1
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2010 року м. Полтава Справа № 2а-4122/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Костенко Г.В.,
при секретарі – Кузьменко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Козельщинського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Брід, Красноярського краю, Російської Федерації про примусове видворення за межі України, -
В С Т А Н О В И В:
30 серпня 2010 року позивач Козельщинський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить видворити в примусовому порядку за межі України громадянку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Брід, Красноярського краю, Російської Федерації.
В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що 12 травня 2010 року працівниками Козельщинського РВ ГУМВС України в Полтавській області було виявлено громадянку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Брід, Красноярського краю, Російської Федерації. При перевірці встановлено, що у 2000 року ОСОБА_1 прибула до України по паспорту зразка бувшого СРСР, де і залишилась проживати по даний час у с. Сушки, Козельщинського району.
До відповідача застосовувалось адміністративне стягнення за незаконне перебування на території України, що підтверджується постановою Козельщинського районного суду Полтавської області у справі № 3-328/10 від 18 травня 2010 року. ОСОБА_1 була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП України та накладено адміністративний штраф у розмірі 340 гривень.
У зв’язку із незаконним перебуванням громадянки ОСОБА_1 на території України, 25 червня 2010 року було прийнято рішення про видворення її за межу України, з забороною в’їзду в Україну терміном 6 місяців та надано строк для виїзду до 30 червня 2010 року, однак відповідач зазначені вимоги не виконав, в зв’язку з чим є підстави вважати, що він і надалі буде ухилятися від виїзду за межі України.
В судове засідання відповідач не з’явився, надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, проти позовних вимог не заперечує.
Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
12 травня 2010 року працівниками Козельщинського РВ ГУМВС України в Полтавській області було виявлено громадянку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Брід, Красноярського краю, Російської Федерації.
В ході перевірки було встановлено, що громадянка ОСОБА_1 народилась вАДРЕСА_2ї. З слів ОСОБА_1 було встановлено, що в 1978 році вона приїхала навчатися в СПТУ № 1 м. Кременчука, яке закінчила в 1980 році. Працювала в м. Кременчуці і постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. З 15.06.1990 року була знята з реєстраційного обліку і виїхала на постійне місце проживання в Росію, Тюменську область, м. Нягань, де проживала та працювала до 20.06.2000 року.
В кінці червня 2000 року прибула на Україну з Росії по паспорту зразка колишнього СРСР VІІ-КЕ НОМЕР_1виданому 10.01.1984 року ОВС Автозаводського райвиконкому м. Кременчука Полтавської області, до якого 18.06.1996 року виданий вкладний талон ІV-ІІІ № НОМЕР_2про належність до громадянства Росії. В Україні проживала в с. Сушки, Козельщинського району, Полтавської області.
25 червня 2010 року рішенням в.о. начальника СДІМ Козельщинського РВ ГУМВС України в Полтавській області громадянку ОСОБА_1 зобов’язано виїхати за межі України до 30.06.2010 року, оскільки відсутні підстави для подальшого перебування в Україні. Про прийняте рішення позивач повідомив відповідача, що підтверджується підписом відповідача на даному рішенні.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про Правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземець та особа без громадянства, які вчинили злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Козельщинського районного суду Полтавської області у справі № 3-328/10 від 18 травня 2010 року ОСОБА_1 була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП України за порушення правил перебування на території України та був накладений штраф у розмірі 340,00 грн.
Підставою для видворення іноземця та особи без громадянства є рішення органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону, Служби безпеки України про видворення зазначених осіб з території України.
Згідно з п. 44 Постанови КМУ "Про правила в’їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію" та ч. 3 ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземець та особа без громадянства зобов’язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворенні.
У разі ухилення іноземця чи особи без громадянства від виконання рішення відповідного органу при видворенні за межі України такі особи підлягають примусовому видворенню. Статтею 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що затримання та видворення іноземця та особи без громадянства можливе тільки за постановою адміністративного суду. Така постанова приймається адміністративним судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону, Служби безпеки України за місцем знаходження чи затримання, якщо іноземець чи особа без громадянства після прийняття рішення про видворення ухиляються від виїзду або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Відповідно до наведених норм закону видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом при видворенні за межі України; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про видворення або є в наявності обґрунтовані підстави вважати, що такі особи будуть ухилятися від виїзду.
Як вбачається з матеріалів справи відносно відповідача приймалось вказане рішення. Однак відповідач не виконав зобов’язання залишити територію України в установлений строк і по теперішній час мешкає на території України.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що оскільки законних підстав перебування на території України у відповідача не має, а також відносно громадянки ОСОБА_1 приймалось відповідне рішення про видворення, крім того, відповідач своїми діями, а саме: ухилення від виїзду порушує вимоги ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", вимоги Постанови КМУ "Про правила в’їзду в Україну іноземних громадян, їх виїзду з України та транзитного проїзду через її територію", в зв’язку з цим відповідач підлягає видворенню в примусовому порядку з території України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Козельщинського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Брід, Красноярського краю, Російської Федерації про примусове видворення за межі України - задовольнити.
Громадянку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Брід, Красноярського краю, Російської Федерації –видворити в примусовому порядку за межі України.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 07 вересня 2010 року.
Суддя Г.В.Костенко