Справа № 22ц-300/07 Головуючий у І інстанції - Сіліч І.I.
Категорія - 18 Доповідач - Здрилюк О.І
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007року м.Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Стрільчука В.А.,
суддів - Карпук А.К., Здрилюк О.I.,
при секретарі Савчук О. В. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до сільськогосподарського підприємства «Промінь» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору за апеляційною скаргою відповідачів - сільськогосподарського підприємства «Промінь» та ОСОБА_1 на рішення Рожищенського районного суду від ЗО січня 2007 року.
Особи, які беруть участь у справі: позивач - закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»; представник позивача - Місюра Ірина Василівна;
відповідачі - сільськогосподарське підприємство «Промінь», ОСОБА_1
представник відповідача - сільськогосподарського підприємства «Промінь» -ОСОБА_1.
Колегія суддів
встановила:
Рішенням Рожищенського районного суду від 30 січня 2007 року позов у даній справі задоволено.
Стягнуто з сільськогосподарського підприємства «Промінь» та ОСОБА_1 в користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії Волинське головне регіональне управління заборгованість в розмірі 14588 грн. 67 коп. - солідарно та по 73 грн. судового збору і по 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - з кожного.
В апеляційній скарзі відповідачі просять змінити це рішення і стягнути солідарно з відповідачів в користь позивача заборгованість по банківському кредиту в розмірі 13213 грн. 28 коп..
Вважають, що судом першої інстанції допущено неповне з*ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апелянти зазначають, що судом не досліджено наданого ними розрахунку заборгованості і не взято до уваги тієї обставини, що позивачем з квітня 2006 року і по день звернення з позовом в суд безпідставно зараховувались платежі за користування кредитом в розмірі 42% суми кредиту, хоча договором передбачено 34%. В результаті цього позивач безпідставно зараховував платежі на погашення кредитної заборгованості за основним кредитом на погашення відсотків за користування ним.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обгрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі на підставі укладених 06.04.2005 року кредитного договору і договору поруки заборгували позивачу 13376,65 грн. основного боргу, 797,47 грн. несплачених відсотків та 414,55 грн. пені. Черговість погашення коштів, отриманих в кредит, передбачена договором і законом.
Із матеріалів справи вбачається, що 06.04.2005 року між позивачем та відповідачем - СП «Промінь» укладено кредитний договір № 4253, згідно якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 20000 грн. з визначенням терміну його повернення - 05 квітня 2006 року (а.с.3-6). За користування кредитом до його погашення позичальник сплачує 17% річних, а за порушення зобов*язань по його погашенню - 34% річних від суми залишку непогашеної заборгованості та пеню - 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
В цей же день між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір поруки № 4253, предметом якого с надання поруки поручителем перед кредитором за виконання боржником своїх обов*язків по вказаному кредитному договору (а.с.7).
Відповідно до вимог ст.534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов*язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов*язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Така ж черговість погашення кредиту передбачена і пунктом 4.9 кредитного договору.
Із розрахунку позивача вбачається, що відповідач не виконував своєчасно свій обов*язок щодо погашення кредиту в строки, визначені договором, в
зв*язку з чим і виникла заборгованість у відповідачів перед позивачем як в частині сплати основного боргу, так і процентів та пені.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачі не подали доказів про неправильність проведених банком остаточних розрахунків, згідно яких і стягнуто з них кошти.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначено правовідносини між сторонами і застосовано норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Доводи апелянтів про неповне з*ясування судом обставин, що мають значення для справи та про незгоду стосовно визначеної черговості погашення кредиту не стверджуються жодними доказами, не грунтуються на законі і є власним тлумаченням відповідачами обставин справи, а тому колегія суддів не приймає їх до уваги.
Рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відповідачів - сільськогосподарського підприємства «Промінь» та ОСОБА_1 відхилити, а рішення Рожищенського районного суду від 30 січня 2007 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.