченої суми одноразової допомоги у розмірі 60506 грн.
Керуючись ст.ст.307,309,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань України в м.Першотравенську - задовольнити.
3
Рішення Тернівского міського суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2006 року - скасувати.
В позові ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підприємстві та професійних захворювань України в м. Тернівці про стягнення недоплаченої страхової виплати одноразової допомоги - відмовити.
Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді
Головуючий: