УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Кривобокової Н.М.,
суддів: Хруняка Є.В., Гриновецького Б.М.,
з участю: прокурора Когута В.В.,
захисника ОСОБА_2, ОСОБА_1,
розглянувши 27 березня 2007 року у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Рогатинського районного суду від 13 березня 2007 року, -
встановила:
Вказаною постановою суду задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову прокурора Рогатинського району від 28 лютого 2007 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч.2 КК України, та відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно останнього.
Порушуючи кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч.2 КК України, прокурор зазначив, що в 2006 році у ДВС Рогатинського району на виконанні знаходилось зведене виконавче провадження за наказом господарського суду Івано-Франківської області, боржником по якому виступав СГВК „Мрія" с. В. Липиця Рогатинського району і ОСОБА_1 15.03.2006р. було винесено постанову про арешт майна вказаного боржника та оголошено заборону його відчуження. Однак, державний виконавець ОСОБА_1 всупереч інтересам служби, в порушення ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження" та п. 2.1. посадової інструкції, не здійснивши необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення суду, 14.06.2006 року виніс постанову про зняття арешту з майна СГВК „Мрія" при тому, що сума стягнення з боржника по зведеному виконавчому провадженню в користь держави становила 19514 грн. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 13.07.2006р. виніс постанову про зняття арешту з коштів боржника, на підставі якої зняв арешт з розрахункового рахунку №260044827 в АППБ „Аваль", що належав СГВК „Мрія", внаслідок чого рух коштів по вищевказаному розрахунковому рахунку в період з 14.07. по 29.11.2006 року склав 122634 грн., які не були скеровані на виконання рішень суду. Тобто діями ОСОБА_1 було нанесено державі збитки на загальну суму 122634 грн., тому в його діях вбачаються ознаки злочину, передбачені ст. 364 ч.2 КК України.
Задовольняючи скаргу та скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи, суд мотивував своє рішення тим, що за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 встановлено, що останній допустив порушення, які призвели до нанесення державі збитків
Справа №10-24/2007р. Головуючий у І інстанції Марчак Ю.І.
Доповідач: Кривобокова Н.М.
2
на загальну суму 16224 грн., що не відповідає вимогам кваліфікації його дій за ст. ст. 364 ч.2, 364 ч.1 КК України. Крім того, суду не надано матеріалів зведеного виконавчого провадження, вилученого прокуратурою в ДВС Рогатинського району, які б доказували, що в провадженні ОСОБА_1 знаходились рішення судів на суму 122634 грн.
Тому у прокурора Рогатинського району не було достатніх підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ст. 364 ч.2 КК України і передчасно прийнято рішення про необхідність порушення кримінальної справи щодо останнього.
В апеляції у зміненому вигляді прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, покликається на неправильність постанови суду, мотивуючи тим, що при порушенні кримінальної справи у прокурора було достатньо об'єктивних даних, які вказували на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_1 Просить постанову Рогатинського районного суду від 13 березня 2007 року скасувати та направити матеріали на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Кривобокової Н.М., думку прокурора Когута В.Р., який підтримав апеляцію та вважає, що у прокурора Рогатинського району були всі підстави та приводи для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ст. 364 ч.2 КК України, пояснення ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2, які заперечили доводи апеляції і вважали постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши мотиви та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 11 лютого 2005 року „Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи", розглядаючи на досудових стадіях процесу скарги на постанови про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначених постанов і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Суд першої інстанції, скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи, обґрунтовано зазначив, що всупереч вимогам ст. ст. 94, 98 КПК України кримінальна справа порушена без достатніх підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Крім цього, відповідно до вимог ст. 98 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання при порушенні кримінальної справи зобов'язаний винести постанову, в якій повинен вказати приводи та підстави до порушення справи.
В даному випадку прокурором не було дотримано порядку порушення кримінальної справи та оформлення процесуального рішення.
Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в 2006 році, маючи у своєму провадженні, як державний виконавець ДВС Рогатинського району, на виконанні зведене виконавче провадження за наказами господарського суду Івано-Франківської області в користь держави рішення про стягнення 19514 грн., боржником по якому виступив СГВК „Мрія" в с. В. Липиця Рогатинського району, допустив порушення, які призвели до нанесення державі збитків на загальну суму 16224 грн., що не містить кваліфікуючих ознак злочину, передбаченого ч.2 та ч.1 ст. 364 ч.2 КК України у вигляді матеріальної шкоди.
Покликання апелянта на те, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження" є безпідставним, оскільки вказана стаття передбачає підстави звільнення майна з-під арешту, але майна під арештом не було, так як його не було виявлено. Згідно довідок Івано-Франківського ОБТІ та 2-го МРВ м. Калуша ВДАІ в Івано-Франківській області за СГВК „Мрія" майно на праві власності та автотранспортні засоби не зареєстровані (а.с. 5, 6).
Крім того, в матеріалах перевірки по факту зловживання службовим становищем державним виконавцем ДВС в Рогатинському районі ОСОБА_1 відсутні докази, які б вказували, що в нього в провадженні знаходились рішення судів на загальну суму
3
122634 грн. Всупереч вимогам ст. 236-8 КПК України прокурор відмовилась надати суду матеріали зведеного виконавчого провадження, які знаходились в провадженні виконавця ОСОБА_1 в 2006 році та були вилучені прокуратурою в ДВС Рогатинського району на підставі рішення суду. При розгляді скарги в суді першої інстанції прокурор ствердила, що вилучені прокуратурою вказані матеріали зведеного виконавчого провадження не можуть бути надані суду для огляду, оскільки вони отримані під час досудового слідства і вони не були підставою та предметом для порушення кримінальної справи. Дану обставину прокурор підтвердив в апеляційній інстанції. У відповідності з вимогами п.п. 5, 6 ст. 236-8 КПК у разі неподання без поважних причин до суду матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, суддя вправі визнати відсутність цих матеріалів підставою для скасування постанови про порушення кримінальної справи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав факт неподання без поважних причин до суду матеріалів зведеного виконавчого провадження, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи.
Тому при порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ст. 364 ч.2 КК України, були відсутні достатні дані про наявність ознак цього злочину, тобто підстави для порушення кримінальної справи.
Твердження в апеляції про те, що на момент порушення кримінальної справи були зібрані достатні дані є необґрунтованими, оскільки оскаржувана постанова винесена передчасно з порушенням вимог ст. ст. 22, 94, 97, 98 КПК України.
Доводи апелянта про допущення судом грубих порушень при забезпеченні участі захисника ОСОБА_2 на відповідній стадії є безпідставними. Як вбачається із змісту постанови суду від 12 березня 2007 року дане питання вирішувалось і прийнято рішення відповідно до вимог ст. 236-7,236-8 КПК України.
Таким чином підстав для задоволення апеляції колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Рогатинського районного суду від 13 березня 2007 року, відносно ОСОБА_1за ст. 364 ч.2 КК України, - без зміни.