ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2010 рокуСправа № 2а-2232/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Йовик С.Б.,

за участю представника позивача Семенюк Л.В.,

представника відповідача Бугайова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Луцьккондитер» (далі – позивач, ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер») звернулося з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції (далі – відповідач, Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000152302/2 від 26 липня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 117459,00 грн. та №0000142302/2 від 26 липня 2010 року, яким товариству визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 725,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту перевірки від 31.03.2010 року Луцькою ОДПІ зроблено висновок про порушення позивачем абз. «а» п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року на 117459 грн., п.п.7.4.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону, в результаті чого товариством завищено податковий кредит грудня 2009 року на суму ПДВ 56494 грн. внаслідок включення витрат, що не підтверджують зв’язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку, п.п.7.4.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» завищено податковий кредит січня 2010 року на суму ПДВ 424383 грн. внаслідок включення витрат, що не підтверджують зв’язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено податковий кредит січня 2010 року на суму ПДВ 1018 грн. внаслідок включення витрат, що не підтверджені податковими накладними, пункту 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982 (Порядок №166), в результаті чого невірно відображені оплачені частини залишків від'ємних значень, фактично оплачені отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.26 декларації) за січень 2010 року на 769322 грн.

Позивач вважає безпідставними висновки податкового органу в акті перевірки про те, що господарські операції з Волинською філією ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України, ТзОВ «ТД «Поларт Трейд», ТзОВ «ВАККО», ТзОВ «ЗЕТТА-ФІН» та ТзОВ «Штудіан» не пов'язані з господарською діяльністю ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер». Позивач правомірно відніс до складу податкового кредитку суми ПДВ, сплачені (нараховані) вищевказаним контрагентам в складі витрат за надані послуги, оскільки останні безпосередньо пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем продукції (робіт, послуг) та підтверджуються відповідними первинним документами.

Відповідач в запереченні на адміністративний позов позовні вимоги ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» не визнав, зазначивши, що податковим органом при проведенні перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2010 року встановлено, що позивач мав господарські відносини з Волинською філією ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України, ТзОВ «ТД «Поларт Трейд», ТзОВ «ВАККО», ТзОВ «ЗЕТТА-ФІН» та ТзОВ «Штудіан». При проведенні перевірки ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» не надано перевіряючим документів, які б підтверджували зв'язок понесених позивачем витрат по укладених з вищезазначеними товариствами договорах із господарською діяльністю платника податку. Луцька ОДПІ вважає, що дані послуги неможливо віднести до тих, що стосуються господарської діяльності підприємства, тому позивачем завищено податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах з вищезазначеними товариствами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з мотивів, викладених в письмових запереченнях проти позову, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер».

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністратвний позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 травня по 31 грудня 2009 року. За результатами перевірки складено акт №1730/23-3/00382027 від 31.03.2010 року, у висновках якого зазначено, що перевіркою не підтверджено відображене позивачем у декларації за січень 2010 року бюджетне відшкодування та встановлено порушення ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер»  «а» п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року на 117459 грн., п.п.7.4.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону, в результаті чого товариством завищено податковий кредит грудня 2009 року на суму ПДВ 56494 грн. внаслідок включення витрат, що не підтверджують зв’язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку, п.п.7.4.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» завищено податковий кредит січня 2010 року на суму ПДВ 424383 грн. внаслідок включення витрат, що не підтверджують зв’язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено податковий кредит січня 2010 року на суму ПДВ 1018 грн. внаслідок включення витрат, що не підтверджені податковими накладними, пункту 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982 (Порядок №166), в результаті чого невірно відображені оплачені частини залишків від'ємних значень, фактично оплачені отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд.26 декларації) за січень 2010 року на 769322 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення  від 14 квітня 2010 року №0000152302/0 та №0000142302/0, які були оскаржені позивачем в адміністративному порядку і залишені без змін, у зв’язку з чим в даній справі позивач оскаржує остаточні податкові повідомлення-рішення від 26 липня 2010 року                            №0000152302/2, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 117459,00 грн. та №0000142302/2, яким товариству визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 725,00 грн.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7  цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Як визначено абзацом “а” підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно із пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану  вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пункту 7.4 статті 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як встановлено судом, 01 вересня 2008 року між ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» (покупець) та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» в особі Волинської філії (постачальник) укладено договір №11-40-8 на поставку природного газу (а.с.31-33). 15 вересня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №7 до договору про поставку природного газу протягом періоду з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року (а.с.34). 30 грудня 2009 року між позивачем та ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» в особі Волинської філії укладено договір №11-40-10 поставки природного газу протягом періоду з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року (а.с.38-40). За результатами виконання вказаних договорів сторонами складено акти передачі-приймання природного газу від 31.12.2009 року та від 31.01.2010 року (а.с.35, 41). ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» в особі Волинської філії виписано податкові накладні позивачу від 30.11.2009 року №883061/1, від 31.12.2009 року №889494/1 та від 31.01.2010 року №689/1 (а.с.36, 37, 42). Позивачем частково здійснено розрахунки за поставку природного газу, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.43-49).

Судом також встановлено, що 20 квітня 2009 року між ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» (комітентом) та ТзОВ «ТД «Поларт-Трейд» (комісіонером) укладено договір комісії № 1-к (а.с.61-61). Предметом договору є укладення з третіми особами за винагороду договорів на закупівлю на внутрішньому ринку сировини для виготовлення кондитерських виробів. Згідно із звіту про виконання зобов’язань по вищезазначеному договору комісії від 30.01.2010 року комісіонером було виконано доручення комітента по купівлі сировини у січні 2010 року (а.с.65). За результатами виконання договору сторонами було підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 та виписано податкову накладну від 30.01.2010 року №85 із зазначенням вартості комісійної винагороди (а.с.63, 64).

Факт поставки ТзОВ «ТД «Поларт-Трейд» на адресу позивача сировини відповідно до договору комісії підтверджується дослідженими в судовому засіданні податковими та видатковими накладними за період з 04.01.2010 року по 29.01.2010 року (а.с.66-128). Товариством здійснювались розрахунки за сировину відповідно до платіжних доручень (а.с.129-142).

Крім того, 27 серпня 2009 року між позивачем (клмітентом) та ТзОВ «ТД «Поларт-Трейд» (комісіонером) було укладено договір комісії №4, предметом якого є укладення з третіми особами договорів на реалізацію на внутрішньому ринку кондитерських виробів (а.с.143-144). Відповідно до звіту про виконання зобов'язань по даному договору комісії від 30.01.2010 року комісіонером виконано доручення комітента по продажу кондитерських виробів у січні 2010 року (а.с.147). За результатами виконання договору сторонами було підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000002 та виписано податкову накладну від 30.01.2010 року №86 із зазначенням вартості комісійної винагороди (а.с.145, 146).

На підтвердження факту реалізації кондитерських виробів комісіонером позивач надав реєстри виданих та податкових накладних по ТзОВ «ТД «Поларт-Трейд» за січень 2010 року та виписку по банківському рахунку товариства про здійснення оплати за кондвироби згідно договору №4 від 27.08.2009 року (а.с.148-157).

Разом з тим, відповідно до договору №98 від 01 листопада 2009 року, укладеного між ТзОВ «ТД «Поларт-Трейд» (виконавець) та ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» (замовник), виконавець зобов'язувався надати інформаційно-консультативні послуги, а саме: вивчення та дослідження ринку кондитерських виробів (а.с.158-160). За результатами виконання вказаного договору сторонами підписано акт №ОУ-0000003 та виписано податкову накладну від 29.01.2010 року №867 із зазначенням вартості наданих інформаціно-консультаційних послуг (а.с.161, 162).

На підтвердження виконання ТзОВ «ТД «Поларт-Трейд» умов договору позивачем надано суду Графіки дослідження ринку кондитерських виробів з 2007 року по 2009 рік (а.с.163-175).

Крім того, судом встановлено, що ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» (замовник) та ТзОВ «Вакко» (виконавець) укладено наступні угоди:

- від 01 грудня 2009 року про надання послуг, а саме: правової інформаційно-консультативної допомоги з юридичних питань, пов'язаних з діяльністю підприємства, вчинення ряду дій пов'язаних з врегулюванням спорів, що виникають між суб'єктами господарської діяльності та замовником, з метою їх досудового врегулювання, у разі не досягнення згоди та не вирішення питань в досудовому порядку виконавець розробляє процесуальні документи, вчиняє необхідні дії для захисту інтересів замовника в суді (а.с.176-177);

- №В-7/12/09 від 07 грудня 2009 року про виготовлення поліграфічної продукції (а.с.190-192);

- №12-09 від 09 грудня 2009 року  про надання послуг, а саме: забезпечення розповсюдження власними силами і на власний ризик POS-матеріалів (флаєрів, плакатів акційних новорічних, плакатів рекламних новорічних) (а.с.197).

На виконання зазначених договорів ТзОВ «Вакко» видано позивачу податкові накладні: від 28.01.2010 року №812 про поставку послуг по доарбітражному врегулюванню спорів, від 28.01.2010 року №810 про поставку послуг по виготовлення плакатів та флаєрів, від 28.01.2010 року №811 про поставку послуг по розміщенню POS-матеріалів (а.с.179, 196, 200). Виконання договорів підтверджено наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг), звітами про надані послуги (а.с.178, 180, 193, 194, 199).

Судом також встановлено, що між ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» (азмовник) та ТзОВ «Штудіан» (виконавець) було укладено договір від 02 грудня 2009 року про надання послуг з мерчендайзингу товарів (а.с.201-204). Виконання зазначеного договору підтверджено наявними в матеріалах справи актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.205), звітом про надані послуги (а.с.207). ТзОВ «Штудіан» виписано позивачу податкову накладну від 28.01.2010 року №33-2801 (а.с.206).

Згідно договору на виконання робіт та надання послуг №Z-26/10-09 від 26 жовтня 2009 року, укладеного між ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» (замовник) та ТзОВ «ЗЕТТА-ФІН» (виконавцем), виконавець зобов'язувався виконати наступні роботи: складання графіку вантажопотоку, моделювання транспортних мереж і розрахунок найкоротших відстаней, планування маршрутів перевезення, надання транспортних засобів (а.с.208-209). На виконання даного договору сторонами було підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.01.2010 року (а.с.210, 211). ТзОВ «ЗЕТТА-ФІН» виписано на адресу позивача податкову накладну від 28.01.2010 року №777 (а.с.212). Окрім цього, на підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано суду розрахунки дотримання оптимальних маршрутів перевезення (а.с.213, 214).

Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні договори та документи, що підтверджують їх виконання, суд дійшов висновку, що перевіряючими в акті перевірки безпідставно зроблено висновок про відсутність детального переліку наданих відповідно до договорів послуг та їх конкретного зв'язку із специфікою діяльності ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер».

Із врахуванням досліджених в судовому засіданні первинних документів бухгалтерського та податкового обліку за вищезазначеними господарськими операціями суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту, виходячи, зокрема,  з того, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є подальше використання товарів (основних фондів) отриманих в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи – платника податку.

Згідно із статтею 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під господарською діяльністю законодавець визначає будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону  не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Досліджені судом первинні документи спростовують висновки відповідача стосовно їх невідповідності вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, податкові накладні, акти виконаних робіт та звіти про виконану роботу містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.  

Таким чином, сума податкового кредиту позивача сформована  на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих контрагентами позивача за  господарськими операціями на основі укладених та виконаних угод, що встановлено судом.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що товариство в листопаді 2009 року продало власні основні засоби, а тому безпідставним є включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням природного газу, оскільки як вбачається з матеріалів справи згідно укладених позивачем договорів оренди від 02.11.2009 року із ТзОВ «ТД «Поларт-Трейд» (а.с.239) та від 12.01.2010 року із ТзОВ «Поларт-Інвест» (а.с.51-52) товариство орендувало комплекс приміщень з розташованим на ньому обладнанням та зобов'язане було вносити оплату комунальних послуг згідно лічильників.

Безпідставними є також посилання Луцької ОДПІ на відсутність зв'язку отриманих позивачем послуг із господарською діяльністю товариства, оскільки такі послуги стосувались діяльності ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» по виготовленню, реалізації, просуванню на ринку тощо кондитерських виробів. При цьому суд враховує ту обставину, що основним видом діяльності товариства за КВЕД є виробництво какао, шоколаду та цукристих кондитерських виробів (а.с.31).

Враховуючи вищезазначене, суд вважає безпідставними та такими, що не базуються на фактичних обставинах справи, висновки відповідача в акті перевірки від 31 березня 2010 року.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу статті 2 КАС України прийняття рішення обґрунтовано зобов’язує суб’єкта владних повноважень врахувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, уникаючи висновків, що базуються на припущеннях. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.  

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх і безумовних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх рішень.

Виходячи з наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції від 26 липня 2010 року №0000152302/2 та №0000142302/2.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 20 вересня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій