Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня  2010 р.                                 АДРЕСА_1

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

в складі:     головуючого - судді Закаблука О.В.,

        при секретарі судового засідання: Кузьмінській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1   до Управління пенсійного фонду України у м.Біла Церква,  про визнання дій незаконними, зобов»язання проведення перерахунку доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з названим позовом, мотивуючи тим, що відповідач  безпідставно не нараховує їй  доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно вимог Закону, як непрацюючому пенсіонеру, просить суд визнати дії відповідача в частині відмови у проведенні перерахунку доплати до пенсії згідно ст. 39 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" незаконними, визнати право на проведення перерахунку доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити доплату до пенсії з 01.07.2007 р.

В  судовому засіданні позивач позов  підтримала, просить суд визнати дії відповідача в частині встановлення їй  підвищення до пенсії у розмірі 5 грн. 20 коп. незаконними, визнати за нею право на проведення перерахунку доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та зобов’язати відповідача провести перерахунок і виплату позивачу підвищення до пенсії згідно ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за проживання на території радіоактивного забруднення з 01.07.2007р. в розмірі одної мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на відповідний період.

Представник відповідача, попереджений належним чином про час і місце розгляду справи, до суду не з’явився,  надав письмові заперечення, які приєднані до справи, просить справу розглянути у відсутність представника відповідача, а тому суд вважає можливим вирішити справу у відсутність відповідача.    

Як вбачається з письмових заперечень відповідача, Управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква  позовні вимоги не визнає та зазначає, що порядок обчислення  додаткових пенсій за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю визначається КМ України. Доплата до пенсії відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться в розмірі, визначеному постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836, що становить 5 грн. 20 коп., а саме КМ України надано право встановлювати розміри соціальних виплат та здійснювати видатки на реалізацію положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України в Законі "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, крім того,  згідно ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" його застосування провадиться у порядку, визначеному КМ України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. А тому відповідач діє в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

         Заслухавши показання позивача, оглянувши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до висновків, які мотивує наступним чином.

         Так, по справі встановлено, що позивач є такою,  що постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, являється постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесена  до 4 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, перебуває на обліку в  управлінні ПФУ у м.Біла Церква, являється непрацюючим пенсіонером.

        До пенсії позивача відповідачем проводиться доплата відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5 грн.20 коп., передбаченому постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

        Всі ці обставини сторонами не заперечуються.

         З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрована  і постійно проживає в АДРЕСА_1, яке згідно постанови КМ України від за № 106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується копією паспорта позивача, являється непрацюючим пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням та не заперечується відповідачем.  18.01. 2010 року позивач звернулась  до відповідача з заявою про перерахунок її додаткового пенсійного забезпечення та 12.02.2010 року отримала відмову в проведенні перерахунку доплати до пенсії, внаслідок чого між сторонами виник спір про право на додаткове пенсійне забезпечення, який підлягає вирішенню судом в порядку цивільного судочинства.

         Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення , підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

         А згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

                     -у зоні посиленого радіоекологічного контролю-одна мінімальна заробітна плата.

         Отже, позивач, як непрацюючий пенсіонер, відповідно до Закону має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

         Судом також встановлено, що вказана доплата до пенсії проводиться  відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп.,  передбаченому постановою КМ України  від 26.07.1996 року за № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розмір доплати до пенсії, визначений вказаною вище постановою КМ України, суперечить вимогам ст.39 Закону та іншим нормам Законів.

Оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст.39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та положення зазначених вище Законів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, а не постанови КМ України .

Згідно ч.4 ст.8 ЦПК України  у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Слід зазначити, що дію положень ст.39 вказаного Закону було зупинено на 2006 рік і на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно з Законами  України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік… було внесено зміни в ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до цього Верховна Рада України ніяких законів з цих питань не приймала.

Відповідно до Закону України від 05.10.2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було доповнено вказаний Закон ст.71, згідно якої дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.

За рішенням  Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", в т.ч. п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи із зазначених положень, позивач має право на виплату підвищення до пенсії відповідно до ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2007 рік, починаючи з 09.07.2007 р.

Однак, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік… було внесено зміни в ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до даних змін було визначено, що "Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп  визнані неконституційними  положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008  рік…", в т.ч. внесення змін до ст.39 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині того, що розміри  щорічної допомоги на оздоровлення визначаються Кабінетом Міністрів України та обмежено право непрацюючих пенсіонерів на отримання встановленої Законом доплати до пенсійного забезпечення за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю.                                                                                  

Рішення Конституційного Суду є обов'язковими до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Крім того, в п.5 зазначеного рішення вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, виходячи із зазначених положень, позивач має право на виплату підвищення до пенсії відповідно до ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2008 рік, починаючи з 22.05.2008 р.

Законом України "Про державний бюджет на 2007 р.", ст.76 встановлено розміри мінімальної заробітної плати  з 1 січня 2007 року - 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень.

Законом України  "Про державний бюджет на 2008 рік…", ст.59 встановлено розміри мінімальної заробітної плати з 01 січня 2008 року - 515 грн., з 01 квітня 2008 року -525 грн., з 1 жовтня 2008 року - 545 грн., з 1 грудня - 605 грн.

Відповідно до ст. 55 Закону України " Про Державний бюджет України на 2009 рік", з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати  становить 605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, з 1 грудня 2009 року - 669 гривень на місяць.

 Відповідно до ст. 2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати"  від 20.10.2009 р., розмір мінімальної заробітної плати з 1 листопада 2009 року - 744 гривні, з 1 січня 2010 року - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні.

Однак, як вже зазначалося вище, враховуючи дати прийняття рішень Конституційного суду України, суд вважає, що відповідача необхідно зобов’язати провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., а також починаючи з 22.05.2008 р.

Враховуючи все вищенаведене, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково.

Вирішуючи питання присудження судових витрат та їх розподілу, суд встановив, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Декрету КМ "Про державне мито". Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує стороні, на користь якої ухвалено рішення, понесені нею судові витрати з другої сторони. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. 46 Конституції України, ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року  № 6-рп, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, Законом  України від 15.03.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 55 Закону України "   Про Державний бюджет України на 2009 рік",  ст. 2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", ст. 267 ЦК України, ст.ст. 10,11,88,208,209,215 ЦПК України, суд, -

                                           В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України у АДРЕСА_1 в частині встановлення підвищення до пенсії  ОСОБА_1  у розмірі 5 грн. 20 коп. - незаконними.

Визнати право ОСОБА_1  на проведення їй  перерахунку доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у АДРЕСА_1                                          провести перерахунок і виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1  в розмірі одної мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на відповідний період, згідно ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., а також починаючи з 22.05.2008 р.  

Від сплати судового збору позивача  звільнити.

Стягнути з Управління пенсійного фонду України у АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1  37 грн. - сплачені нею витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 51,00 грн. судового збору в дохід держави.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.                      

Суддя:                                                        Закаблук О.В.