копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2010 р. Справа № 2а-7243/10/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.,
за участю секретаря судового засідання- Шевченко В.М.,
представника позивача - Груздо Т.С., представника відповідача - Шинкаренко Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Ранок-Гамаліївка" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту – позивач), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю «Ранок-Гамаліївка» (далі по тексту – відповідач, ТОВ «Ранок-Гамаліївка») – адміністративно-господарські санкції та пеню на загальну суму 26626,50 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач, який до 16.04.2010 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції, не виконав свого обов’язку, чим спричинив збитки державі в особі Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені залишається не сплаченою.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що з метою виконання нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів ТОВ «Ранок-Гамаліївка» створило робочі місця для працевлаштування інвалідів та щомісяця протягом 2009 року інформувало Конотопський міськрайонний центр зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі по тексту – Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Відповідно до Закону працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. При цьому ст. 18 Закону встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
На підприємства, установи, організації, фізичних осіб, які використовують найману працю, покладено лише обов’язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У судовому засіданні встановлено, що з метою виконання нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році відповідач створював робочі місця для працевлаштування інвалідів та щомісяця протягом 2009 року у встановлені чинним законодавством терміни інформував Конотопський міськрайонний центр зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів шляхом подання звітів за формою № 3-ПН, про що також свідчить лист Конотопського міськрайонного центру зайнятості, з якого вбачається, що протягом 2009 року ТОВ «Ранок-Гамаліївка» надавало звітність за формою 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» про направлення на їх підприємство для працевлаштування інвалідів, а саме станом на 06.01.2009, 02.02.2009, 03.04.2009, 28.05.2009, 01.07.2009, 11.09.2009, 02.10.2009, 28.10.2009, 30.11.2009, 29.12.2009 (а.с. 26, 27). Натомість позивач не довів суду, що органи, на які покладено обов’язок працевлаштування інвалідів, направляли у 2009 році до відповідача інвалідів для працевлаштування і їм було відмовлено у прийомі на роботу. Також позивач не надав суду доказів того, що інваліди зверталися безпосередньо до відповідача із заявами про працевлаштування і їм так само було відмовлено у прийнятті на роботу.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ранок-Гамаліївка" адміністративно-господарських санкцій та пені є необґрунтованими, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника відповідача, та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Ранок-Гамаліївка" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені – відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Л.М. Опімах
З оригіналом згідно
Суддя Л.М. Опімах