Справа  №2-928/10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

27 вересня 2010 року                                        Солом’янський районний суд м. Києва

у складі :   головуючого судді                                    - Оксюти Т.Г.

       при секретарі                                                     - Уваровій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» до ОСОБА_1, Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2009 року позивач звернувся з позовом до ЗАТ «АСК «Інго Україна», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП в порядку регресу в сумі 15073,06 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 11.12.2008 року між ЗАТ «АСК «Інго Україна» та Представництвом в Україні «Шерінг Плау Сентрал Іст АГ» було укладено поліс страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №250576777, відповідно до якого ЗАТ «АСК «Інго Україна», зокрема, було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов’язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Шевроле» д.н. НОМЕР_1.

13.02.2009 року о 18.05 год. на бул. Д.Народів біля опори №182 в м. Києві, відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля «Мерседес», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2009 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Внаслідок ДТП Представництву в Україні «Шерінг Плау Сентрал Іст АГ» було завдано матеріальної шкоди, яка склала 18281,21 грн., що підтверджується рахунком – фактурою №00042/02-09 від 17.02.2009 року, надано ФОП ОСОБА_4

Крім того, ЗАТ «АСК «Інго Україна» було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у ФОП ОСОБА_5

Згідно звіту №57 від 18.02.2009 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_4, склала 10559,94 грн.

10.03.2009 року Представництвом в Україні «Шерінг Плау Сентрал Іст АГ» було подано до ЗАТ «АСК «Інго – Україна» заяву на виплату страхового відшкодування шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4

31.03.2009 року ЗАТ «АСК «Інго Україна» було виплачено Представництву в Україні «Шерінг Плау Сентрал Іст АГ» страхове відшкодування на підставі ремонтної калькуляції №654 від 12.03.2009 року шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ФОП ОСОБА_4 в сумі 15073,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2095.

Вважає, що відповідно до ст.ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» відповідач ВАТ «НАСК «Оранта»  зобов’язаний відшкодувати в порядку регресу матеріальну шкоду в сумі 10559,94 грн.

Оскільки у ОСОБА_1 була застрахована обов’язкова цивільно – правова відповідальність власників наземних транспортних засобів ВАТ «НАСК «Оранта», що підтверджується полісом №ВВ/8329992, відповідач ОСОБА_1 зобов’язаний відшкодувати витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законом в сумі 4513,12 грн. (15073,06 грн. розмір страхового відшкодування, який був сплачений позивачем відповідно до умов полісу №250576777 від 11.12.2008 року – 10559,94 грн. розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню з ВАТ «НАСК «Оранта» = 4513,12 грн.).

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що його цивільно – правова відповідальність, як власника наземного транспортного засобу, застрахована у ВАТ «НАСК «Оранта», що підтверджується полісом №ВВ/8329992, де франшиза складає 00,00 грн.

На підставі вищевикладеного просив в позові до нього відмовити, оскільки матеріальну шкоду слід стягувати з ВАТ «НАСК «Оранта».

Представник ВАТ «НАСК «Оранта» в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

В ході розгляду справи представник ВАТ «НАСК «Оранта» надав пояснення в яких позовні вимоги ЗАТ «АСК «Інго Україна» визнав частково, та не заперечував проти стягнення матеріальної шкоди в сумі 10559,94 грн. згідно звіту №57 від 18.02.2009 року про оцінку автомобіля НОМЕР_4.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_1, врахувавши пояснення ВАТ «НАСК «Оранта», приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується  в повному обсязі особою, яка її завдала.  

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних  та інших речовин, утримання бійцівських порід тощо , що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” N 6 від 27.03.92р.:

«Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона і т.п.), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них».      

Згідно вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (абз. 4 п. 4 Постанови).

Судом встановлено, що 11.12.2008 року між ЗАТ «АСК «Інго Україна» та Представництвом в Україні «Шерінг Плау Сентрал Іст АГ» було укладено поліс страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків №250576777, відповідно до якого ЗАТ «АСК «Інго Україна», зокрема, було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов’язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Шевроле» д.н. НОМЕР_1.

13.02.2009 року о 18.05 годин ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Мерседес» д.н. НОМЕР_2 на бул. Д.Народів, біля електроопори №182 в м. Києві, не дотримався безпечної дистанції, швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Цивільно – правова відповідальність ОСОБА_1, як власника наземного транспортного засобу, застрахована у ВАТ «НАСК «Оранта».

Автомобіль «Шевроле», д.н НОМЕР_3 належить «Шеренг Плау Централ Іст АГ».

Внаслідок ДТП автомобілю «Шевроле», д.н НОМЕР_3 було завдано механічних пошкоджень.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2008 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в сумі 340,00 грн.

Згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії водія ОСОБА_1 вочевидь не відповідали вимогам ПДР України, а тому він, як особа, що керував автомобілем «Мерседес» д.н. НОМЕР_2, внаслідок чого «Шерінг Плау Сентрал Іст АГ» поніс значні матеріальні збитки, є єдиною винною особою дії якої призвели до ДТП.

10.03.2009 року Представництвом в Україні «Шерінг Плау Сентрал Іст АГ» було подано до ЗАТ «АСК «Інго Україна» заяву про виплату страхового відшкодування шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4

31.03.2009 року ЗАТ «АСК «Інго Україна» було виплачено Представництву в Україні «Шерінг Плау Сентрал Іст АГ» страхове відшкодування на підставі ремонтної калькуляції №654 від 12.03.2009 року шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ФОП ОСОБА_4 у розмірі 15073,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2095.

Позивач просив стягнути з ВАТ «НАСК «Оранта» страхове відшкодування в сумі 10559,94 грн. та з ОСОБА_1 4513,12 грн.

Представник позивача в судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що розмір шкоди ЗАТ «АСК «Інго Україна» визначає фактичними витратами, понесеними ним на ремонт автомобіля перерахованих Представництву в Україні «Шерінг Плау Сентрал Іст АГ» в сумі 15073,06 грн., на що слід зазначити наступне.

Згідно п. 7.1.4 Правил страхування страховик зобов’язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими правилами та договором страхування.

Згідно п. 2.2.1 цих правил, страхування передбачає, що страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частини (у т.ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо – транспортної пригоди).

Згідно п.п. 9.1, 9.9.3, 9.22.2 цих правил, до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на приведення транспортного засобу у порядок та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до п. 1.4 цих правил, страхувальники мають право при укладанні договорів страхування призначати громадян або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також змінювати їх до настання стразового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Як вже було встановлено вище, цивільно – правова відповідальність ОСОБА_1, як власника транспортного засобу, застрахована у ВАТ «НАСК «Оранта» за полісом №ВВ/8329992 від 16.08.2008 року.

Згідно п. 1 вищевказаного полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо – транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно п. 2 страхового полісу ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілого становить 51000,00 грн.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо – транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З метою проведення оцінки завданої матеріальної шкоди власнику автомобіля НОМЕР_4, ЗАТ «АСК «Інго Україна» було замовлено складання автотоварознавче дослідження ФОП ОСОБА_5, що має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача Фонду державного майна України МФ №5871.

Згідно звіту №57 ФОП ОСОБА_5 складеного 18.02.2009 року, матеріальний збиток, завданий власникові «Шевроле» д.н. НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 10559,94 грн.

В ході розгляду справи даний висновок не оспорювався жодним з учасників судового розгляду.

При цьому, експертною установою при визначенні розміру матеріальної шкоди було враховано коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу, оскільки на момент ДТП строк експлуатації автомобіля НОМЕР_4 складав 0,58 років.

Відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про загальнообов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язанні з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Також, згідно з вимогами ст. 22 цього ж Закону, страховиком не відшкодовується втрата товарної вартості пошкодженого автомобіля.

Крім того, відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про загальнообов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та п. 2 полісу №ВВ/8329992, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи (в даному випадку 00,00 грн.).

В ході розгляду справи представник ВАТ «НАСК «Оранта» не заперечував проти стягнення з товариства страхового відшкодування, згідно звіту №57 ФОП «ОСОБА_5 від 18.02.2009 року, в сумі 10559,94 грн.

31.03.2009 року ЗАТ «АСК «Інго Україна» було виплачено Представництву в Україні «Шерінг Плау Сентрал Іст АГ» страхове відшкодування на підставі ремонтної калькуляції №654 від 12.03.2009 року шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ФОП ОСОБА_4 у розмірі 15073,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2095.

Однак, суд не приймає до уваги вищевказаний розрахунок наданий позивачем, виходячи з наступного.

При виставленні відповідних рахунків (ремонтна калькуляція №654 від 12.03.2009 року, складена представником ЗАТ «АСК «Інго Україна» Нечитайло В.І.) не був вирахуваний коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу, що згідно з імперативною нормою ст.ст. 29, 32 Закону України «Про загальнообов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» враховується страховиком при визначенні розміру виплати страхового відшкодування.

Згідно з вимогами ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» суб’єктами оціночної діяльності є: суб’єкти господарювання – зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно – правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Крім того, згідно з вимогами ст. 6 зазначеного Закону оцінювачами можуть бути  громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до п. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування – страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Входячи з викладеного, збитки позивача мають відшкодуватись страховиком відповідача за страховим полісом, тобто ВАТ «НАСК «Оранта».

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами  є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для  вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті  обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, ремонтна калькуляція №654 від 12.03.2009 року, складена представником ЗАТ «АСК Інго Україна» Нечитайлом В.І., який не є суб’єктом оціночної діяльності та не має відповідних свідоцтв, не є належним доказом у справі.

Також, слід зазначити, що суд не може погодитись із сумою, яку позивач вимагає стягнути з відповідачів виходячи з тих міркувань, що в ході розгляду справи представник позивача так і не зміг пояснити суду і учасникам процесу чому ЗАТ «АСК «Інго Україна» виплатила страхове відшкодування Представництву в Україні «Шерінг Плау Сентрал Іст АГ» на підставі ремонтної калькуляції №654 від 12.03.2009 року, а не на підставі звіту №№57 від 18.02.2009 року складеного ФОП ОСОБА_5, що передбачено чинним законодавством.

Слід зазначити, що позивач перерахував кошти Представництву в Україні «Шерінг Плау Сентрал Іст АГ» на підставі калькуляції, а не за наслідками реального проведеного ремонту.

Отже, будь – яких доказів які б викликали сумнів у повності, ясності, правильності звіту №57 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу складеного ФОП ОСОБА_5 від 18.02.2009 року, чи доказів пов’язаних з недостатньою професійною кваліфікацією оцінювача, сторонами надано не було, а тому суд вважає його вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, поясненням сторін і може бути взятим до уваги судом при винесенні рішення.

Оскільки матеріальна відповідальність ОСОБА_1 за полісом №ВВ/8329992 від 16.08.2008 року складає 00,00 грн., суд приходить до висновку , що у вимогах до нього слід відмовити.

В свою чергу з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода в сумі 10559,94 грн.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач частково довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено  рішення , суд присуджує з другої сторони  понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.      

Таким чином, з ВАТ «НАСК «Оранта» підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору 105,60 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 1166, 1187, 1192, 1294 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 27-30, 60, 61, 88, 164, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» до ОСОБА_1, Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження якої за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 75 на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерної страхової компанії «Інго України», код ЄДРПОУ 16285602, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 33 суму збитків в порядку регресу 10559,94 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», код ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження якої за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 75 на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерної страхової компанії «Інго України», код ЄДРПОУ 16285602, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 33 судові витрати, які складаються з суми судового збору 105,60 грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

У решті позовних вимог та вимогах до ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя