У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Григор’євої Л.І.,
суддів: Балюка М.І., Гуменюка В.І.,
Данчука В.Г., Луспеника Д.Д.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 (правонаступника ОСОБА_4) до Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання права власності на переобладнані приміщення квартири з надбудовами; за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, виконавчого комітету Червонозаводської у місті Харкові ради до ОСОБА_4 про припинення самовільної перебудови житлового будинку та відновлення його конструкцій до попереднього стану за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 24 листопада 2009 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2005 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що у липні 2003 року стала власником квартир №№ 7,9,10 у двоповерховому будинку готельного типу АДРЕСА_1. Оскільки житловий будинок 1905 року забудови і його приміщення потребували ремонту, вона у жовтні 2004 року звернулась до міської ради з питанням надання дозволу для надбудови мансарди та прибудови балкону, проте відповіді не отримала. У зв’язку з цим, для покращення житлових умов, вона самовільно здійснила відповідну реконструкцію й добудови та об’єднала квартири в одну квартиру № 7. З урахуванням наведеного просила про задоволення позову.
У зв’язку зі смертю ОСОБА_4 ухвалою суду до участі у справі залучено її правонаступника ОСОБА_3, який підтримав позов і просив визнати право власності на реконструйовану квартиру з добудовою за ним.
У листопаді 2005 року з указаним вище позовом до суду звернувся ОСОБА_5 як від свого імені, так і від імені ОСОБА_6 та виконавчого комітету Червонозаводської у місті Харкові ради, посилаючись на те, що ОСОБА_4 здійснені переобладнання у житловому будинку без належного дозволу та відповідного проекту, вони призвели до його непридатності, тому просив про задоволення позову.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкові від 4 серпня 2009 року позовну заяву ОСОБА_5, який діяв від свого імені й від імені ОСОБА_6 та виконавчого комітету Червонозаводської у місті Харкові ради залишено без розгляду.
Рішенням цього ж суду від 14 серпня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24 листопада 2009 року рішення місцевого суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалу місцевого суду від 4 серпня 2009 року змінено та скасовано в частині залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_8, подану від свого імені. Задоволено заяву ОСОБА_5 й накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати й залишити без змін рішення та ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ураховуючи положення п. 2 розд. ХІІІ “Перехідні положення” Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ “Про судоустрій і статус суддів”, справа розглядається за правилами ЦПК України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року.
Скасовуючи рішення місцевого суду з направленням справи на новий розгляд, суд апеляційної інстанції виходив із того, що третя особа ОСОБА_6 не була належним чином повідомлена про дату судового засідання. Змінюючи ухвалу місцевого суду від 4 серпня 2009 року, апеляційний суд зазначив, що залишення позову без розгляду в частині, що стосується заявлених ОСОБА_5 вимог від імені ОСОБА_6 та виконкому Червонозаводської районної ради, є правильним, так як відповідних повноважень на ведення справи ці особи йому не надавали. Ця ж ухвала в частині залишення позову ОСОБА_5 від свого імені без розгляду скасована, оскільки місцевим судом він не був належним чином повідомлений про дату судового засідання.
Погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна, оскільки до нього суд дійшов із порушенням норм процесуального права.
Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Виходячи з повноважень суду апеляційної інстанції, визначених п. 5 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, чинної на час розгляду справи, апеляційний суд може скасувати рішення суду першої інстанції з передачею справи на новий розгляд лише з підстав, вичерпно визначених у ст. 311 ЦПК України. Зокрема, таке рішення підлягає скасуванню, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання (п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України), і саме з цієї підстави апеляційним судом було скасовано ухвалені по суті спору судові рішення першої інстанції.
Проте наявність такої підстави для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд апеляційним судом належним чином не перевірено. Крім того, при застосуванні цього повноваження апеляційний суд має враховувати норми процесуального закону, які регулюють процедуру судових викликів і повідомлень. Так, відповідно до ч. 5 ст. 76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 видала доручення на ведення справи адвокату ОСОБА_9 (т.2, а.с. 200, 201), яка належним чином була повідомлена про судове засідання 14 серпня 2009 року, в якому було ухвалено рішення (т. 3, а.с. 147). У зв’язку з цим колегія суддів вважає, що в апеляційного суду не було підстав для скасування рішення суду через неявку до суду належним чином повідомленої третьої особи у справі ОСОБА_6
У зв’язку з цим підлягає скасуванню й ухвала апеляційного суду щодо ухвали місцевого суду від 4 серпня 2009 року в частині залишення позовної заяви ОСОБА_5, поданої від свого імені, без розгляду, оскільки позови об’єднані в одне провадження.
Таким чином, а пеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, безпідставно послався на с т. 311 ЦПК України, однак, маючи повноваження, передбачені ст. 309 ЦПК України, щодо ухвалення нового рішення або зміни рішення суду, від виконання своїх процесуальних обов’язків ухилився.
Прохання касаційної скарги про залишення без змін судових рішень суду першої інстанції безпідставне, оскільки апеляційний суд порушив норми процесуального права, не переглянув рішення суду першої інстанції по суті доводів апеляційної скарги , а обмежився лише з’ясуванням процесуальних підстав для скасування рішення з направленням справи на новий розгляд.
Задовольняючи заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову накладенням арешту на спірну квартиру, апеляційний суд не звернув уваги на те, що така процесуальна дія може бути ним здійснена, зокрема, при проведенні підготовчих дій до апеляційного розгляду (п. 7 ч. 1 ст. 301 ЦПК України). Натомість, таку процесуальну дію апеляційний суд здійснив під час постановлення ухвали. Відповідно до вимог ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалює рішення, може вжити заходів для забезпечення виконання рішення . Таке рішення апеляційним судом не ухвалювалось, а постановлення ухвали про направлення справи на новий розгляд не підлягає виконанню відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Тобто апеляційний суд вийшов за межі своїх повноважень.
Ухвала апеляційного суду в частині залишення без змін ухвали місцевого суду від 4 серпня 2009 року щодо залишення без розгляду позову ОСОБА_5, поданого від імені ОСОБА_6 та виконавчого комітету Червонозаводської у місті Харкові ради, в касаційному порядку не оскаржена.
За таких обставин ухвала апеляційного суду в частині скасування рішення місцевого суду не може вважатись законною й обґрунтованою та в силу ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа – передачі на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 24 листопада 2009 року в частині скасування рішення місцевого суду, ухвали місцевого суду щодо залишення без розгляду позову ОСОБА_5 та в частині забезпечення позову за заявою ОСОБА_5 скасувати, справу в цій частині передати на новий апеляційний розгляд. В іншій частині ухвалу апеляційного суду залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.І. Григор’єва
Судді: М.І. Балюк
В.І. Гуменюк
В.Г. Данчук
Д.Д. Луспеник