Справа №22ц-1161 /2007р.                                                Головуючий в 1 інстанції Самоткан Н.Г.

Категорія-21                                                                  Доповідач Козлов С.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2007 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Перцової В.А,

суддів: . Козлова С.П., Повєткіна В.В.,

при секретарі: Білоус A.M., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВВД ФССНВ та ГО України в м. Тернівка про стягнення моральної шкоди та одноразової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що він тривалий час працював на вугільних підприємствах, де отримав професійне захворювання. За висновком МСЕК від 22.02.2001 р. йому було встановлено 55% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності безстроково, чим йому спричинена моральна шкода. Тому він просив суд стягнути на користь позивача з відповідача 35000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2006 року стягнуто з відповідача на користь позивача 15000грн. моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ВВД ФССНВ та ПЗ України в м. Тернівка просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, безпідставне стягнення з нього моральної шкоди на користь позивача.

Розглянувши справу, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з постановою нового рішення про відмову в позові ОСОБА_1.

Стягуючи з відповідача на користь позивача моральну шкоду, заподіяну пошкодженням здоров"я на виробництві, суд виходив з того, що відповідач забов"язаний відшкодувати позивачеві таку шкоду на підставі Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" /діючого з 01.04.2001р./.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Як правильно встановлено судом, позивач під час роботи на шахтах , правонаступником яких є ВАТ „Павлоградвугілля", захворів професійним захворюванням. За висновком МСЕК від 22.02.2001 р. йому було встановлено 55% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності безстроково (а.с.9).

Між тим, на час виникнення спірних правовідносин в лютому 2001 року вищеназвана норма Закону не діяла.

Згідно зі ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часу, крім випадків, коли він пом"якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов"язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно зі ст.12 Закону України „Про охорону праці", який діяв на час виникнення спірних правовідносин,   відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні

або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв"язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з п.п.30,32 „Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або вповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов"язків", затверджених постановою КМУ №472 від 23.06.1993р., яки діяли на час виникнення спірних правовідносин, виплати суми відшкодування шкоди проводяться власником, з вини якого настало ушкодження здоров"я внаслідок нещасного випадку... При ліквідації, банкрутстві або реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства відшкодування шкоди, компенсація всіх видів витрат проводиться правонаступником, тобто в даному разі - ВАТ „Павлоградвугілля".

Позивач вказаних позовних вимог до ВАТ „Павлоградвугілля" не заявляв та не позбавлений такої можливості в цей час.

Але при розгляді справи суд зазначені обставини та норми закону не врахував і залишив без уваги, безпідставно стягнувши на користь позивача моральну шкоду з відповідача.

Тому рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з постановою нового рішення про відмову позивачеві в задоволенні заявлених вимог до ВВД ФССНВ та ПЗ в м. Тернівка, як до неналежного відповідача.

Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ВВД ФССНВ та ПЗ в м. Тернівка задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2006 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВВД ФССНВ та ПЗ в м. Тернівка про стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двох місяців.