Справа №2-2635/2010  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09»  вересня  2010 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Домусчі Л.В.,

при секретарі – Ларіної Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки „Афіна” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позички у розмірі 199 тисяч 364 гривні 39 копійок,

ВСТАНОВИВ:

Позивач  в липні 2008р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договорами позички, у розмірі 159 320 грн.55 коп. та в процесі розгляду справи 07.04.2009р. позивачем були збільшені позовні вимоги, згідно яких просив стягнути з відповідача борг у розмірі 199 тисяч 364 гривні 39 копійок.

         Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість, за договорам позички №0606201723  від “20” червня 2006 року, у розмірі 199 тисяч 364 гривні 39 копійок.

Представник позивача в судове засідання в минулих судових з’являвся,  підтримавши  позовні вимоги і просив їх задовольнити  у повному обсязі.  09.09.2010р. до суду представником позивача Пацюк А.Ю. надана заява про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач  та її представник  ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не  повідомили., заяви про розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило.

           Суд у зв’язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у відсутності  відповідача та його представника згідно ст..169 ч.2 ЦПК України  

Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України розгляд справи здійснюється без фіксації судового процесу.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 червня 2006 року, між позивачем та відповідачем було укладено договір позички №0606201723, за яким позивач прийняв на себе обов’язок надати відповідачу позичку у розмірі 80000,00 грн.., а відповідач зобов’язався повернути суму позички разом з встановленими договором відсотками, за користування позичкою.(а.с.6).

Згідно видаткового касового ордеру від 20.06.2006р. ОСОБА_1 отримала 80 000 грн.(а.с.9).

Строк дії договорів закінчився, проте відповідач і до сьогодні не погасив заборгованості.

По своєму змісту  цей договір є договором позики, сторони досягли умов щодо розміру , порядку та строків погашення боргу.

           Відповідно до частини 1 статті 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

            Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими-ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

           Згідно із ч. 2 ст. 1046 ЦК договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

          Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК).

          В силу ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

          Пунктом 5 розд. VIII "Прикінцевих положень" Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон) передбачено, що до приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону, якщо інше не передбачено цим законом.

          Відповідно до положень зазначеного Закону надання коштів (грошових) у позику є фінансовою послугою (п. 6 ст. 4 Закону); фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону). Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом. Отже, в інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається. Згідно із ч. 2 ст. 1046 ЦК договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами закону, які стосуються договору позики.

Сама по собі назва цього договору-позички, не породжує прав і обов’язків сторін, права і обов’язки сторін породжує зміст цього договору.

Факт отримання вказаної суми грошей також підтверджується наданими в минулих судових засіданнях поясненнями представника відповідачки ОСОБА_3

Однак, відповідач не виконав належним чином своїх обов’язків за договорами позички, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 199 тисяч 364 гривні 39 копійок.

Згідно відповіді Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09.01.2009р. №69/10-9 (а.с.91 том1) КС «Афіна» набула статусу фінансової установи 05.07.2005р. та було виключено 06.03.2007р.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлений обов’язок позичальника повернути позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої обов’язки за Договорами, надавши відповідачу позику у розмірі: 80000,00 грн. за договором №0606201723  від “20” червня 2006 року, що підтверджується видатковими касовими ордерами, тоді як відповідачем не було виконано взяте ним за договорами позички зобов’язання у передбачений строк повернути позичку з відсотками за користування.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, я кщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно Закону  „Про кредитні спілки”  кошти, що належать членам кредитної спілки, обліковуються окремо. Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об'єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договорами позички є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 525, 610, 611, 623, 625,1046,1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3,10,15,60, 88, 169 ч.2, 208,209, 212-215, 218,  Цивільного процесуального кодексу України, суд суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Кредитної спілки „Афіна” до ОСОБА_1- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки „Афіна” грошову суму у розмірі 199 364 (сто дев’яносто дев’ять   тисяч триста шістдесят чотири) гривні 39 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, в доход Державного бюджету, грошову суму у розмірі 1649 (одна тисяча шістсот сорок дев’ять) грн.

         Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення . Особи, які  брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                             Домусчі Л.В.