Судове рішення #11253562

          

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ


"14" вересня 2010 р.Справа  № 9/152-10-3150


За позовом: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1;

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лайон Авто Трафік”;  

   

про стягнення  4 000 грн.;

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився;

       СУТЬ СПОРУ: 15.07.2010 р. за вх. №6261 Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (далі –Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Лайон Авто Трафік” (далі –Відповідач) 4 000 грн.

          30.08.2010 р. від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

          Відповідач у судові засідання 11.08.2010 р., 03.09.2010 р., 14.09.2010р. не з’явився, незважаючи на те, що про розгляд господарським судом справи за його участю був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення відділення зв’язку про вручення поштового відправлення №698297 (отримано уповноваженою особою 17.08.2010 р.), №б/н (отримано 31.08.2010 р. уповноваженою особою).


                   Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:


Позивачем згідно разового договору-заявки на переведення вантажів автомобільним транспортом №ПВВ-180 від 12.05.2010 р. за маршрутом: м. Кушугум –м. Івано-Франково, а/м Вольво, держ. номер НОМЕР_1/НОМЕР_3, були надані Відповідачу послуги на загальну суму 4 000 грн.  (у т.ч. ПДВ –666,67 грн.). Що підтверджується також актом завантаження від 12.04.2010 р. паливними гранулами із лузги соняшника у п/пропіленових мішках.

Згідно п.2.11. договору-заявки №ПВВ-180 Відповідач повинен розрахуватись за транспортні послуги по факту вивантаження вантажу.

Позивач 14.05.2010 р. надіслав Відповідачу засобом факсимільного зв’язку документи для оплати: рахунок-фактуру №Р-00000196 від 14.05.2010 р., акт здачі-прийняття робіт  №Р-00000196 від 14.05.2010 р., податкову накладну №196 від 14.05.2010р.  

Позивач вказує, що Відповідачем не підписано акт здачі-прийняття робіт, претензій з приводу якості наданих останньому послуг не висловлювалось.

          Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що       стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

          

          

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків  є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.  

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

 Відповідно до ч.1 ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка  має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності зі ст.204 ЦК України  договори, укладені між сторонами по справі, як  цивільно-правові  правочини  є правомірними  на час розгляду справи, оскільки  їх  недійсність прямо не встановлено законом, та  вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами  мають  виконуватися належним чином.

          Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

               Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,  -

                                                                ВИРІШИВ:                                            

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лайон Авто Трафік” (65009, м. Одеса, вул. С. Варламова,1/81, код ЄДРПОУ 34598954, р/р 2600603270019 в АКБ „Правекс-Банк”, МФО 321983) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (91049, АДРЕСА_1 ідент номер НОМЕР_2, р/р НОМЕР_4 у Філії „Укрексімбанку” в м. Луганську, МФО 304289) заборгованість в сумі 4 000 грн., витрати по державному миту в сумі 102 грн., витрати на послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.


      Суддя                                                                                        



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація