Справа №2-4040/07

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 березня 2007 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого    -                 судді Граніна В.Л.

при секретарі                                         Бєляєвої В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя.

У попердньому судовому засіданні сторони просять визнати укладену ними мирову угоду, яка полягає в наступному.

Сторони визнають, що підчас перебування у зареєстрованому шлюбі ними була придбана квартира АДРЕСА_1, право власності на яку оформлено на ім'я відповідачки на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого на Одеській товарній біржі, реєстраційний № 12033 та в КП "ОМБТІ та РОН" під № 88 стор. 199 кн.127 пр. З січня 1996 року.

Сторони також визнають, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя та їх долі в неї є рівними, тобто кожному з них належить по 1/ 2 частині зазначеного майна. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2007 року, яким вищевказана угода купівлі-продажу визнана дійсною, не порушує право власності кожної із сторін на їх частку у спільному майні. По взаємної домовленості, виходячи з ринкової вартості, сторони оцінюють квартиру АДРЕСА_1 в суму, еквівалентну шестидесяти тисячам доларів США. Таким чином, 1/2 частина вказаного майна складає еквівалент тридцяти тисяч доларів США. Сторони домовились про добровільний розподіл майна, яке є їх спільною сумісною власністю, у такому порядку. ОСОБА_1 передає ОСОБА_2 і визнає за нею право власності на 1/ 2 частину квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_2 сплачує ОСОБА_1 грошову компенсацію за належну йому долю в спільної сумісної власності подружжя у розмірі, еквівалентному тридцяти тисячам доларів США, які ОСОБА_1 отримав підчас підписання мирової угоди, про що свідчить його особистий підпис. Таким чином, ОСОБА_2 належить право власності на квартиру АДРЕСА_1: на 1/ 2 її частину як на її долю в спільній сумісній власності подружжя та на іншу 1/2 частину як на долю, передану їй ОСОБА_1 підчас укладання даної мирової угоди.

Крім того, ОСОБА_1 зобов'язується у строк до 2 квітня 2007 року знятися з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1, оскільки шлюб між сторонами припинений 23 грудня 1999 року і з цього часу вони разом не мешкають. Це зобов'язання ОСОБА_1 приймає на себе виходячи також з того, що передача їм ОСОБА_2 права власності на 1/ 2 частину вказаного майна взамін отримання від останньої вищезазначеної грошової компенсації припиняє не тільки його права володіння та розпорядження переданим майном, а також право користування квартирою, розташованою за названою адресою. ОСОБА_1 обізнаний також і про те, що у разі невиконання їм у встановлений строк прийнятого на себе зобов'язання по зняттю з реєстраційного обліку він може бути знятий з нього у судовому порядку.

На підставі викладеного сторони просять суд постановити ухвалу про визнання укладеної між ними мирової угоди, відповідно до якої визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/ 2 частину квартир АДРЕСА_1.

Сторони усвідомлюють наслідки ст. 206 ЦПК України, якою передбачено, що у разі закриття провадження по справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що мирова угода, укладена сторонами, може бути визнана судом.

Домовленість сторін про передачу у власність ОСОБА_2 ОСОБА_1 належної йому 1/ 2 частини спірної квартири як майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя взамін отримання їм від неї підчас підписання мирової угоди грошової компенсації, а також зобов'язання ОСОБА_1 по зняттю з реєстраційного обліку у вказаній квартирі, відповідає нормам діючого законодавства, не суперечить закону, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2007 року, яким угода купівлі-продажу вищевказаної квартири, укладена 28 грудня 1995 року та зареєстрована на Одеській товарній біржі, реєстраційний № 12033 визнана дійсною, ухвалене на підставі норм цивільного законодавства. Правовідносини, які є предметом розгляду у даній цивільній справі, регулюються нормами сімейного законодавства і не порушують права сторін на майно, яке є їх спільною сумісною власністю та не перешкоджують можливості розподілу цього майна шляхом укладання сторонами зазначеної мирової угоди.

Таким чином, зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, дозволяють врегулювати виникший спір у попередньому судовому засіданні і прийняти рішення про визнання укладеної між сторонами мирової угоди та про закриття провадження по справі. Наслідки визнання мирової угоди, передбачені ст. 206 ЦПК України, сторонам роз'яснені.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,130,175,205,206 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Визнати мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, згідно якої:

·        визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1: на 1/ 2 її частину як на її долю в спільній сумісній власності подружжя    та на іншу 1/ 2 її частину як на долю, передану їй ОСОБА_1 підчас укладання даної мирової угоди взамін отриманої від ОСОБА_2 грошової компенсації;

·        зобов'язати ОСОБА_1 у строк до 2 квітня 2007 року знятися з реєстраційного обліку АДРЕСА_1.

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги.