Справа № 2-3493/10

Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29 вересня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання Алманової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заміну товару неналежної якості та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

До Малиновського районного суду м. Одеси 28 квітня 2007 р. звернувся ОСОБА_1 з позовом до меблевого салону „Любой каприз”  в особі власника,  ОСОБА_3 про заміну товару неналежної якості та відшкодування моральної шкоди. Обгрунтовуючи заявлені вимоги позивач повідомив, що 23 березня 2006 року придбав у меблевому салоні „Любой каприз” кутовий диван „Монреаль”, що підтверджується товарним чеком та гарантійним паспортом (а.с. 3); але у березні 2007 р. виявив наявність дефекту частин дивану, що перешкоджає його використанню. Позивач зазначає, що звернувся до меблевого салону з вимогою усунути дефект товару на підставі гарантії, але після повернення до салону частини дивану йому було запропоновано сплатити вартість ремонту, тим самим заподіяно матеріальну та моральну шкоду. (а.с. 2).

В процесі судового розгляду позивач неодноразово змінював та уточнював позовні вимоги, змінюючи відповідача по справі, вимоги щодо розміру відшкодування та моральної шкоди. (а.с. 17-18, 36, 51-52, 65-67, 176-178).

Відповідачем на протязі розгляду справи також неодноразово заявлялись письмові заперечення проти позовних вимог (а.с. 48-50, 70-71).

На підставі заяви про уточнення позовних вимог від 20.12.2007 р. до участі у справі залучено ОСОБА_2, як належного відповідача по справі.

В заяві від 26 липня 2010 року ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги і просив суд зобов’язати відповідача замінити товар неналежної якості, стягнути з відповідача 7 тис. грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди, та стягнути витрати на проведення експертиз та правову допомогу.

З метою роз’яснення причини виникнення дефекту товару ухвалою суду (головуючий суддя Дрішлюк А.І.) від 28 серпня 2007 року було призначене проведення судової товарознавчої експертизи, та зупинене провадження по справі на час проведення експертизи (а.с. 23).

Як вбачається зі скарги позивача від 05 листопада 2007 року (а.с. 28), та клопотання ОНДІСЕ від 06 листопада 2007 р. (а.с. 29), відповідач не надав експерту ОНДІСЕ доступ до об’єкта дослідження, тим самим зробивши проведення експертизи неможливим.

В процесі проведення попереднього судового засідання позивач подав заяву  про призначення судової експертизи за вх. №13951 від 03 жовтня 2008 р. (а.с. 83), в якій було запропоновано відповідні питання для проведення експертизи. Представниками відповідача було подано заперечення проти поданого клопотання за вх. №14345 від 09 жовтня 2008 р.

Ухвалою від 13 жовтня 2008 року було призначене проведення судової товарознавчої експертизи з метою опису дефектів товару, роз’яснення причин і часу їх виникнення, та зупинене провадження по справі на час проведення експертизи (а.с. 23).

Згідно висновку експертизи, складеного співробітником ОНДІСЕ експертом ОСОБА_4  №16024/25 від 10.11.2008 року (а.с. 108-114), виявлені дефекти мають виробничий чи експлуатаційний  характер, і час їх виникнення встановити неможливо, таким чином відповідний висновок експертизи не відповідає в повній мірі на поставлені судом питання та не приймається судом в повному обсязі до уваги.

24 лютого 2009 р. позивач звернувся до суду з клопотанням (а.с. 126) про призначення додаткової експертизи для розгляду ряду питань, що мають суттєве значення у визначенні причини виникнення дефектів товару.

Ухвалою суду (головуючий суддя Дрішлюк А.І.) від 3 березня 2009 року було призначене проведення судової товарознавчої експертизи, та визначений перелік питань, що має бути представлений на вирішення експертів ОНДІСЕ (а.с. 128-129).

18 травня 2009 р.  Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз було надіслано повідомлення №3033/25 про неможливість надання експертного висновку у межах наданого матеріалу, та через невиконання у встановлений законом термін вимог, що були заявлені експертом в клопотанні від 06 червня 2009 р. (а.с. 130)

Під час розгляду справи, позивачем було заявлене клопотання (а.с. 143, 149-151), згідно з яким ОСОБА_1 просить суд прийняти в якості доказу висновок спеціалісту Центру незалежних споживчих експертиз ОСОБА_5 №4-М від 30.07.2009 року. У висновку зазначається, що диван, представлений позивачем до дослідження має ряд дефектів виробничого характеру, та деякі з них є істотними недоліками, оскільки викликані недодержанням технологічних стандартів під час виготовлення меблів, та вибору неналежної якості деревини для виготовлення опорних конструкцій дивану, що являє собою невідповідність ГОСТ 19917-93.

Для роз’яснення та підтвердження експертного висновку ОСОБА_5 була викликана в судове засідання, та під присягою підтвердила наданий висновок, зокрема вказала, що зазначені істотні недоліки мають прихований виробничий характер, тобто не могли бути помічені та виявлені покупцем під час покупки цих меблів. Використання деревини неналежної якості в конструкціях дивану, що несуть силове навантаження є порушенням вимог ГОСТ для меблевих виробів цього типу. Такий висновок спеціаліста не протиричить висновку судового експерта в описовій частині (встановлені дефекти). Разом з тим, на відміну від висновку судового експерту висновок спеціаліста містить чіткі однозначні відповіді на поставлені судом питання з галузі спеціальних знань, зокрема що дефекти меблі мають скритий виробничий характер.  

    Ст. 1 Закону України „Про захист прав споживачів” визначає істотний недолік як такий, що робить  неможливим  чи недопустимим  використання  товару  відповідно  до  його цільового призначення,  виник з вини виробника (продавця,  виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його  усунення  потребує  понад  чотирнадцять  календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

    Судом встановлено, що сукупність визначених експертизою дефектів та істотних недоліків перешкоджає використанню дивану у якості спального місця, оскільки його висувна частина не функціонує належним чином.  В такому випадку, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині заміну товару неналежної якості, та відповідний висновок суду підтверджується змістом Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду справ за позовами про захист прав споживачів” №5 від 12.04.1996 р. (зі змінами).

      Відповідно до ст. 8 Закону України „Про захист прав споживачів”, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право  вимагати від продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; або вимагати  заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

    Також нормами вищевказаного закону зазначається, що продавець, виробник зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п'ять кілограмів продавцю, виробнику та їх повернення споживачеві здійснюються за рахунок продавця, виробника.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

    Як вбачається зі змісту ст. 673ЦК України, у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, або заміни товару.

    Стосовно позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд керується  ч. 5 ст.4 Закону України „Про захист прав споживачів”, у відповідності до якого споживачі мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяною небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією. З матеріалів справи, експертних висновків та пояснень сторін небезпеку для життя та здоров’я позивача через неналежну якість дивану встановити неможливо, також як і причинно-наслідковий зв’язок між емоційним та фізичним станом позивача та продажем меблі відповідачем. Таким чином, підстав для стягнення моральної шкоди на користь позивача суд не вбачає (ст.. 23 ЦК України). і в частині позовних вимог стосовно матеріальної шкоди відмовляє.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат згідно зі ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. Тому суд вважає можливим стягнути з відповідача  на користь ОСОБА_1 тільки частину суму витрат на проведення експертиз у розмірі 798 грн. 00 коп., та відмовити в стягненні витрати на правову допомогу у розмірі 700 грн., як такі, що не  підтверджені документально.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 16, 20, 22, 23, 651, 655, 673-678, 1167 ЦК України, ст.ст. 4, 8, 22 Закону України  «Про захист прав споживачів», ст.ст.  4, 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про заміну товару неналежної якості та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково .

Зобов’язати ОСОБА_2 замінити придбаний 23 березня 2006 ОСОБА_1 диван „Монреаль” неналежної якості диваном аналогічної марки належної якості.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме витрати на проведення експертиз у розмірі 798 грн. 00 коп.

    В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення апеляційної скарги.

ГОЛОВУЮЧИЙ                                                   А.І. ДРІШЛЮК