УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Кривобокової Н.М.,
суддів: Гриновецького Б.М., Ткачук Н.В.,
з участю: прокурора Лизака Р.В.,
захисника ОСОБА_3,
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1,
ОСОБА_4,
розглянувши 02 квітня 2007 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Тисменицького районного суду від 22 грудня 2006 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, жителя АДРЕСА_1, учня 3-го курсу Івано-Франківського ВПУ №21, неодруженого, несудимого, громадянина України, -засуджено за ст. 187 ч.4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна; за ст. 186 ч.5 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки чотири місяці позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна; за ст. 186 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на три роки один місяць позбавлення волі; за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання - три роки шість місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.
ОСОБА_2 за ч.3 ст. 28, ч. З ст. 357 КК України виправдано.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, жителя АДРЕСА_2
Справа №11-120/2007р. Головуюча у І інстанції Хоминець М.М.
Категорія ст. ст. 187 ч.4, Доповідач: Кривобокова Н.М.
186 ч.5,186 ч.2,185 ч.3
2
неодруженого, несудимого, громадянина України, -засуджено за ст. 187 ч.4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна; за ст. 186 ч.5 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на один рік чотири місяці позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна; за ст. 185 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на один рік три місяці позбавлення волі; за ст. 185 ч.2 КК України на один рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів - один рік шість місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.
ОСОБА_1 за ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 357 та ст. 357 ч.3 КК України виправдано.
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, жителя АДРЕСА_3, неодруженого, несудимого, громадянина України, - засуджено за ст. 187 ч.4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна; за ст. 186 ч.5 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки чотири місяці позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна; за ст. 186 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання - два роки шість місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.
ОСОБА_4 за ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 357 та ч. 3 ст. 185 КК України виправдано.
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_5, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_4, вдівця, на утриманні неповнолітній син, непрацюючого, несудимого, громадянина України, -
засуджено за ст. 185 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на шість місяців
арешту; за ст. 304 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на чотири місяці арешту.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання
більш суворим остаточно визначено покарання шість місяців арешту.
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, жителя АДРЕСА_6, неодруженого, непрацюючого, несудимого, громадянина України, -
засуджено за ст. 185 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 600 грн.
штрафу.
3
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 - тримання під вартою - залишено без зміни. Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 рахується з часу їх фактичного затримання, а саме: ОСОБА_2 - з 13 лютого 2006р., ОСОБА_4 - з 30 березня 2006р., ОСОБА_1 - з 12 березня 2006р., ОСОБА_5 - з 06 вересня 2006р., зарахувавши попереднє ув'язнення у строк відбуття покарання.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 у солідарному порядку на користьОСОБА_7 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди; на користь ОСОБА_8 300 грн. матеріальної та 3000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_9 1000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_10 500 грн. моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 у складі організованої групи 20, 22 та 26 січня 2006 року, шляхом вчинення грабежів, відкрито заволоділи майном потерпілих ОСОБА_10 на суму 987 грн., ОСОБА_11 на суму 60 грн., ОСОБА_12 на суму 573,20 грн., ОСОБА_13 на суму 433 грн., а всього чужим майном на загальну суму 2053,20 грн., а шляхом вчинення розбоїв відкрито заволоділи майном потерпілих ОСОБА_7 на загальну суму 3630 грн., ОСОБА_8 на загальну суму 598 грн., а всього чужим майном на загальну суму 4228 грн.
Крім того, 28 січня 2006р. близько 20 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_4, перебуваючи в АДРЕСА_7, відкрито заволоділи мобільними телефонами потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 відповідно на суми 833 грн. та 820 грн.
В другій половині вересня 2003р. близько 19 год. ОСОБА_2, будучи неповнолітнім, проник в будинок потерпілого ОСОБА_16, що в АДРЕСА_1, звідки таємно викрав гроші в сумі 1000 грн.
28 листопада 2005р. біля 2 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 проникли в житловий будинок ОСОБА_17 звідки таємно викрали кольоровий телевізор марки „Оріон" на загальну суму 950 грн.
В ніч на 26 серпня 2005р. ОСОБА_1, прибувши на автомобілі марки „Фольксваген-Пасат" в с. Козино Тисменицького району, таємно проник в приміщення сільського відділення зв'язку, звідки викрав майно на суму 623 грн.
На початку листопада 2005р. в нічний час ОСОБА_1 з автомобіля марки АЗЛК-412 ИЄ, який належить потерпілому ОСОБА_17, що знаходився біля будинку АДРЕСА_8 таємно викрав майно на загальну суму 1102 грн.
Підсудний ОСОБА_5 в кінці квітня 2004 року близько 19 год. з господарського приміщення господарства потерпілого ОСОБА_16, що в АДРЕСА_1 викрав майно на загальну суму 1120 грн., втягнувши при цьому у злочинну діяльність свого малолітнього сина - ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_6 року народження.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації вчинених злочинів, просить вирок скасувати, у зв'язку з призначенням ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 м'якого покарання та постановити свій вирок, яким призначити більш суворе покарання.
В апеляції захисник ОСОБА_3 покликається на невідповідність вироку фактичним обставинам справи. Вважає необґрунтованим засудження ОСОБА_1 у вчиненні розбійних нападів в складі організованої групи. Просить вирок змінити, пом'якшити ОСОБА_1 покарання, застосувавши ст. 75 КК України та виключити додаткову міру покарання - конфіскацію майна.
4
Щодо засудженого ОСОБА_6 апеляції не подавались.
В апеляційній інстанції засуджений ОСОБА_1 заперечив факт вчинення ним грабежів та розбійних нападів у складі організованої групи, визнав вину у вчиненні крадіжок та пояснив, що він виконував роль водія. З ОСОБА_2 та ОСОБА_4 познайомився як таксист, спільних інтересів поза роботою у них не було. Просив вирок змінити, застосувавши до нього ст. 75 КК України.
В засіданні апеляційного суду засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вважають вирок суду законним та обґрунтованим. Просили апеляцію прокурора залишити без задоволення.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав доводи апеляції, пояснення засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5., які вважають вирок суду законним та обґрунтованим, пояснення ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_3 які підтримали доводи своєї апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5. у вчиненні злочинів, за які вони засуджені, ґрунтується на належно зібраних і досліджених по справі достовірних доказах.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ст. 186 ч.5, 187 ч.4 КК України з кваліфікуючою ознакою - організованої злочинної групи відповідає встановленим судом обставинам справи.
Так, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_1, будучи об'єднаними єдиним злочинним умислом, діючи згідно заздалегідь розробленого плану, схваленого всіма членами злочинного угрупування, та попередньо розподіливши функції, а саме -ОСОБА_1 керував автомобілем марки „Фольксваген-Пасат", а ОСОБА_2 з ОСОБА_4 шляхом вчинення грабежів та розбоїв відкрито заволоділи майном потерпілих протягом 20, 22, та 26 січня 2006 року на території Тисменицького та Тлумацького районів.
Із показань потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_8 вбачається, що відповідно 20, 22 та 26 січня 2006 року вечором ОСОБА_2 із ОСОБА_4 нападали на них, наносили тілесні ушкодження, виривали з рук мобільні телефони або сумки та скривалися з місця події на автомобілі, який їх очікував.
Ці вказані потерпілими обставини об'єктивно підтверджуються даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 14.03.2006р. з участю ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 80-83), під час якого проводився відеозапис даної слідчої дії, з якого вбачається, що останній дійсно був на місці злочину при вчиненні грабежів та розбійних нападів. В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав факт своєї співучасті у вчиненні пограбувань потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_13 та ОСОБА_8
Згідно даних матеріалів огляду, вилучена в ході проведення виїмки у Тисменицькому відділенні КБ „Приватбанку" дискета містить дев'ять фотознімків обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які 22 січня 2006 року після вчинення злочину зняли кредитні кошти потерпілої ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 68-77).
За таких доказів суд прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість засудженого ОСОБА_1, кваліфікувавши його дії за ст. ст. 187 ч.4, 186 ч.5, 185 ч.3, 185 ч.2 КК України.
Доводи адвоката ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 не вчиняв розбійні напади у складі організованої групи осіб є необґрунтованими і спростовуються наведеними у вироку доказами, визнати які недостовірними немає підстав.
5
Покликання апелянта ОСОБА_3 на те, що захисник потерпілої ОСОБА_7 від позову про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди відмовився не ґрунтується на матеріалах справи.
Посилання прокурора на м'якість призначеного покарання засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не заслуговують на увагу.
Призначаючи покарання засудженим суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, роль кожного із них у вчиненому, особи винних, що до кримінальної відповідальності не притягались, позитивні характеристики, їх молодий вік, думку потерпілих суворо не карати. До обставин пом'якшуючих покарання суд врахував: їх з'явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, повне відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілим, а тому визначив покарання, яке є достатнім для їх виправлення та перевиховання.
За наведених обставин апеляційних підстав для зміни чи скасування вироку суду колегія суддів не встановила.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Тисменицького районного суду від 22 грудня 2006 року відносно засуджених ОСОБА_2 ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, - без зміни.