с права № 2-784/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
4 жовтня 2010 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Короїд Ю.М.,
при секретарі Бардаченко Т.М.
за участю
представників позивачів Вахонєвої А.М., Маршалова Т.Г.
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом першого заступника прокурора м.Чернігова в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
до суду звернувся перший заступник прокурора м.Чернігова в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 з позовною заявою про стягнення кредитної заборгованості в сумі 180818,33 гривень.
Ухвалою Козелецького районного суду від 5 серпня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучений ОСОБА_5.
Представник позивача Вахонєва А.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що між банком та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір та договір поруки з відповідачем ОСОБА_3 Умови договору своєчасно виконані не були, а тому утворилась кредитна заборгованість.
Представник ВАТ «Державний ощадний банк України» Маршалова Т.Г. позовні вимоги підтримала та пояснила, що при укладенні кредитного договору був укладений договір поруки з відповідачкою. На даний час виникла кредитна заборгованість в сумі 180818,33 грн., яка добровільно не погашається, незважаючи на неодноразові попередження зі сторони банку.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала та пояснила, що вона взагалі не розуміла, що укладала договір поруки, виплату заборгованості за кредитним договором проводив її син, вона взагалі нічого не знала про заборгованість.
Представник відповідача пояснив, що відповідно до умов кредитного договору порука припиняється, якщо протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язання банк не пред’явить вимоги до поручителя. Оскільки такий строк минув, то зобов’язання слід вважати припиненим.
В судовому засіданні встановлені такі факти та цивільно-правові відносини.
25 квітня 2007 року між ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі з однієї сторони та ОСОБА_5 з іншої укладено договір відновлювальної кредитної лінії №38, згідно якого кредитор надав позичальнику кредит в сумі 150000 гривень.
27 квітня 2007 року між ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі з однієї сторони та ОСОБА_3 з іншої укладено договір поруки №38, згідно якого ОСОБА_3 зобов’язувалась відповідати солідарно перед кредитором за виконання зобов’язання за договором відновлювальної кредитної лінії №38.
Згідно заяв про видачу готівки ОСОБА_5 отримав грошові кошти в сумі 150 тис.грн.
Відповідно до розрахунку боргу заборгованість за основною сумою боргу складає 130469,95 грн., заборгованість за відсотками складає 38560,31 гривень, пеня за несвоєчасну сплату кредиту складає 6578,51 грн., а пеня за несвоєчасну сплату відсотків складає 5209,56 грн.
23.03.2009 року, 12.02.2010 року, 20.03.2010 року, 21.05.2010 року на ім'я ОСОБА_3 банком направлялись претензії про сплату боргу.
Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовна заява першого заступника прокурора м.Чернігова в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню.
Згідно ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором, за яким він виступає поручителем, при цьому зазначає, що судом з позивальника та з іншого поручителя стягнуто суму заборгованості.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст..553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Статтею 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до норм ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Частиною 2 цієї ж норми передбачено, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконано у повному обсязі.
Умовами договору поруки між сторонами у даній справі передбачено, що поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, відповідальність поручителя і позичальника є солідарною, причини невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору ніяким чином не можуть впливати на виконання поручителем зобов'язань за договором поруки. Названа норма закону не передбачає обов’язку кредитора одночасно заявляти вимоги до боржника і поручителя. Отже, кредитор, за загальним правилом, вправі на свій вибір пред’явити позов до боржника або до поручителя або одночасно до обох. Право кредитора пред’явити вимоги окремо до боржника і поручителя підтверджується також змістом ст.ст. 55, 556 ЦК України.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивальником не виконані умови кредитного договору, внаслідок чого виникала заборгованість, сума якої відповідачем та його представником не оспорюється. Відповідно до вищезазначених положень законодавства банк має право на пред’явлення вимоги до поручителя.
У своїх запереченнях відповідач та її представник посилається на те, що на даний час договір поруки слід вважати припиненим, оскільки протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язання банк не пред’явив вимоги до поручителя.
Суд вважає, що заперечення відповідача та її представника є необґрунтованими.
Згідно з ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, установленого в договорі поруки.
Відповідно до п.п.4.2. Договору поруки, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язання за кредитним договором не пред’явить вимоги до поручителя. Проте, відповідно до п.4.4 Договору поруки не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов’язання.
Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості і не заперечується сторонами позичальником сплачено суму заборгованості за основним боргом останній раз 28 листопада 2008 року , а за відсотками 19 лютого 2009 року, а перша претензія на адресу поручителя направлена 23 березня 2009 року.
Таким чином, договір поруки не є припиненим, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість в сумі 180818,33 грн.
Згідно з приписами ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 1700 гривень 00 копійок та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень .
Керуючись ст. 526,530, 543, 553, 554, 556,559, 1054 ЦК України, ст.ст. 10,11,60, 88, 209, 212, 215, 218, 223, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов першого заступника прокурора м.Чернігова в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (мешканки АДРЕСА_1 Чернігівської області) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Козелецького відділення №3267 ВАТ «Державний ощадний банк України» (знаходиться за адресою: Чернігівська область, смт. Козелець, вул..Ф.Сидорука, 3, р/р 316959001, МФО 343079 код 02767697) заборгованість по договору відновлювальної кредитної лінії №38 від 25 квітня 2007 року в сумі 180818 (сто вісімдесят тисяч вісімсот вісімнадцять) гривень 33 копійки.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Козелецького райсуду Ю.М.Короїд