ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" вересня 2010 р.
16 год.49 хв.Справа № 2-а-1568/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Гричановська А.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача Державної податкової інспекції у м. Херсоні - Мкртчян А.С.,
представника відповідача Державної податкової адміністрації у Херсонській області - Оксененко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до ОСОБА_2 - головного державного податкового ревізора - інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Літвінова Володимира Віталійовича - головного державного податкового ревізора - інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про захист порушених прав,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 - головного державного податкового ревізора - інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Літвінова Володимира Віталійовича - головного державного податкового ревізора - інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Державної податкової інспекції у м. Херсоні про захист порушеного права, визначеного ст.ст. 30, 32, 41, 42, 55, 57, 59 Конституції України, ст. 31 Закону України “Про інформацію”, ст. ст. 7, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" зі сторони відповідачів будь-яким способом на розсуд суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка позивача проведена без попередження про проведення такої перевірки та без згоди на її проведення, чим порушено приписи Закону України “Про державну податкову службу в Україні”. ФОП ОСОБА_1 вважає, що перевіряючими незаконно проведено збір інформації про суб’єкта господарювання без його згоди, що порушило його конституційні права та норми Закону України “Про інформацію”. Рішення про застосування штрафних санкцій прийняті без участі підприємця, що є порушенням права доступу до інформації, права заперечувати її правильність, повноту, доречність.
Позивач уточнив, що належним способом захисту його прав буде дослідження правомірності дій посадових осіб щодо проведення перевірки та дослідження законності прийнятих рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Представники відповідачів ДПІ у м. Херсоні, ДПА у Херсонській області, відповідач ОСОБА_2 заперечили проти задоволення позову, оскільки жодних порушень щодо організації та проведення перевірки посадовими особами податкової служби не допущено. Перевірка проведена відповідно до плану перевірок та направлення на перевірку. Під час перевірки була присутня ОСОБА_6, дружина позивача. За результатами перевірки складений акт від 24.02.2010 р. № 256/21/22/23/2532202570/319, у якому зафіксовано наступні порушення: зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі - Єдиний державний реєстр), не роздрукування через реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) контрольних стрічок та не забезпечення їх зберігання протягом трьох років, введення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та здійснення продажу товарів із порушенням порядку їх обліку, не забезпечення зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення. За результатами даної перевірки на підставі акту до позивача були застосовані штрафні санкції.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача ОСОБА_2, представників відповідачів ДПІ у м. Херсоні, ДПА у Херсонській області, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою та здійснює свою підприємницьку діяльність у магазині "Продукти" за адресою: АДРЕСА_1.
Судом встановлено, що 24.02.2010 р. головними державними податковими ревізорами-інспекторами ОСОБА_2, Літвіновим В.В., було проведено перевірку дотримання суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання готівки, наявності торгових патентів і ліцензій ФОП ОСОБА_1 у магазині "Продукти" за адресою: АДРЕСА_1.
Перевірка проведена на підставі направлення на перевірку № 252/237 від 01.02.2010 р., виписаного на підставі плану перевірок суб’єктів господарювання відділом контролю за суб’єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб з 01.02.2010р. по 28.02.2010 р., затвердженого наказом ДПА у Херсонській області.
Щодо позиції позивача про неправомірність проведення перевірки без попереднього повідомлення про її проведення за 10 днів, відповідно до ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ, необхідно зазначити наступне.
Статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок. Проте, як слідує з назви статті 11-1: "Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів)", а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).
В той же час, згідно до частини 7 статті 11-1 перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі –Закон № 265/95-ВР) та Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”від 19.12.1995р. № 481/95 (далі –Закон № 481/95), вважаються позаплановими.
Виходячи з системного аналізу норм Законів № 509-ХІІ та № 481/95-ВР слідує висновок про врегулювання підстав проведення планових, позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), саме частиною 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ. При цьому, віднесення до позапланових - перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом № 481/95-ВР, не означає необхідність застосування підстав, викладених в частині 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ, оскільки ці підстави стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
Таким чином, суд не погоджується із твердженням позивача про відсутність у посадових осіб ДПА у м. Херсоні права на проведення перевірки без попереднього повідомлення про її проведення за 10 днів.
Проте, суд вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягають скасуванню, у зв'язку із наступними обставинами.
Із пояснень відповідача ОСОБА_2 - головного державного податкового ревізора - інспектора ДПА у Херсонській області, наданих у судовому засіданні, встановлено, що зайшовши до магазина, ревізори придбали пачку цигарок "Мальборо", продавець провела розрахункову операцію із застосуванням РРО, видавши фіскальний чек. Після цього інспектори вручили направлення на перевірку ОСОБА_6, дружині ФОП ОСОБА_1
На запитання суду, чому направлення на проведення перевірки не було вручено продавцю, яка провела розрахункову операцію, ревізор ОСОБА_2 відповів, що направлення вони вручили дружині ФОП ОСОБА_1, оскільки вважають, що дружина має право виступати від імені свого чоловіка як суб'єкта підприємницької діяльності.
Допитана в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що є фізичною особою - підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування та здійснює підприємницьку діяльність у тому ж приміщенні, що і ФОП ОСОБА_1, а саме: у магазині "Продукти" за адресою: АДРЕСА_1. Щодо порядку проведення перевірки пояснила, що ревізори після придбання у продавця її чоловіка пачки цигарок, вручили направлення на перевірку їй як дружині, у направленні вона зазначила, що ревізори до перевірки недопущені у зв'язку із відсутністю ФОП ОСОБА_1
Із досліджених у судовому засіданні направлення на перевірку та плану перевірок вбачається, що вони передбачали здійснення перевірки ФОП ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_3).
Розрахункова операція (реалізація пачки цигарок "Мальборо" за 8,00 грн.), зафіксована в акті перевірки, була проведена продавцем ФОП ОСОБА_1.
Направлення на проведення перевірки було вручено ФОП ОСОБА_6, яка здійснює підприємницьку діяльність у тому ж приміщенні, проте не має відношення до підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1.
Відповідно до ст. 11-2 Закону № 3813-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Як встановлено у судовому засіданні із пояснень відповідача ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6, направлення на перевірку не було вручено продавцю магазину, яка проводила розрахункову операцію, реалізовувала товар і була допущена до каси - тобто фактично діяла від імені ФОП ОСОБА_1
Суд не бере до уваги твердження відповідача ОСОБА_2, що ревізори мали право приступити до проведення перевірки, пред’явивши посвідчення та надавши направлення дружині власника магазину, оскільки дана особа не має відношення до діяльності ФОП ОСОБА_1, перевірка якого здійснювалась.
Отже у судовому засіданні встановлено, що старші державні податкові ревізори-інспектори ОСОБА_2 і Літвінов В.В. розпочали проводити перевірку магазину "Продукти", що належить ФОП ОСОБА_1, не вручивши направлення на проведення перевірки уповноваженій особі.
Суд погоджується із позивачем у тому, що ревізори не мали права приступати до проведення перевірки, не вручивши направлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ДПА у Херсонській області та ДПІ у м. Херсоні є органами державної влади і, відповідно, їх діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції та аналогічним вимогам ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізовується з дотриманням порядку, встановленого законом.
З огляду на викладене суд вважає, що перевірка позивача була проведена з порушенням закону, оскільки направлення на перевірку вручено неуповноваженій на те особі, а тому згідно ч.3 ст.70 КАС України, всі докази одержані в результаті проведеної перевірки, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов’язане із самою протиправністю дій.
Акт державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Задовольнити позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - головного державного податкового ревізора - інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Літвінова Володимира Віталійовича - головного державного податкового ревізора - інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Державної податкової інспекції у м. Херсоні про захист порушених прав повністю.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.03.2010 р. № 0005732307 та № 0005742307.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 вересня 2010 р..
Суддя Морська Г.М.
кат. 2.11.9