категорія №6.11
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 серпня 2010 року Справа № 2а-4221/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Любімовій Г.Ю.,
за участю представників
позивача: Кошелькової О.В. (довіреність № 03-02/3 від 11.01.2010);
відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськмонтажшахтопроходка» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання 4% нормативу робочих місць у 2009 році, -
ВСТАНОВИВ:
28 травня 2010 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськмонтажшахтопроходка» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання 4% нормативу робочих місць у 2009 році.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.
У відповідності до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (із змінами та доповненнями) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця. Відповідно до ч.3 ст.18 зазначеного Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В порушення вимог законодавства товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськмонтажшахтопроходка» не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів, окрім цього не інформувало Луганський міський центр зайнятості про наявність вільних посад для забезпечення працевлаштуваня інвалідів.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у зв’язку з чим Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськмонтажшахтопроходка» заборгованість перед Державним бюджетом у розмірі 7422,30 грн.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надати заперечення на позов не скористався.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875-XII із змінами та доповненнями для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ч.3 ст.18 зазначеного Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В порушення вимог законодавства товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськмонтажшахтопроходка» не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів, окрім цього не інформувало Луганський міський центр зайнятості про наявність вільних посад для забезпечення працевлаштуваня інвалідів, про що свідчить довідка Луганського міського центру зайнятості №1/03-1030 від 13.05.2010 (а.с.5 - 6).
Частиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Частина 4 статті 20 зазначеного Закону передбачає, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 цього Закону.
Згідно із ч.5 ст.20 вказаного Закону, у разі несплати адміністративно-господарської санкції або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду із стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
У судовому засіданні встановлено та підтверджено розрахунком суми позовної заяви, проведеним на підставі звіту форми 10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік від 18.02.2010, наданого товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськмонтажшахтопроходка» до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 18.02.2010 року вх. № 2614 (а.с.8), що сума штрафних санкцій за нестворені робочі місця для товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськмонтажшахтопроходка» становить 7332,10 грн. (а.с.7).
Оскільки відповідач порушив терміни сплати адміністративно-господарської санкції, це є підставою для стягнення пені.
Відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів Україні» від 21.03.1991 №875-Х11 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Розмір нарахованої пені за порушення строків сплати адміністративно-господарської санкції становить 90,20 грн., що підтверджується розрахунком пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій (а.с.7).
Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Суд зазначає, що обов’язок підприємства зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів не супроводжується його обов’язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Проте, у судовому засіданні встановлено, що відповідач не вживав передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, та не надав до суду доказів звернення до відповідних органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, за значеними в ст.18 Закону України № 875-ХІІ, свого обов'язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів. Тим самим відповідач порушив вимоги ст.ст.19, 20 Закону України № 875-ХІІ.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів знайшли обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства. У зв’язку з чим суд вважає за можливе стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськмонтажшахтопроходка» на користь Державного бюджету України несплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році в розмірі 7332,10 грн. та пеню за порушення терміну сплати санкції у розмірі 90,20 грн.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 17 серпня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.4 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськмонтажшахтопроходка» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання 4% нормативу робочих місць у 2009 році задовольнити повністю.
Сягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськмонтажшахтопроходка" (91047, Луганська область, м. Луганськ, вул. Оборонна, 32А/406, МФО 320627, р/р 260070134374, код 34280496) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (91055, м. Луганськ, вул. Володарського, 59, одержувач - ВДК Ленінського району м. Луганська, р/р 31218230700006 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 24046582, код платежу 50070000) адміністративно-господарські санкції у розмірі 7332,10 грн. (сім тисяч триста тридцять дві гривні десять копійок) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 90,20 грн. (дев'яносто гривень двадцять копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддяК.О. Пляшкова
суддя
суддя< Судді (учасники колегії) >
< Судді (учасники колегії) >