Справа 22ц-17264                        Головуючий у 1 інстанції Кучма В.В.

Категорія 57                                 Доповідач  Солодовник О.Ф.

                                                У Х В А Л А

                                    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                   13 вересня 2010  року           м. Донецьк

                  Апеляційний суд Донецької області в складі:

                  головуючого Лоленко А.В.,  суддів Солодовник О.Ф., Лісового О.О.,

                  при секретарі Сироті Д.Є.,                                                                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу   управління Пенсійного Фонду України в м.Сніжне Донецької області на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 01 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м.Сніжне Донецької області про здійснення перерахунку пенсії та проведення відповідних виплат, як „дитині війни”,  

                                                             В С Т А Н О В И В :

                   Рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 01 червня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково : з відповідача на його користь стягнуті недо нараховані виплати з щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни, з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року в сумі 3007, 45 грн та судові витрати на користь держави.  

                   Ухвалою Сніжнянського міського суду Донецької області від 12 серпня 2010 року виправлено описки у вказаному рішенні суду в стягнутій сумі: замість «3007, 45грн» читати «2763,65 грн».

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області   просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що судом першої інстанції порушено вимоги матеріального та процесуального права.  

      Судом першої інстанції встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни», перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком та має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з таких підстав.  

     Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що управління   Пенсійного фонду України  в м. Сніжне Донецької області як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачу відповідні нарахування ( за той  період часу, коли дія  цієї норми не була зупинена), але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводило.

     Зазначений висновок відповідає вимогам закону та наданим доказам по справі.

     З обставин справи вбачається, що позивач   відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни». Факт перебування позивача на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в  м.Сніжне  Донецької області визнано відповідачем, який сплачує йому пенсію за віком та додатково нараховує щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

    Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції на момент звернення позивача передбачає, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

   Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року», призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

  Ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний   захист  дітей  війни» виплачується особам,  які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

      Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

      Відповідно до пункту 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"  текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційними.

  Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

  Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

  Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 1 січня 2007 року.

  Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги  щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року є обґрунтованими.  

  Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму  реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не можуть бути взяті до уваги.

  Розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою  ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність. Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

  Відповідно до вимог ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

  Як передбачено положеннями ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» зі змінами та абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у 2009 році для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 01 січня 2009 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

  Таким чином, розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року становить 498 грн., а з 1 листопада 2009 року – 573 грн.

  Ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року № 1646-У1 передбачено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2010 року складає 695 гр.

  Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей  війни”, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, апеляційний суд вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог з 01 січня 2009 року.

 Виплата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не є правильною.

  За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

 Суд правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно з п.а ч.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» ставка державного мита встановлена із позовних заяв 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Відповідно до ПОРЯДКУ оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року N 1258, встановлено розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ позовного провадження з розгляду спору майнового характеру в сумі 120 грн.

 Тому апеляційним судом не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги щодо неправильного визначення судом першої інстанції сум судових витрат, стягнутих з відповідача.  

При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.

У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, апеляційний суд

                                           У Х В А Л  И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Сніжне    Донецької області відхилити.

Рішення  Сніжнянського міського суду Донецької області від 01 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

                                           Головуючий :

                                      Судді: