КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-4848/09/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О.
Суддя-доповідач: Заяць В.С.
У Х В А Л А
Іменем України
"09" вересня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Зайця В.С.,
Суддів: Земляної Г.В.,
Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року по справі за адміністративним позовом Лисянського районного центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю в сумі 3 744,20 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю в сумі 3 744,20 грн.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року у позов задоволено.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову і постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що відповідачу надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», як застрахованій особі, на підставі його заяви від 19.11.2008 року. В даній заяві про надання статусу безробітного відповідач вказав, що не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльності не займається, пенсію не отримує.
Наказом Лисянського районного центру зайнятості від 02.02.2009 року № НТ 090202 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідачу.
Перевіркою достовірності даних безробітних, які є підставою для надання особам статусу безробітного та призначення їм матеріального забезпечення на випадок безробіття встановлено, що відповідач під час реєстрації в Лисянському районному центрі зайнятості приховав, що з 08.09.2003 року зареєстрований як фізична особа –підприємець, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.
Таким чином, в період перебування на обліку в Лисянському районному центрі зайнятості відповідач був зареєстрований як фізична особа –підприємець.
За період з 12.11.2008 року по 01.02.2009 року відповідачу виплачена допомога по безробіттю у сумі 3 744,20 грн.
Наказом Лисянського районного центру зайнятості № 2359/36 від 15.07.2009 року «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_3О.»відповідача зобов’язано повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 3 744,20 грн.
Однак, відповідач добровільно отриману допомогу по безробіттю не повернув.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідно до ст. 30 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, застраховані особи зобов'язані у повному обсязі та у встановлені законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування строки сплачувати внески страховикам, повідомляти страховиків про обставини, що спричиняють зміни розміру матеріального забезпечення із загальнообов'язкового державного соціального страхування та порядку його надання (зміни стану непрацездатності, в складі сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо). Сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на слідуюче.
Положення ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлює види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням до яких, зокрема, відноситься допомога по безробіттю та матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї.
Згідно із ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.
Абзацом 1 ч. 3 цієї статті Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
За таких обставин, колегія судді дійшла висновку, що доводи позивача є законними та обґрунтованими.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: _____________________В.С. Заяць
Судді: _____________________Г.В. Земляна
_____________________Ю.І. Цвіркун