ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211
РІШЕННЯ
Іменем України
05.10.2010Справа №2-8/4137-2010
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Поле", АР Крим, Первомайський район, с. Сусаніне
до відповідача - Сусанінської сільської ради, АР Крим, Первомайський район, с. Сусаніно
третя особи –
1. виконавчий комітет Сусанінської сільської ради, с. Сусаніно
2. Державна архітектурно - будівельна інспекція АР Крим, м. Сімферополь
3. Джанкойське міжрайонне бюро технічної документації, м. Джанкой
про визнання права власності.
Суддя Чумаченко С.А.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Заводюк Г.М. представник по довіреності
Від відповідача – не з'явився.
Від третіх осіб – не з'явилися.
Суть спору: Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Поле", звернулося до господарського суду із позовною заявою до відповідача – Сусанінської сільської ради, просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Поле", право власності на об’єкт нежитлового будинку - столової, та земельну ділянку під нею, що розташована за адресою вул. Трудова, 28, с. Сусаніно, Первомайський район.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином – рекомендованим листом.
Справа слуханням відкладалася в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що спірний об’єкт був переданий Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Поле» по Акту прийому-передачі від 24 вересня 2002 року та знаходиться на балансі підприємства. У зв'язку із викладеним, позивач звернувся до суду із відповідними вимогами, посилаючись на норми ст.ст. 329, 334, 344 Цивільного кодексу України.
Суд розглянувши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за наступними підставами.
12 вересня 2000 року Первомайською районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Поле», про що видане свідоцтво серії А00 №446917.
24 вересня 2002 року між СВК «Восход» та ТОВ АПФ «Поле» складений Акт прийому-передачі №6, згідно до якого СВК «Восход» передав, а ТОВ АПФ «Поле» прийняв об’єкт – столова (1980 року; інвентарний номер 00043).
Відповідно до ст.329 Цивільного кодексу України - юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Згідно до статті 334 Цивільного кодексу встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
В свою чергу, суд вважає за необхідним звернути увагу на те, що згідно до положень статті 5 Цивільного кодексу про дію законів у часі та п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого правила ст. 344 Цивільного кодексу про набувальну давність поширюються на випадки, коли володіння майном розпочалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 344 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Як раніше вказувалося судом, 24 вересня 2002 року СВК «Восход» передав, а ТОВ АПФ «Поле» прийняв об’єкт – столова (1980 року; інвентарний номер 00043), що підтверджується актом прийому-передачі.
Ураховуючи, що Цивільний кодексу України набрав чинності з 1 січня 2004 р. (п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу), норми ст. 344 Цивільного кодексу України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року, а отже, визнання судом права власності на нерухоме майно не може мати місце раніше 1 січня 2012 року.
На час звернення до суду (16 серпня 2010 року) строк володіння позивачем спірним об’єктом становить лише 8 років.
Посилання позивача на тій факт, що спірне майно, а саме будівля столової, знаходиться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Поле», не може бути прийнято до уваги судом за наступними підставами.
Так, згідно п-п.4 п.9 листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001р № 01-8/98р «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані зі здійсненням права власності і його захистом», перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, можливість звернення до суду за захистом своїх прав або охоронюваних законом інтересів пов'язується як процесуальним, так і матеріальним законом, з порушенням, оспорюванням, а також невизнанням цих прав іншими особами, виникненням у них сумнівів у належності, зокрема, майна позивачеві, чим створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності.
Однак, позивач не навів обставин і доказів, які б свідчили як про наявність у нього матеріального права, так і про його порушення відповідачем у справі, що унеможливлює здійснення його судового захисту саме від цього відповідача.
Отже, позивачем не виконанні вимоги п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, щодо обґрунтованості позовних вимог, при цьому суд враховує, що обов’язок щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону, в даному випадку позивача.
05 жовтня 2010 року, після виходу з нарадчій кімнати, суд оголошує вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 07 жовтня 2010 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 77, 82-84 ГПК України, суд
ВИРIШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.