Справа 22ц-14019 Головуючий у 1 інстанції Заруцька Г.М.
Категорія 43 Доповідач Солодовник О.Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лоленко А.В., суддів Солодовник О.Ф., Лісового О.О.,
при секретарі Сироті Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом комунального підприємства «Красноармійськводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 червня 2010 року позов комунального підприємства «Красноармійськводоканал» задоволений частково : на його користь з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно тягнута заборгованість в сумі 1346,03 грн та понесені судові витрати в сумі 30 грн, на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 51 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог з тих підстав, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом порушено вимоги матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі мешкають у квартирі АДРЕСА_1 (а.с.4), позивачем надаються комунальні послуги по водопостачанню та водовідведенню квартири, однак надані послуги оплачують не в повному обсязі. Мають заборгованість з 01 січня 2008 року по 01 люте 2010 року в сумі 1469,03 грн (а.с.5).
Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_3, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.
П. 1.3 наказу Держжитлокомунгоспу України від 25 квітня 2005 року № 60 «Про затвердження порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді» виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених у п. 1.1 Порядку, може бути суб’єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов’язків, визначених у ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
На підставі п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 липня 1995 року № 483 «про впровадження засобів обліку витрачання і приладів регулювання споживання води та теплової енергії в побуті» облвиконкоми повинні вжити заходів до утворення цільових фондів для фінансування впровадження засобів обліку витрачання і приладів регулювання споживання води та теплової енергії і створення мережі служб встановлення, технічного обслуговування, ремонту і контролю за їх функціонуванням.
Згідно п. 29 постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) витрати на періодичну повірку, обслуговування і ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води та теплової енергії визначаються відповідно до укладених договорів між власником (балансоутримувачем) будинку або його уповноваженою особою та організацією, яка здійснює зазначені роботи. Тобто вказані витрати включені до типового переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1995 року № 947 «Про Програму поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на 1996-2007 роки» (зі змінам та доповненнями) установлені на об’єктах житлового фонду лічильники перебувають у віданні власника житлового фонду, або за його дорученням – у виконавців комунальних послуг. Згідно з нормативними вимогами вони підлягають періодичній державній повірці як у процесі експлуатації, так і після ремонту. Ремонт, обслуговування та повірка приладів обліку під час експлуатації виконуються за рахунок власника житлового фонду.
Відповідачами не надано суду доказів того, що позивач відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначений як виконавець житлово-комунальних послуг.
Не надано таких доказів і апеляційному суду.
П. 1 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Міністерства промислової політики України, Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про врегулювання питання щодо збільшення міжповірочних інтервалів лічильників холодної та гарячої води» від 15 червня 2005 року № 141/212/91, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25 червня 2005 року за № 687/10967 установлений трирічний міжповірочний інтервал лічильників холодної та гарячої води крильчастих номінальних діаметрів DN10 - DN20, результати вимірювань яких використовуються під час розрахунків у сфері побутових і комунальних послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, лічильник, встановлений у квартирі відповідачів, пройшов повірку 20 травня 2004 року (а.с.15). 25 травня 2007 року позивач попередив відповідачів про необхідність проведення повірки лічильника (а.с.16\1).
Тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Головуючий :
Судді: